Зелень, чисте повітря та водойма з рибою: як хочуть змінити сміттєвий полігон під Луцьком
Проєктна компанія розробила детальний план території в районі полігону в Брищі. На земельній ділянці біля наявного сміттєзвалища хочуть облаштувати новий котлован, дно та стінки якого буде вистелено захисним екраном, що унеможливлюватиме забруднення ґрунту та води. Наявний полігон же хочуть рекультивувати, аби замість гори сміття жителі громади бачили зелені насадження.
Про це пишуть Волинські новини.
Громадське обговорення детального плану території в районі полігону твердих побутових відходів Луцької міської територіальної громади відбулося 10 листопада у приміщенні департаменту житлово-комунального господарства за участі, зокрема, представників структурних підрозділів міськради, комунальних підприємств і приєднаних громад.
Директор департаменту містобудування, земельних ресурсів і реклами Веніамін Туз розказав, що до департаменту звернулися представники КП «Луцькспецкомунтранс», департамент ЖКГ у зв’язку з ситуацією, яка склалася на полігоні твердих побутових відходів у Брищі.
«Уже багато років ситуація навколо полігону погіршується. І в рамках створення територіальної громади наявного полігону недостатньо, адже щороку кількість сміття тільки збільшується. Наявного полігону вистачить ненадовго», – сказав він.
Пригадав, що весною відбулася зустріч із представниками облдержадміністрації, Держгеокадастру, екологами, на якій дійшли висновку, що потрібно розробити детальний план території, аби мати розуміння, яким чином розвивати ситуацію: розширяти наявний полігон, удосконалювати його або будувати завод зі сміттєпереробки чи сміттєспалювання.
Веніамін Туз наголосив, що нині йдеться лише про план детальної території, а не про проєкт. Розробка проєкту – це наступний етап.
Представниця проєктної компанії Lavrin Христина Клизуб розповіла, що проєкт розроблено на замовлення міськради і він відповідає всім чинним законодавчим нормам.
Площа полігону твердих побутових відходів у Брищі становить понад 86 гектарів, він розташований у північній частині громади, за 11 кілометрів від Луцька. Територія полігону обмежена з усіх сторін сільськогосподарськими землями та лісовими масивами. Частина ділянки потрапляє в охоронну зону через близькість магістрального газопроводу. Санітарно-захисна зона становить 500 метрів до громадської та житлової забудови.
Як зауважила Христина Клизуб, значними обмеженнями під час розробки проєкту стане наявність на полігоні мереж, зокрема вже згаданого газопроводу та ліній електропередач.
«Наше проєктне рішення базується на тому, що це єдиний комплекс, який ми розділяємо на чотири ділянки.
Ділянка №1 об’єднує дві наявні ділянки та включає також нові території. Тут передбачаємо наявний полігон до рекультивації, до закриття. Передбачена рекультивація лісового призначення – орієнтовно після 8-10 років (цей період потрібний для стабілізації ґрунту) може бути проведено висадку зелених насаджень. Наявні споруди далі функціонуватимуть. До того ж, ми передбачаємо майданчик очисних споруд, поруч – водойму, яку можна буде використовувати для технічних потреб, зокрема як пожежний резервуар.
На ділянці №2 передбачено розташувати новий полігон, а також в’їзну зону, представлену КПП, ваговим майданчиком та дезбар’єром, тобто тут проходитиме миття коліс транспорту.
Ділянка №3 використовуватиметься для зберігання твердих побутових відходів. Звісно, територія біля газопроводу й охоронні зони не будуть задіяні. Довкола передбачено пожежний проїзд. Проєктована потужність полігону складає 330 тонн сміття в рік. Площа нових полігонів становитиме понад 42,5 гектара. Проєкт передбачає черговість. Кожна з черг – від 15 до 20 років. Загальне функціонування полігону може скласти 50 років», – інформувала Христина Клизуб.
