У Луцьку поговорили про диких бджіл та їх роль у довкіллі (фото)

У рамках Меморандуму про співпрацю між Луцькою міською радою та Волинським обласним еколого-натуралістичним центром 24 вересня на базі цього закладу влаштували інформаційно-просвітницький захід про біорізноманіття, зокрема про диких бджіл осмій та їх роль у довкіллі.

Про це повідомили на сайті Луцької міськради.

Метою заходу було інформувати волинських аграріїв, лісівників, науковців, бджолярів, представників громадських організацій, освітян, учнів закладів загальної середньої освіти міської громади про роль диких бджіл осмій в екосистемі. Участь у заході брали представники управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації, науковці місцевих вузів, фермери, бджолярі, освітяни. Спеціальними гостями заходу були науковці з Природничого Університету м. Люблін.

На круглому столі були озвучені питання ролі диких бджіл у світовий та європейській економіці, способи їхнього використання у фермерстві для збільшення урожайності, особливості їхньої життєдіяльності, а також заходи зі збереження та збільшення їхньої популяції на Волині.

 
Заступник директора управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Юрченко повідомив присутніх про заходи, які здійснюються в області для збереження та збільшення популяції бджіл. Так, з 2017 року в області виконується Меморандум між громадськими об’єднаннями бджолярів, Волинською асоціацією фермерів та Департаментом агропромислового розвитку Волинської ОДА. Завдяки Меморандуму вдалося зупинити мор бджіл на Волині, який у попередні роки траплявся через відсутність співпраці між фермерами та бджолярами підчас хімічної обробки полів та насаджень. Крім того, в області передбачено державну дотацію яка становить 200 гривень за бджолосім’ю. Пан Юрченко також підтвердив готовність управління й надалі підтримувати політику зі збереження та збільшення популяції бджіл на Волині, які є важливою складовою агропромислового розвитку області.

 
Зі слів польських науковців професора Анети Страчецької, доктора Лукаша Войціка та магістра Патриції Сковронек, які представляли Природничий університет м. Люблін, роль бджіл та особливо диких бджіл осмій у людському побуті неможливо переоцінити, адже бджіл вважають четвертим економічно важливим видом господарчих тварин. Зокрема, за підрахунками науковців, до 80% рослин запилюються бджолами, а вартість запилення у 149 разів перевищує вартість продуктів бджільництва у США та у 90 разів у ЄС. Прораховано, що вартість приросту врожайності від однієї бджолосім’ї становить 1 200 євро, що дає 14 200 мільйонів євро на території Євросоюзу.

Такі приголомшливі цифри значимості запилення ділять між собою як справжні бджоли (медоносна бджола та джміль), так і дикі бджоли осмії, які широко поширені по всій Європі. Проте, саме осміям науковці та практики відводять визначальну роль у процесі запилення, адже за своє коротке життя (45-60 днів) осмія здатна запилити від 6 до 18 тис. квітів, що до 50 разів перевищує здатність медоносної бджоли. Важливою відмінністю осмій та медоносних бджіл є період їхньої активності. Так осмія починає процес запилення вже при 8 градусах Цельсія, у той час, як медоносна бджола чекає тепліших 14 градусів, що особливо важливо при холодній волинській весні, яка часто впливає на зниження врожайності.

 
Польські науковці також повідомили про європейський тренд спільно використовувати у фермерстві на одній території медоносних бджіл та осмій. Таке поєднання дає кращий ефект від запилення всієї території, зважаючи на кормові вподобання та поведінку цих двох видів. Так, осмії, на відміну від медоносних бджіл, є менш вибагливими до кормової різноманітності та можуть запилювати впродовж життя один тип квітів. Іншою особливістю є те, що осмії спершу збирають пилок навколо свого гнізда й далі у радіусі 200 метрів, у той час, як медоносна бджола починає запилення з точок, які віддалені від вулика на 2 кілометрі, поступово наближаючись у зборі до вулика й збираючи пилок біля вулика лише за несприятливих погодних умов.

