"Я не хочу, щоб всі говорили однаково", – Tik-Tok-блогер Андрій Шимановський (інтерв'ю)
Незмінно усміхнений житомирянин Андрій Шимановський є чи не найпопулярнішим україномовним Tik-Tok-блогером з навчальним контентом. 22-річний актор вже рік навчає українців у мережі правильно розмовляти. Його короткі дотепні відео з найтиповішими помилками розмовної української користуються шаленою популярністю. А люди, які хочуть вивчити літературну мову та позбутися суржику, активно фоловлять його соцмережі.
Tik-Tok Андрія має вже більше двох сотень тисяч підписок, а кількість вподобань його відео не так давно перетнула позначку чотири мільйони. Найбільш впізнаваною є його пісня-чистомовка "Жук-жучок", яка стала своєрідним трендом популярної соцмережі. Крім навчання в мережі, Андрій активно викладає техніку мови та пропонує своїм підписникам відповідні навчальні курси. Веде мовний марафон, під час якого учасники вдосконалюють своє мовлення. Каже, для нього це не просто цікава робота, але і своєрідна "місія" – розвивати і популяризувати українське.
Про свій блог, акторство та плани на майбутнє Андрій розповів у короткому інтерв'ю для ІА "Конкурент" напередодні свого виступу на фестивалі українського духу "Бандерштат".
— Андрію, чим ви зараз займаєтеся?
— Зараз я блогер і актор.
— Блогер – це ваша головна зайнятість?
— Я би не хотів у таких категоріях оцінювати цю зайнятість. Це просто діяльність, яка забирає найбільше часу. Все ж таки, мій ТОП – це актор.
— Як ви прийшли до свого блогу?
— Це був перший карантин. Почався локдаун, і я поїхав у село до своїх бабусі з дідусем. У Києві не було, що робити. Два місяці вже знаходився вдома, коли зрозумів, що далі так не можна – треба кудись реалізовувати свою творчу енергію, щось вигадувати. Подумав, що я вмію робити – знаю українську, знаю акторське. Вирішив це поєднати, і вийшло те, що вийшло.
Я почав блог, а через пів року з'явилася пісня-чистомовка "Жук-жучок". Проблема в тому, що я розпочав блог, і вів його тільки перший місяць. А потім я його не вів, власне, до того "Жука-жучка". Починав я із інтегрованого способу навчати українську.
— У Тік-Тоці у вас 200 тисяч підписників. Де ще вас можна знайти?
— В інстаграмі, фейсбуці та навіть є одне відео в ютубі. У різних соцмережах різна аудиторія. Найбільша – у Тік-Тоці. У мене там переважно юнацтво, школярі і дорослі люди аж до пенсіонерів. У фейсбуці це переважно дорослі люди – 35+. А в інстаграмі найбільше людей віком від 18 до 25 років.
— Як люди на вас реагують? Пам'ятаєте свій перший фідбек?
— Він, фактично, не відрізняється від того фідбеку, який я зараз отримую. Переважно люди кажуть, що це дуже для них корисно. Російськомовна частина моєї аудиторії каже, що це той спосіб "спонукання до української", який не дратує. Я намагаюся силою нікого не спонукати. Роблю це дуже легко. А люди, які зацікавлені в тому, щоб поглибити свої знання української, вони це отримують.
— Як ви прийшли до цього формату "виправляння" суржику?
— Одразу скажу, для чого і для кого я це роблю. Я не хочу, щоб всі люди говорили однаково. Перш за все це для людей, які перебувають у публічному просторі, які презентують нашу країну. Тоді вже для всіх охочих. Я вважаю так: принаймні, потрібно знати мову. І тоді вже можна обирати, ставити те чи інше слово і так далі. Хочу також застерегти людей, які говорять, що хочуть вивчити українську для публічного спілкування, а вдома будуть говорити суржиком. Якщо ви це робите у побуті, то в публічному просторі також будете говорити суржиком. Бо дуже складно це змінити, якщо зазвичай ти так не спілкуєшся.
Власне, з цією метою я і почав виправляти – знайшов цей формат. Тому що я розумію, що людям цікаві конфлікти. Є позиція "А", позиція "Б" – я їх зіштовхую, а люди за цим слідкують.
— Коли ви зрозуміли, що ваша українська достатньо чиста для того, аби навчати інших?
— Я викладач техніки мови. А техніка ділиться на чотири частини: дикція, дихання, голос і орфоепія – власне, все, що стосується усної мови. Викладати я почав ще на четвертому курсі університету – заміняв кілька разів свого викладача у першокурсників. Тоді я зрозумів, що можу це робити. Але я продовжую і далі розвиватися та все вивчати, тому що філологічної освіти у мене нема.