Вона додала, що передбачено перенесення наявної лінії електропередач уздовж доріг. Натомість збільшувати кількість працівників полігону не потрібно. Зараз на полігоні та в сортувальному цеху працюють 50 людей.
Глибину котловану буде розраховано під час наступних етапів проєктування. Стіни та дно котловану вкриватиме захисний екран, аби забруднені стоки не потрапляли у ґрунт чи поверхневі води. Шари сміття в котловані пересипатимуть ґрунтом. Передбачено теж облаштування очисних споруд. На території полігону буде встановлено насосні станції, які перекачуватимуть воду на майданчик очищення. Раз у рік відбуватимуться очищення і вивезення для захоронення шкідливих речовин, які залишаться після очищення. Також передбачено дегазацію – буде прокладено підземні труби для збирання біогазу. Поки будівництво якихось сміттєпереробних заводів не заплановано.
Веніамін Туз наголосив, що полігон буде забезпечено всіма необхідними засобами захисту, аби у ґрунт не потрапляли стоки, тобто зараження землі та ґрунтових вод не відбуватиметься.
«Це не просто заривання сміття в землю. Буде зроблено захисний екран, який не дозволить потрапляти фільтрату у ґрунт. Не буде відбуватися зараження ґрунтових вод, землі, тобто ми хочемо, аби в подальшому цю землю можна було використовувати. Ми не хочемо просто засипати і забути, бо розуміємо, що цю територію потрібно буде експлуатувати в подальшому, зокрема після того, як це звалище буде закрито», – пояснив він.
Директор департаменту ЖКГ Микола Осіюк додав, що наступного року в приєднаних населених пунктах передбачено встановлення станції знезалізнення води, аби можна було максимально якісно забезпечити всіх брищан і жителів навколишніх сіл питною водою.
Член виконавчого комітету Луцької міської ради Олександр Серватович звернув увагу на те, що рекультивація полігону відбуватиметься, аби люди бачили не гору сміття, а озеленені території. За його словами, після утворення міської територіальної громади навантаження на полігон не збільшилося, адже довколишні населені пункти використовували сміттєзвалище в Брищі ще до об’єднання.
«Систему дегазації вже облаштовано. Чого ще немає, але грант міська рада вже виграла – це станція фільтрації, станція зворотного осмосу. Коли буде проведено осмос, буде чиста вода, де можна буде розводити рибу. Я впевнений, що ми з вами будемо її їсти. Ми були на таких станціях очистки, вони показують свою високу ефективність. Дехто каже, що полігон потрібно прибрати. Але перенесення полігону потягне за собою значні витрати з місцевого бюджету. Вивчивши всі варіанти, ми дійшли висновку, що наявне місце є напрочуд оптимальним, – сказав Олександр Серватович. – У процесі рекультивації ми отримаємо велику гору, обсипану ґрунтом, засаджену кущами і деревами. Тобто можна буде проводити екскурсії, можливо, інвестор захоче облаштувати там навіть і лижний курорт. Звісно, якщо ми дійдемо до кінця і нам вистачить грошей, бо ці процеси дуже дороговартісні… Ми хочемо, аби люди в Брищі, п’ючи чай, дивилися на зелену гору, а не на гору сміття».
Він відзначив, що мав нагоду оглянути багато полігонів у інших містах України, тож може впевнено заявити, що полігон у Луцьку – один із найкращих.
На завершення Веніамін Туз відзначив, що це перша зустріч щодо обговорення детального плану території в районі полігону твердих побутових відходів. Далі план розглянуть, зокрема, на містобудівній раді та комісіях міськради.
«Ми ще не раз будемо обговорювали цей проєкт. Сподіваюся, громадськість і депутатський корпус підтримають його і ми будемо рухатися далі», – завершив він.
Раніше Луцька міська рада виграла грант на понад 244 тисячі євро на обладнання для очистки фільтрату на сміттєвому полігоні у Брищі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