Питання впливу осмій на врожайність зацікавила фермерку Тетяну Пилипович, яка займається вирощуванням ягід під Луцьком.

«Наша родинна ферма постійно шукає екологічні шляхи землеробства, які практикувались нашими предками для збільшення врожайності, адже великий обсяг продукції та її екологічність відіграють ключову роль при укладенні контрактів із європейськими покупцями. Після сьогоднішньої зустрічі я займусь детальнішим вивченням використання осмій у ягідництві», – заявила вона.

 
Окрім користі осмій для фермерства, присутні експерти побачили можливу користь для навчання молодих бджолярів та фермерів. Саме відсутність в осмій жала та маток робить їх ідеальними супутниками для навчальної роботи.

«Сьогодні ми у нашому професійному середовищі переконались, що потрібно розвивати тематику осмій. Те, що в осмій немає жала – це поштовх для створення на Волині гуртків з бджільництва, як для дітей, так і для дорослих», – переконаний віцепрезидент ГО «Спілка пасічників України» Володимир Дмитрук.

Директорка Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Валентина Остапчук зазначила можливі шляхи проведення навчально-просвітницької роботи через шкільні лісництва, гуртки та еколабораторії, мережа яких охоплює всю область.  Методичне забезпечення таких заходів буде реалізоване науковцями Центру.

 
Долучитись до просвітницької роботи готовий і директор музею бджільництва Волині в с. Баїв Іван Душак. Адже на території музею вже діє гурток юних бджолярів, яких можна навчати й розведенню осмій. Також Іван Анастасієвич готовий виготовити та розмістити на території музею і хатинки для осмій, щоб учасники гуртка та відвідувачі музею могли ознайомитися і з можливими формами створення гнізд і для диких бджіл.

 
Більше про розведення осмій та про створення для них штучних гнізд розповів Олександр Кирилюк, який вже 10 років займається розведенням та дослідженням осмій у себе вдома у самісінькому центрі Луцька. Для створення житла для осмій пан Олександр використовує пластикові пляшки, які наповнює трубками з паперу чи стеблами очерету. Саме рогаті осмії, які нагадують маленьких джмелів стали улюбленцями, які вилітають на запилення з першим теплом. Така прихильність до осмій спостерігається й у європейських країнах, де люди заводять осмій у себе на балконах.

 
Більшість учасників заходу зазначили важливість поширення інформації про осмій, яка нажаль не є широковідомою навіть серед осіб, які займаються бджолярством. Мало того, у Луцьку траплялись випадки винищення гнізд осмій, оскільки мешканці багатоквартирних будинків вважали їх небезпечними та не знали способів співіснування людини з цими миролюбними комахами. Тож, максимальне поширення інформації про питання біорізноманіття, зокрема про осмій, може убезпечити їх від винищення, і навпаки, сприяти розмноженню даного виду таких корисних для екосистеми комах.

За результатами проведеного заходу було заплановано проведення в жовтні 2021 року семінару-практикуму для керівників дошкільних навчальних закладів Луцької міської територіальної громади та проведення в зимовий період по школах громади майстер-класів з виготовлення штучних гнізд для осмій та їхнє розміщення.

 
Після завершення круглого столу на території Центру відбулось встановлення хатинки для осмій та інформаційної таблиці. Це стало можливо завдяки підтримці польського Фонду «Лідери Змін» та підтримки волинської ГО «Мавіком».

Нагадаємо, у Луцькій міській територіальній громаді виділили землю для створення громадського пасовища. Пасовище у селі Боголюби створять для сінокосіння та випасання худоби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На Волині орендар розорав пасовище – землю хочуть забрати
• Як створити молочну ферму. Історія бізнесу волинської сім’ї (відео)
• Корови і бджоли: у Луцьку розвиватимуть сільське господарство