— У Тіk-Тоk є люди, які формують тренди, а є ті, які наслідують. Пісня "Жук-жучок" стала своєрідним трендом. Які ще ваші відео наслідують користувачі?
— Я частково бачив, що вже знімають схожі блоги і дуже схожі відео. Просто з виправленнями української мови, де, за сюжетом, є хлопець і дівчина. Підхід дуже схожий, то аж думаю, звідки ж це вони вигадали (іронічно, дуже іронічно сміється – ред..).
Щодо трендів – я створив їх не багато. Ніколи не мав на меті створювати тренди, тому що навчальний контент трошки відрізняється. Я іноді намагаюся вже існуючі тренди переробити на сюжети про українську мову. Ось так їх інтегрую.
— Як, до речі, з'являються сюжети для ваших відео?
— Це вигадується просто по ситуації, в якій я знаходжуся. Всі відео, переважно, знімаю залежно від локації. Де я знаходжуся, що я бачу – те і намагаюся інтегрувати.
— Яким чином ви плануєте розвивати свій блог?
— Думаю, в ньому дуже багато перспективи, дуже багато не пройшов ще моментів, форматів ще багато не використав. Хочу більше зробити акцент на прямі ввімкнення, на співпрацю з іншими блогерами. В мене є ще багато ідей щодо пісень, тому що їх є 5, а всі знають тільки "Жучка". Останній місяць я більше роблю акцент на спілкуванні на вулиці з людьми.
— Як люди на вулиці реагують, коли ви підходите і запитуєте?
— Залежить, що я розігрую. Якщо я розігрую щось привабливе – коробку снікерсів чи ще щось таке – то, звісно, охоче. Хтось помиляється, але багато хто вже знає правильні відповіді на запитання. Мої розповіді дивиться велика кількість людей, і я постійно роблю тести з різними типовими помилками. І от, наприклад, в питанні наголошення слова "фОльга" 80% людей вже голосує правильно. Я так бачу, що вже є позитивна динаміка.
— Що найбільше дивує вашу аудиторію в правилах і словах?
— Все залежить від регіону. Тому що, коли, наприклад, у Львові я кажу, що "бУло" – неправильно, а правильно "булО", чи не "скАжу", а "скажУ" – це люди дивуються.
— Ця тема вашого блогу, вона взагалі вичерпна, як гадаєте?
— Не думаю, що це може вичерпатися. Вона буде актуальною доти, доки люди будуть розмовляти. З часом багато моментів забуваються. Але сам блог точно вичерпає себе, коли я стомлюся його робити. Може, це вже десь на горизонті. Все залежить від мого настрою.
— Чим тоді ви будете займатися?
У школі я займався музикою. В мене був рок-гурт, і ми дуже активно грали. І от зараз поїздив трішки на фестивалі, пригадав, що більше емоційного піднесення у мене не викликала жодна діяльність. Попри те, що я працював у театрі, знімався в кіно. Це все інші речі. Але так, як на концертах музичних, я не почувався ніде.
— А чи маєте якісь цілі і великі мрії стосовно свого акторського майбутнього?
— Ви знаєте, я не хочу очікувати багато від цього майбутнього. Можливо, воно мене здивує (посміхається – ред..). Звісно, хочу в хороших проєктах зніматися. Блогерство мені дозволило не зніматися там, де я не хочу. Але складно знайти хороші якісь зйомки, коли я переїхав до Львова і вже перебуваю не в тому оточенні.
— У своїх блогах ви несете певну патріотичну ідею, бо популяризуєте українську мову. Чи у своїх інших діяльностях ви би робили те саме? Наскільки важливою для вас є ця "патріотична місія"?
— Безперечно, це важлива місія. Власне, я дуже щасливий, що ця діяльність в мені закриває один гештальт. У шкільні роки, коли в нас відбувалася Революція Гідності, я співпереживав тим подіям, але був малий, і мене ніхто туди не відпускав. Я тоді знаходився у Житомирській області, ніяк вплинути не міг, і думав, а що ж я можу зробити. Я розумію, що ця діяльність частково несе цю місію. Не хочу, щоб це зупинялося в мені. У мене є варіанти розвитку, коли моя діяльність може функціонувати без мене. Навчальні курси вже працюють без мене.
А вже питання творчості – музика чи акторська діяльність – вона буде переважно українською мовою. І якщо елементарно створювати контент українською – це вже працює. Створювати альтернативи російськомовному контенту – це вже виконувати цю місію. Але про що я захочу створювати цей контент, я поки не знаю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
