Поділитись:

Луцька психологиня пояснила, чому ми залежні від соцмереж

Понеділок, 06 вересня 2021, 14:00
Луцька психологиня пояснила, чому ми залежні від соцмереж

Соціальні мережі та віртуальне спілкування дають змогу людям реалізувати деякі мотиви значно простіше, ніж у реальному житті.

Про це у контексті розмови про Тіk-Тоk розповіла доцентка кафедри загальної та клінічної психології ВНУ імені Лесі Українки, кандидатка психологічних наук Антоніна Мітлош. 

За словами науковиці, у соцмережі збільшується можливість самопрезентації людини, адже користувач може сам обрати, що саме демонструвати іншим, а що приховати. 

"Ми фактично конструюємо свій образ за власним вибором. Це допомагає користувачу домогтися бажаних позицій у віртуальному середовищі. Проте в реальних групах досягнення такого статусу неможливе. Полегшення самопрезентації дає можливість зосередитись, продумати відповідь або ж відкоригувати її. Щодо відео, то можна підготуватись, кілька разів відзняти, обрати кращий ракурс, додати ефекти. А от під час реального спілкування такої можливості немає, часу обмаль, ми ситуативно й часто надто емоційно реагуємо та поводимось.

Або ж візьмемо, до прикладу, потребу у безпеці. У мережі ми можемо не показувати реального імені або ж піти зі сторінки, коли відчуваємо дискомфорт, тобто людина може почувати себе більш захищеною, ніж в реальному житті", –  пояснює психологиня.

Проте, з її слів, у всіх – свої мотиви. Хтось може багато коментувати, адже це сприяє самореалізації. Звертаються у віртуальні мережі й для поширення інформації про послуги, продукцію, події, акції.

Антоніна Мітлош каже, що інформація, яку ми отримуємо з мережі, також слугує для нас орієнтиром того, що відбувається у суспільстві загалом, які настрої переважають, а ще для соціального порівняння.

Психологиня зазначає, що деякі люди годинами просиджують у соцмережах і з цікавості спостерігають за людьми та тим, що вони ширять. Вони фактично збирають відомості та інформацію про життя інших і це стає з часом звичкою. Причин такої цікавості і тривалого просиджування багато. І варто розбиратись з кожним випадком окремо. До прикладу, однією з можливих може бути небажання брати відповідальність за певні справи та робити їх і тоді людина шукає можливості прокрастинувати, тобто намагається уникати і відкладати виконання на потім. І так може тривати тижнями. Замість займатись потрібними справами –  днями просиджує час у мережі. Простіше і комфортніше пасивно спостерігати за іншими, аніж брати на себе відповідальність за своє життя і активно творити його.

Іноді це перетворюється на залежність і стає проблемою для самої людини. І якщо людина відчуває таку проблему, то найкраще звернутись до фахівця і спробувати розібратись із глибшими чинниками.

«Вчені багато говорять про зв’язок такого нейромедіатора як дофамін з лайками, які ми отримуємо під своїми дописами у мережі. Дофамін змушує людей хотіти шукати задоволення і нагороду. Мова йде саме про передчуття від очікування цієї нагороди. І ось цей процес пошуку насолоди та її передчуття й спонукає людей постійно звертатись до соцмереж. І з цим варто бути обережними. Адже втрапити на гачок дофамінового ефекту просто. І йдеться не лише про лайки, а й про очікування насолоди від перегляду контенту», –  пояснює психологиня.

Каже, що багато для кого соцмережі є простором для відпочинку і розваг. Люди намагаються відволіктись і зарядитись емоціями, переглядаючи коротенькі відео. До речі, фахівці з масових комунікацій дослідили, що найбільш рейтингові позиції у тих роликах, які здатні викликати яскраві емоції. І цим також користуються фахівці з реклами...

Більше про сучасне життя лучан у популярній мережі Тіk-Тоk читайте за посиланням: Працює 15 хвилин на день: як луцька тіктокерка заробляє на життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів