Поділитись:

Діти не адаптовані до середньої школи: головний освітянин Луцька (інтерв’ю)

Середа, 11 серпня 2021, 09:00

Нещодавно у Луцьку змінився головний освітянин. На посаду директора департаменту освіти Луцької міської ради призначили Віталія Бондаря, який до того очолював Луцький ліцей №27. Новий директор Департаменту – педагог з дипломом юриста, який запевняє, що хоч є патріотом школи, яку очолював, втім, однаково вболіває за розвиток кожного навчального закладу у громаді.

Про те, в якому стані перебуває освіта Луцької міської територіальної громади та чого очікувати учням і батькам у новому навчальному році, Віталій Бондар розповів в інтерв’ю журналістам ІА Конкурент.   

Зустрічаємо Віталія Олексійовича на першому поверсі департаменту, однак, сходами з другого поверху спершу спускається його телефон, зі стуком вдаряючись об кожну сходинку. За ним, тримаючи у руках документи і робочі записи, крутими сходами спускається й директор департаменту.

– Бачите, як до вас поспішаю, – піднімаючи свій мобільний пристрій, розряджає обстановку Віталій Бондар і додає, що журналісти ходять в департамент, як на роботу.

І, схоже, це йому подобається. Лояльне ставлення до журналістів – це перша разюча відмінність нового очільника освіти Луцька від своєї попередниці. Тож увімкнувши диктофони на своїх мобільних пристроях, розпочинаємо розмову, аби дізнатися детальніше й про інші зміни в освіті.

– Віталію Олексійовичу, ви нещодавно очолили освіту Луцької міської територіальної громади. Розкажіть, у якому стані ви прийняли навчальні заклади та з якими проблемами стикнулися у першу чергу?

– Знаєте, як кажуть: дуже важко жити в час реформ. Починаючи з 2017 року, і управління освіти Луцької міської ради, і департамент живуть в період реформ. Адже у 2017 році прийняли Закон «Про освіту», пізніше ухвалили Закон «Про середню освіту», який нещодавно вступив у законну силу. Тому, в першу чергу, ми повинні зробити все, щоб заклади освіти діяли відповідно до чинного законодавства.

А як випливає із закону, заклади освіти мають бути окремими юридичними особами, де мають поєднуватися початкові гімназійні цикли та ліцейні цикли. Є також вимоги законодавства щодо роз’єднання закладів дошкільної освіти та загальноосвітніх шкіл, які мають ліцейний цикл. До прикладу, у Луцьку це школа №14 і дитсадок №26, така ж ситуація у Рокинях, Клепачеві та Княгининку. Закон дозволяє лишати в одній юридичні особі заклади дошкільної освіти та заклади гімназійного циклу, однак, якщо це ліцейні заклади, тобто, 9-11 класи, то ці заклади мають бути окремими юридичними особами. Для цього потрібно напрацювати дорожню карту щодо зміни типів закладів освіти. Поки це не пропрацьовано департаментом освіти, адже мали місце деякі корективи, внесені міністерством. Але, в першу чергу, ми будемо спрямовувати свої зусилля саме в цьому напрямку.

Зараз тривають літні канікули, відтак, відбувається процес оздоровлення діток у таборах. І поки діти відпочивають – у департаменті кипить робота. Адже відбувається процес поточного ремонту закладів освіти, а в окремих закладах тривають капітальні ремонти. Десь роботи відбуваються згідно з графіком, а десь не встигаємо. Але ми намагаємося зробити все, щоб діти першого вересня прийшли у свіжі оновлені кабінети, щоб у закладах були дотримані всі необхідні будівельні та санітарно-гігієнічні норми. А вже з другого серпня ми відкрили двері всіх дошкільних навчальних закладів для наших найменших здобувачів освіти.

– Про загальні напрямки ви розповіли. Можливо, були якісь особливі завдання, які поставило перед вами керівництво Луцької міської ради перед початком 2021-2022 навчального року? Якісь особливі проблеми, на які слід звернути більшу увагу?

– Керівництво Луцької міської ради не має права нічого нам вказувати, адже є відповідне законодавство, згідно з яким ми й діємо. Як ви знаєте, Луцька територіальна громада приєднала 35 навколишніх сіл, громада збільшилася, видатки, відповідно, теж збільшилися. Є школи і садочки, які приєднали до департаменту освіти Луцької міської ради. Потреб у них дуже багато. Є й процеси ліквідації, зокрема, це Іванчицівська гімназія №33. Є вже відповідне рішення міської ради від 30 липня. Відповідно до цього рішення й триває процес ліквідації.

Відповідно до законодавства, ми маємо спрямувати свої зусилля щодо реорганізації закладів дошкільної освіти від закладів загальної середньої освіти до 1 січня. Можливо, будуть ще рекомендаційні листи від Міністерства освіти щодо організації цього процесу, але в будь-якому разі з 1 вересня ми напрацюємо свою дорожню карту щодо цього напрямку.

Тривають і зміни в процесі організації харчування діток. Були введені норми щодо відсутності в раціоні ковбасних та консервованих виробів, якими раніше харчувалися діти. З 1 вересня вступає у законну силу рішення Уряду щодо організації харчування дітей у закладах дошкільної освіти. Із 1 вересня по 1 січня буде тривати адаптаційний період щодо зміни раціону. Департамент освіти спільно з Держпродспоживслужбою напрацьовує відповідні харчові карти щодо відповідності калорійності та тих норм, які ввів Уряд.

«Якщо не буде вдаватися, я скажу: «Вибачте, я не можу»

– Як і чому ви вирішили очолити освіту Луцька? Вам запропонували, чи ви самостійно проявляли таку ініціативу? Можливо, мріяли про цю посаду?

– Як колишньому керівнику закладу середньої освіти – мені болить кожне питання, яке стосується загальноосвітніх шкіл. Я маю один принцип – спробувати у житті потрібно все. Якщо не буде вдаватися, я скажу: «Вибачте, я не можу». Я не буду руками й ногами триматися за це місце. Але якщо вдається організувати процес, то чому ні? Зараз відбувається нормальна комунікація з колективом, всі колеги чудово розуміють, що я від них вимагаю. А вимагаю, в першу чергу, справедливості, щоб все було відповідно до законодавства.

Як колишній директор закладу освіти я бачив багато різноманітних нюансів, які б хотілося трішки виправити. Є певні бажання щодо корекції бухгалтерського супроводу закладів освіти, бо маємо необхідність закупляти різноманітні засоби, зокрема, фарби, антисептичні засоби тощо. То чому б не дати директорам можливість купувати по спрощеній процедурі закупівлі те, що необхідно, в рамках бюджетного запиту? Є дуже багато планів, тож, надіюся, з Божою допомогою, все буде добре.

– Хто стане директором 27 школи, яку ви очолювали раніше?

– Відразу, коли я написав заяву на звільнення, з 1 липня було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора, і до 30 липня був час для подання документів на участь у конкурсі. До 11 серпня буде працювати комісія, яка визначатиме, кого допускати до участі у конкурсі.

– Чи відомо вам, хто подав документи для участі у конкурсі? (інтерв'ю записане 4 серпня, до оприлюднення інформації про осіб, які подали заяви для участь у конкурсі - ред.)

– Я навіть за цим не слідкував.

– Чого не вистачає освіті Луцька: фінансування, кадрового забезпечення, чи чогось іншого?

– В першу чергу кожен керівник закладу дбає про якість освіти. Це й освітній простір, а без фінансування освітнього простору не покращиш. Однак Луцька міська рада спрямовує величезні фінансові вливання в заклади освіти. Ви бачите, які красиві у нас зараз ці заклади. Ми їх постійно ремонтуємо, максимально утеплюємо, відбувається модернізація. Відтак заклади виглядають естетично та є енергоефективними.

Щодо кадрового забезпечення, то на сьогодні керівники закладів освіти мають повну кадрову автономію. Вони самостійно підбирають персонал – від заступника директора до прибиральника. Дізнатися про вакансії можна на сайтах закладів освіти. Але потрібно моніторити ситуацію і проводити інформаційну роботу, адже в департамент освіти досі часто звертаються люди у пошуках роботи у закладах освіти, хоча, департамент давно не приймає педагогів на роботу. Раніше була своєрідна процедура, були подання директорів, зараз такої процедури немає. Але орієнтуватися у тому, які вакансії є у закладах освіти, ми, звичайно, повинні. Тому якщо до нас звертається людина, яка претендує на певну вакансію, то, звісно, ми спрямовуємо її у заклад, де така вакансія наявна.

Щодо якісного показника кадрового потенціалу, то педагоги міста Луцька перебувають на височенному рівні. Це заслужені вчителі України, лауреати конкурсу «Вчитель року». Це люди, які видають свої посібники, які друкуються не тільки на регіональному рівні, а й на всеукраїнському і навіть міжнародному. Вони є авторами різноманітних ідей. Тобто, кадровий потенціал величезний. Як наслідок, наші учні – призери різноманітних олімпіад різного рівня, в тому числі є перші місця на міжнародних конкурсах. Це також хороші показники наших здобувачів освіти на здачі зовнішнього незалежного оцінювання. До прикладу, цього року у нашій територіальній громаді ми маємо шість «двохсотбальників». Це досить хороші показники. Наші школи, зокрема, 18, 21, 14 тощо, – це заклади освіти, які показують досить високу планку в рейтингу закладів освіти України по здачі зовнішнього незалежного оцінювання.

«Якщо дитина навчається в інклюзивній групі – це не означає, що вона якась не така, просто вона своєрідна»

– Який матеріально-технічний стан у навчальних закладах населених пунктів, приєднаних до Луцької тергромади? У скількох потрібно робити капітальний ремонт, чи всі забезпечені необхідним технічним обладнанням?

– Зрозуміло, що процес моніторингу ще буде відбуватися. Ми лише сім місяців працюємо з цими закладами освіти, але відразу увагу привертають моменти, де потрібно долучитися матеріально. Адже десь освітній простір «шкутильгає», а десь потрібно більше проводити семінарів для того, щоб покращити педагогічний рівень, десь треба працювати у напрямку обдарованості та здібності дітей. В кожному закладі є свої нюанси. Але ми радо йдемо один одному назустріч.

На разі представники Забороля і Жидичина беруть участь у захисті науково-дослідницьких робіт, які показують досить хороші показники на конкурсі «Вчитель року». А Рокинівський ліцей може похвалитися матеріально-технічним оснащенням колосального рівня. Навіть деякі заклади міста Луцька не можуть порівнятися. Скрізь по-різному, але працюємо, намагаємося щоб все було гаразд.

– На якому етапі перебуває інклюзивна освіта у Луцьку? Чи справляється із навантаженням навчально-реабілітаційний центр (НРЦ) і чи будуть дітей із розформованої школи-інтернату в Липлянах переводити в НРЦ чи в інші заклади освіти, які перебувають у підпорядкуванні Луцької міської ради?

– Липлянівська школа-інтернат була закладом освіти обласного підпорядкування. Ми до нього ніякого відношення не маємо. Але якщо буде бажання здобувачів освіти та їхніх батьків вступити у заклади освіти Луцької міської територіальної громади, то ніяких заперечень з нашого боку не буде. Якщо у батьків є бажання щодо відкриття у закладі освіти, де буде навчатися така дитинка, інклюзивного класу, то такий клас має бути створений. Це передбачено законодавством. За бажанням батьків дитинка в рамках індивідуальної траєкторії буде здобувачем освіти. Нозології у дітей можуть бути різними, наприклад, психічного чи фізіологічного характеру. Ми мусимо цих дітей соціалізувати. Серед них є й відмінники. Якщо дитина навчається в інклюзивній групі – це не означає, що вона якась не така, просто вона своєрідна. Але всі діти рівні.

Щодо НРЦ, то це заклад освіти, який працює зі специфічними дітками. За бажанням батьків таку дитину вони можуть відправити на навчання у НРЦ або будь-який заклад міста Луцька, і цей заклад не має права відмовитися прийняти цю дитину. Звісно, у відповідності до мікрорайону, першочерговості права на зарахування і так далі. Кількість інклюзивних класів щороку збільшується, але це не означає, що у нас збільшується кількість таких дітей, просто проявляються нові нозології.

У Будинку вчителя працює інклюзивно-ресурсний центр, який також дає свої висновки і рекомендації батькам щодо того, щоб діти навчалися в інклюзивному класі. Адже в такому класі  працює також асистент вчителя, який допомагає педагогу у роботі з відповідними дітками. Оскільки педагогу може знадобитися допомога різного характеру.  

– Як буде вирішуватись питання з довозом дітей із розформованої школи в Іванчицях? Чи є в  планах придбання нового шкільного автобуса?

– Процес ліквідації школи в Іванчицях розпочався. Питання довозу цих учнів вже майже вирішене. На умовах співфінансування 50 на 50 із Волинської обласною державною адміністрацією ми закуповуємо автобус для довозу діток. Автобус буде на балансі Рокинівського ліцею і дітей з навколишніх сіл будуть довозити до Рокинь. 

– Яка ситуація з малокомплектними школами у громаді, що з ними планують робити?

– Процес відшліфовується і ситуація буде зрозумілою на перше вересня. На п’яте вересня ми вже будемо бачити сітку класів, і саме це ключовий момент. Малокомплектність – це біда, у зв’язку із якою ми свого часу й вимушені були прийняти рішення про ліквідацію Іванчицівської школи. На разі інформація корегується, тому не можу вам пояснити яка зараз ситуація. Адже є положення про індивідуальну форму здобуття освіти, тому в рамках педагогічного патронажу можна буде забезпечити навчання цих дітей індивідуально.

Найгірша ситуація по кількості діток і потужності закладу була саме в Іванчицях. При потужності закладу у 120 діток, станом на перше липня ми мали всього 19 учнів.   

«Це ж величезні гроші! На ці кошти можна робити ремонти, утеплювати наступні заклади освіти»

– Розкажіть детальніше про заходи з енергоефективності, адже найбільша стаття витрат – це саме витрати на енергоносії. Які заходи енергоефективності впроваджуються у навчальних закладах і чи готові школи громади до опалювального сезону?

– Підготовка до опалювального сезону розпочинається відразу після завершення попереднього опалювального сезону. Постійно працюємо із фірмами, які займаються прочисткою паливної системи, налагодженням відповідних індивідуально-теплових пунктів (ІТП), відбувається повірка лічильників, заходи енергоефективності НЕФКО, ЕСКО тощо. Всі ці заходи спрямовані на те, аби утеплити приміщення, поставити ІТП і так далі.

Сьогодні енергоресурси просто шалено коштують. Тому потрібно бути «енергомудрим» і грамотним. Відповідальність за це, в першу чергу, лягає на плечі керівників закладів освіти, які контролюють ці речі. Зрозуміло, що ІТП має бути налагоджене таким чином, щоб у вечірній час працювати в одному тепловому режимі, а в час, коли триває навчання – в іншому. Для того, щоб це було грамотно, розумно і обґрунтовано, в першу чергу. Адже не просто так ми долучалися до проєктів НЕФКО і ЕСКО, щоб і надалі витрачати великі кошти на енергоносії. Ми зробили це для того, щоб економити. А економія зараз дійсно є. Як наголошують у міській раді – це і 30, і 40, і 50 відсотків економії може бути на місяць на заклад освіти.

– Це в порівнянні з минулим роком?

– В порівнянні з тим часом, коли школи не були утеплені. Наприклад, якщо до модернізації витрачали мільйон гривень, то зараз – 500 тисяч. Це ж величезні гроші! На ці кошти можна робити ремонти, утеплювати наступні заклади освіти, латати дахи, класти бруківку і так далі. Це все наші кошти, кошти нашої громади, наші податки.

– Є питання щодо так званих «уроків толерантності». Як потрібно батькам ставитися до таких дитячих книг як «Принцеса + принцеса», які толерують гомосексуальність? Адже на сесіях як Волинської обласної так і Луцької міської ради депутати піднімали питання про вилучення цих книг з бібліотек, а от думки батьків у соцмережах розділилися. Чи є якісь офіційні рекомендації Міносвіти з цього приводу і яка ваша особиста думка? І загалом, чи приділяється сьогодні увага сексуальній освіті підлітків?

– Щодо моєї індивідуальної, суб’єктивної позиції як людини, то я ставлюся досить негативно до таких підручників і до таких речей. Але ми зараз живемо в демократичній державі, де кожна людина має право на свою точку зору і свою позицію. Свою позицію висловили депутати міської ради, і я як депутат також її висловлював і обґрунтовував своє рішення. А батьки мають право на іншу точку зору, та й діти мають право користуватися будь-якими підручниками, які в рамках законодавства не заборонені.

Чогось негативного, щоб порушувало права людей, у цьому підручнику я не знайшов, але, думаю, що дітей до такої літератури ще потрібно готувати.

– А чи взагалі у закладах освіти приділяється увага сексуальній освіті підлітків? Адже у суспільстві вирує думка, що це важлива тема і багато проблем потім пов’язано із тим, що, власне, така освіта відсутня. Чи є якісь факультативи чи програми, які навчають підлітків правильно вести статеве життя? І чи потрібні такі уроки у закладах освіти?  

– У закладах освіти, починаючи з першого класу, відбуваються виховні години. Цим займаються вчителі і класні керівники на різних дисциплінах, зокрема, основах охорони здоров’я, громадянська освіта тощо. Педагоги працюють у рамках виховання в сімейному дусі, займаються вихованням толерантності. Кожен заклад підходить до цього по-різному, присутня й певна автономія вчителя чи класовода того чи іншого класу.

Є також група батьків, яка хоче, аби у школах були факультативи християнської моралі і етики з 1 по 11 клас. Це не є проблемою, якщо понад 8 дітей готові ходити на цей факультатив, то він матиме місце у відповідному закладі освіти. Це виключно по бажанню здобувачів і їхніх батьків.

