Поділитись:

Їздить в автокріслі, їсть цукерки, шукає цигарки: волинська захисниця розповіла, як собаки винюхують контрабанду (фото)

Четвер, 14 жовтня 2021, 09:00
Їздить в автокріслі, їсть цукерки, шукає цигарки: волинська захисниця розповіла, як собаки винюхують контрабанду (фото)

Навчити собак слухати команди та допомагати у роботі при затриманні правопорушників, погодьтеся, вийде далеко не у всіх.  Інспекторка другої категорії, інструкторка кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Дольськ» 6 Волинського прикордонного загону Інна Семенчук уже понад 10 років захищає кордони України разом зі своїми, як жартує,  «хвостиками». На службі жінка з 2009 року. До слова, і чоловік Інни, і син – також захисники держави.

Напередодні Дня захисників і захисниць журналісти ІА «Конкурент» поспілкувалися з кінологинею. 

– Ви вирішили стати кінологом, бо любите собак?

– До того, як я пішла в кінологію, до собак я ставилася, як до собак. Хоча удома мали вівчарку. Два роки я служила без собаки, але мені подобалася кінологія. Мені було це дуже цікаво.

Першу свою собаку породи спанієль я вибрала не через робочі якості, а тому що вона облизала мені ніс. Це, на жаль, правда. Бо, як потім виявилося, собака ще повинна вміти шукати, і хотіти це робити. А я вибрала для себе просто красиву. Потім нам довелося дуже багато працювати. Зараз у мене ягдтер’єр. І коли я її обирала, то вже придивлялася, яка вона в роботі.

– Розкажіть про свою нову собаку.

Їздить в автокріслі, їсть цукерки, шукає цигарки: волинська захисниця розповіла, як собаки винюхують контрабанду (фото) 

Їздить в автокріслі, їсть цукерки, шукає цигарки: волинська захисниця розповіла, як собаки винюхують контрабанду (фото) 

– Атошка – холерик, бешкетна дуже. І обожнює цукерки. Якщо вона хоче подивитися у вікно і їй заважає тюль, то вона тюль розірве, але у вікно подивиться. Якщо потрібно понюхати стелю в авто, але там сидить людина, то вона на неї вилізе і понюхає – нікого не соромиться. Дуже ревнива. Проте дуже лагідна. Вона у нас домашня улюблениця. І мені подобається її працьовитість.

Я одразу не хотіла цю породу, бо думала, що з нею не впораюся. Але ми так з перших днів зійшлися. Атошці на той час було 2 роки. Ми швидко звикли одна до одної.

– Ім’я ви обирали?

– Ні, я купувала її з таким іменем. Власник на той час повернувся із зони ООС. Звідти він привіз собаку, тому, певно, таке ім’я в неї.

– Чим відрізняється ваш робочий день від дня ваших колег, у яких немає собаки?

– Я вже настільки звикла, що у мене є «хвостик», що навіть не знаю. За своїми собаками всі кінологи доглядають самі. Того вимагають правила. Я свою собаку люблю і дуже бережу.

Їздить в автокріслі, їсть цукерки, шукає цигарки: волинська захисниця розповіла, як собаки винюхують контрабанду (фото) 

Щоразу, коли я приходжу на зміну, у нас проходять тренування. Я нагадую Атошці, чому ми сьогодні сюди прийшли і що маємо робити. Якщо флегмата ти один раз навчив, то він буде знати свою роботу. Хоча їх вчити важче. Такою була моя попередня собака. А холерику потрібно постійно нагадувати. Звісно, чим частіше проводити тренування, тим ліпше у собаки виробляється навик до пошуку носіїв. А наші громадяни, які щось перевозять через кордон, знаходять все більш цікавіші способи приховати контрабанду. Наприклад, ховають у вакуумні упаковки, обробляють хімічними речовинами або кров’ю дикого звіра – а це собаку відлякує. Біля таких автівок собака поводиться дуже незрозуміло. Але цю неадекватну поведінку починаєш розрізняти на тренуваннях.

– Інно, то що вміє шукати ваша собака? Розкажіть про затримання, з якими вона впоралася.

– Зі мною Атошка вчилася виявляти наркотичні засоби. Але від попереднього власника має диплом на тютюнові вироби.

Якщо говорити про затримання у шостому Волинському загоні, то Атошці вдалося виявити 700 ящиків цигарок. Коли йшов вантажний автомобіль з рибою, я залізла в авто, відкрила вентиляційне вікно, а моя Атошка стала на задні лапи і почала нюхати. Я побачила, що вона спрацьовує. На різну кількість цигарок собаки, до речі, спрацьовують по-різному. Тому було цікаво спостерігати за її реакцією.

Потім усередині мікроавтобусу собака ткнулася у стінку перегородки. Я спочатку не зовсім їй повірила, бо там вже сама перевіряла і була впевнена, що нічого немає. Але Атошка знайшла 5 ящиків цигарок.

– Інно, а буває так, що собака не хоче працювати?

– Звичайно. Вона – жива істота, тому може бути роздратованою, буває, відволікається.

Пригадую випадок, коли я випустила Атошку з вольєра, щоб попрацювати. А вона побігла десь на лінію. Коли я пішла за нею, то побачила, що собака забігла у кабінку і стала біля обігрівача. Вона тоді просто дуже замерзла. Отож, щоб попрацювати, мені її довелося добряче вмовляти. Звісно, це трошки неправильно з точки зору кінології. Мій чоловік також кінолог, тому завжди робить мені зауваження, що я роблю неправильно, що собака не повинна себе так поводити. Але я даю слабинку, бо вона ж моя дівчинка.

– Є стереотипи, що жінка-кінолог не має такого, скажемо, хисту, тому не може навчити собаку так добре, як це зможе зробити чоловік. Це так?

– Коли я тільки пішла вчитися, то у нас на відділі я була першою жінкою-кінологом. Багато чоловіків поставилися до цього так, що, мовляв, жінки вже й сюди дійшли. Було важко переступити цю межу і довести всім, що я теж можу. Можливо, це буде трохи звучати зухвало, але деяких чоловіків я таки змогла обійти. Часто жінка може бути ліпшим кінологом, ніж чоловік.

– Кажуть, собака – друг людини. Але чи можна довіряти своїй собаці на всі сто відсотків?

– У нас вдома різні собаки були. Була і велика порода – вівчарка, яка росла з моїми дітьми, спанієлька була. І ніхто вас так вдома не чекає, як вони, – ні діти, ні чоловік. Собака вас любить. Вони вміють це робити. Собака вже навіть не друг, це вже член сім’ї. Для нас, кінологів, вони точно більше, ніж друзі. Буває, у роботі сумніваєшся, що вона десь не те занюхала, думаєш, може, вона помилилася. Але ні, зазвичай помиляюся я.

До речі, у будь-якої собаки у родині є господар. Вівчарка гарно до мене ставилася, але любила все-таки чоловіка. А ці дві собаки – вже мої.

– А якщо собака у вас вдома, то як з нею на роботу їздите?

– Спочатку Атошка у автомобілі сиділа лише в дитячому кріслі і мусила дивитися у вікно. Коли з дитиною їхали, була справжня боротьба за те крісло. А тепер я не беру ніяку перевозку для неї, в автобусі вона сидить гарно. Може, тому, що їй 4 роки, подорослішала: розуміє, якщо її везуть, значить, потрібно просто сісти і їхати.

– Інно, а любите дивитись фільми про собак?

– Чула про «Хатіко». Для мене це важкий сюжет, тому я його не дивилася. Я можу дивитися фільми з хорошим кінцем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів