Проблема "на завтра": що робить Луцьк зі своїм сміттям

Щохвилини у Луцьку викидають 170 кілограмів сміття. За годину місто генерує 10 тисяч кілограмів відходів, за день – близько 240 тисяч, а щороку на звалище їде майже 90 мільйонів кілограмів твердих побутових відходів. Уявити масштаби продукування сміття у Луцьку дуже важко, а порівняти з чимось конкретним – і поготів. Якщо використовувати загальноприйняті порівняння, то щороку на звалищі у невеликому селі Брище під Луцьком мали би оселятися двадцять дві з половиною тисячі індійських слонів або шість сотень особливо вгодованих синіх китів. 

Сміття у Луцьку – це проблема, яка гостро постає кожні кілька років. Щоразу місто її вирішує частково, просто відтерміновуючи неминучий сміттєвий колапс. Вже зараз звалище у селі Брище, куди вивозять сміття з обласного центру Волині, переповнене. Ще за два-три роки заповниться і друга черга звалища. Якщо ігнорувати проблему, незабаром Луцьк може повторити сумну долю Львова, коли міське сміття тижнями накопичувалося навколо контейнерів, бо його не було, куди вивезти. 

Необхідність напрацювати комплексну стратегію поводження зі сміттям висить у повітрі вже з десяток років. У місті постійно говорять про сортувальні лінії і будівництво переробних заводів. Але чи то відсутність інвестора, а чи відсутність ініціативи з боку місцевої влади щоразу залишає це питання "на завтра". 

Журналісти сайту луцьких новин «Конкурент» розпочинають серію матеріалів про луцьке сміття, аби розповісти читачам, що відбувається із нашим непотребом та чи достатньо місто робить для того, аби в ньому не потонути. 

Сміттєвий цикл у місті працює таким чином: спершу непотріб із наших домашніх смітників потрапляє у міські контейнери, з них – на сортувальну лінію, із сортувальної лінії відходи везуть на звалище, а відібрану вторинну сировину продають для переробки. У цьому матеріалі ми розповімо детальніше про кожен етап. 

ЕТАП ПЕРШИЙ: ЗБІР СМІТТЯ

Поруч із багатоповерхівками у Луцьку встановлені контейнери типу "євро". В ідеалі вони повинні окремо збирати сухі і вологі відходи, однак на ділі вміст обох видів контейнерів комунальники із "Луцькспецкомунтранс" збирають у один вантажний автомобіль і відвозять на сортувальну лінію на вулиці Трункіна. За вимогою закону, все міське сміття повинно пройти етап сортування, однак на ділі на сортування везуть лише близько 15% зібраного непотребу.

Біля міських контейнерів зазвичай стоїть ще й сітка для ПЕТ-пляшки. Не так давно Луцьк почав збирати її окремо. 

Де приватний сектор та приватні садиби, відбувається планово-надвірний збір сміття: два рази на тиждень їздить техніка, яка забирає непотріб. Люди виносять його в мішках та у невеликих контейнерах об'ємом 120-240 літрів. Комунальники намагаються популяризувати серед мешканців приватних будинків індивідуальні контейнери, та поки більшість лучан із приватного сектору продовжують складати пакети зі сміттям на узбіччі. 

Сьогодні у Луцьку є понад 500 точок, де стоять євроконтейнери. З них 174 майданчики мають накриття. Комунальне підприємство "Луцькспецкомунтранс" формує спеціальний маршрут, протягом тижня об'їжджає всі ці точки і забирає відходи. У приватний сектор їздить сміттєвоз або звичайний бортовий автомобіль. 

Крім того, у місті є близько трьох сотень контейнерів для ПЕТ-пляшок. Їх спецавтомобілем забирають раз в тиждень, або в міру наповнення. Вміст цих контейнерів також потрапляє на сортувальну лінію, де його відсортовують за кольорами і видами пластику. 

ВИДИ ЛУЦЬКОГО СМІТТЯ

Сміття у Луцьку поділяють на кілька видів. Є звичайне побутове сміття, яке утворюється у кожного з нас вдома. Є великогабаритне сміття – холодильники, дивани, двері, вікна, тумбочки... І третій популярний вид сміття – будівельні відходи. Цей вид відходів лучани мають вивозити самотужки, але часто під покровом ночі вони підкидають мішки з будівельним сміттям під контейнери.

Клопоту комунальникам додає і так зване "сезонне" сміття. Влітку і восени, коли люди викосили траву, вирвали квітники, позбирали на городі сміття, особливо в приватному секторі, його так само підкидають до контейнерів. 

Для кожного виду сміття є своє правила викидання. Вміст контейнерів збирають сміттєвозами. Великогабаритне також забирає "Луцькспецкомунтранс". Будівельне сміття везуть на звалище у Брищі і використовують його для укладання дороги там. Гілляки та інше сміття рослинного походження повинні утилізувати самі мешканці. 

"Якщо це приватна забудова, у себе на території вони мають сформувати компостні ями і таке інше. Ми і собі таке плануємо. Зараз розширилася територія Луцька, і можливо, вдасться знайти місце для влаштування міської компостної ями, куди можливо було би це вивозити. Ми сьогодні вивчаємо це питання. Я не готовий дати відповідь, де вона буде, і чи буде взагалі. Теоретично, це повинно бути місце, куди можна було би звезти траву, гілляччя, листя, і так далі, яке потім перегниє, і яке можна буде використати на гумус", – пояснює начальник департаменту ЖКГ у Луцьку Микола Осіюк. 

Крім всього, Луцьк продукує ще й спеціалізоване медичне сміття. Його збором і утилізацією не займаються міські комунальні служби. Лікарні укладають договори із підприємством, яке приїжджає, забирає сміття, і відповідно його спалює. Рештки, медичні відходи, шприци, ампули не повинні потрапляти у побутові контейнери. Хоча, у особистому вжитку люди часто викидають маски та інші речі до загального смітника. За цим у місті ніхто не слідкує. 

За останні роки кількість відходів від населення постійно зростає. Так, за даними департаменту ЖКГ, у 2018 році лучани викинули 658,9 тисячі кубічних метрів сміття, а станом на кінець 2019 року ця цифра вже становила 695,9 тисячі кубометрів. У 2020 році місто викинуло менше сміття. Але і рік був для Луцька не зовсім типовим. 

ЕТАП ДРУГИЙ: СОРТУВАННЯ

Зібране комунальниками сміття іде на сортувальну лінію. Попри те, що у зміну там працюють тільки вісім пар рук, через них обов'язково повинні пройти близько 40 тонн мотлоху, який зібрали у всьому місті. В день на сортувальну лінію на Трункіна заїжджають близько 11 сміттєвозів. Працівники відбирають пластик, тобто ПЕТ-пляшку, ємності від різних миючих засобів, від масла, від олії, тетра-паки, скло, метал і картон. Грубе дерев'яне сміття – як от  гілляки, крісла, дивани – розпилюють і спалюють у твердопаливному котлі.

Попри те, що у місті є дві сортувальні лінії, реально працює з них тільки одна. У інтерв'ю для наших журналістів Микола Осіюк розповів, що другу ніяк не вдається запустити нібито через карантин. Її збудували тільки минулого року на території сміттєзвалища. 

"Також дуже нам завадило те, що різко впали ціни на вторинну сировину, особливо на ПЕТ-пляшку. Я це пов'язую з тим, що Китай заборонив ввіз вторинної сировини, відібраної не тільки з України, а й з усього світу. Воно все потрапляло в Китай і перероблювалося на іграшки та інші речі. На жаль, у нас в країні поки не дуже поширена технологія переробки. Сортувалки не тільки у Луцьку, але і по всій країні просто перестали себе окуповувати. Вони стають дотаційними", – нарікає головний комунальник.

До слова, актуальні ціни на ринку вторинної сировини у Луцьку наразі такі: 

• Пластикова тара від олії – 3 гривні за кілограм
• Пластикова тара від молочних продуктів – 1,8 гривні за кілограм
• Прозора ПЕТ-пляшка – 8,6 гривні за кілограм
• Середня ціна пластику – 6,5 гривні за кілограм
• Склобій – 1,2 гривні за кілограм
• Лужна жерстянка – 0,5 гривні за кілограм

Цікаво, однак, що попри тонни відсортованої вторинної сировини, яку місто продає щороку, сортування непотребу для Луцька не просто не прибуткове. За останні три роки діяльність лінії принесла місту мільйонні збитки. У відповіді на запит, який наші журналісти надсилали департаменту ЖКГ, у 2018 році сума збитків від діяльності сортувальних ліній у Луцьку склала 1 104 400 гривень. За рік збитки зросли до 4 610 600 гривень, а у 2020 році склали 3 616 700 гривень. 

"В Європі це трохи легше, бо у вартість будь-якого виробу вже вкладена копійка на його утилізацію. Тобто, ті, що займаються сортуванням, сміттєпереробкою, сміттєспалюванням – вони від держави отримують дотацію за рахунок тої копійки", – пояснює Микола Осіюк. 

ЕТАП ТРЕТІЙ: ВИВЕЗЕННЯ У БРИЩЕ

Після сортування сміття, яке неможливо переробити, знову збирають у сміттєвоз та вивозять на полігон у селі Брище. На земельній ділянці площею 9 гектарів непотріб із Луцька висипають і трамбують. Цілі гори мотлоху вивищуються поруч із невеликим селом, мешканці якого і собі приходять на полігон у пошуках вторинної сировини. 

Існувати це звалище буде недовго. Нещодавно місто провело тендер, і планує розпочати рекультивацію полігону. Це означає, що непотріб тут утрамбують, фільтрат відкачають, все засиплють землею, а зверху посадять дерева і засіють траву. Проте, ще рік-другий місто довозитиме сміття сюди, аби як слід досипати ями. 

Що буде далі – невідомо, адже за цей короткий час Луцьк повинен вирішити, як поводитися з мільйонами кілограм сміття, яке ми продукуємо щороку. Чи з'явиться на території Луцької громади нове "брище", а чи постане потужний і сучасний сміттєпереробний завод, покаже час. 

Більше про звалище, сортувальну лінію та перспективи появи заводу в Луцьку читайте у наступних матеріалах циклу. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Брищенський полігон: як гниє луцький непотріб та чому екологи обурені (ФОТО)
• ГОЛА ПРАВДА: "Полігон своїми руками"
• Луцьке сміття: проблема більшає – влада мовчить