Чи достатній рівень такого виховання? Достатній. Щоправда, в кожному закладі це відбувається по-різному. Якщо є педагог, який у свій предмет закоханий, то він пояснить тобі цей предмет таким чином, що тобі воно «зайде» дуже просто і ти будеш використовувати ці знання кожного дня.

У серпні тривають педагогічні ради. Там будуть визначатися, які факультативи викладатимуть. Тому наголошую, що заклад освіти приймає рішення індивідуально.

«Думаю, зважати потрібно і на психологічний фактор, і на те, що відбувається у сім’ях»

– Ви згадували, що із ЗНО були досить високі результати в окремих учнів, але загалом по Україні дуже низькі показники. Наприклад, з математики поріг не подолали 31% учнів. Чому такі низькі результати ЗНО і чому статистика погіршується з кожним роком? Можливо, в самому ЗНО проблема? Як ви ставитеся до ЗНО, як до методу оцінювання творчого та інтелектуального потенціалу учнів?

– Ставлюся позитивно. Але я як вчитель історії, також готую дітей до олімпіад,  турнірів і наукових робіт. І стикаючись із завданнями зовнішнього незалежного оцінювання, звертаю увагу, що у програмному матеріалі немає того, що передбачено у ЗНО. Це щодо історії. Те саме кажуть вчителі англійської мови. Вони розповідають, що в рамках програми діти на 100% засвоюють матеріал, а завдання на ЗНО виходять за рамки програми.

Тому щодо ЗНО є різні моменти, але саме в цьому році ситуація особливо критична. Адже ЗНО з історії не здав кожен десятий учень, якщо я не помиляюся. Але ЗНО, як метод оцінювання, нівелює випадки корупційної складової при вступі у вищі навчальні заклади. Тому сьогодні діти із розумом, знаннями та працелюбністю йдуть навчатися у ті заклади освіти, які є омріяними для них.

Потрібно визнати, що невідповідність програмного матеріалу могла вплинути на результати. Що ще могло вплинути? Переляк дітей? Не можу сказати, що цього року вони більш були налякані ЗНО, ніж минулого року. Це цікавий момент, який потребує дослідження. І, я думаю, зважати потрібно і на психологічний фактор, і на те, що відбувається у сім’ях і так далі. Тож будемо аналізувати. Є методична служба, яка буде розбирати, які помилки були допущені загалом, в чому причина тих помилок. Але я вважаю, що найбільша проблема, це невідповідність програми ЗНО програмам закладів загальної середньої освіти.

- Яка школа у Луцьку є найкращою?

– Звичайно, я як директор 27-ї школи… екс-директор… як і кожен директор, буду свою школу хвалити. Ясно, що директор, який працює у тій чи інший школі, зробить максимум для того, щоб якість освіти у закладі була на високому рівні. Я не знаю у Луцьку жодного директора, який би сказав, що школа, це просто місце, у яке він ходить на роботу. Навіть зараз, коли я з ними зв’язуюся, вони у відпустці, але вони у школі. Це ознака того, що він живе тією школою. Це стосується всіх директорів, від 1 по 39 школу, вони всі практично живуть у тих школах.

Найкраща школа, мабуть, та, яка повністю реалізувала навчальну програму і на виході отримала позитивні результати на ЗНО, здобула хороші результати на захисті наукових робіт. І коли школа сама себе оцінить високим балом, тоді вона буде найкращою. І тоді найкращою буде кожна.  

– Як ви оцінюєте концепцію нової української школи (НУШ) і реформи освіти загалом, яка впроваджується в останні кілька років?

– Як вчитель старших класів я на цю концепцію дивився скоса, працюючи ще в школі. Коли я став директором, це якраз був перший рік, коли першачки пішли в НУШ. Я здивувався, адже діти почали ходити по вулиці і рахувати бруківку, листочки. Заняття в НУШ проводиться на свіжому повітрі, без оцінок, без рюкзаків. Дивувало це все. Але найгірше те, що батьки кажуть, що дитина не мотивована до навчання. Вона йде в школу гратися. Перевага у тому, що дитина хоче йти в школу, а  недолік – що вона йде туди не вчитися, а гратися.

Мене лякає один момент, що зараз ті першачки йдуть у четвертий клас. Що буде на переході із четвертого у п’ятий клас, коли потрібно буде промоніторити їхній рівень знань… Міністерство освіти і науки 13 липня прийняло рекомендацію щодо вербального оцінювання учнів з першого по четвертий клас. Тож я не знаю, що буде на виході після тієї ігрової форми занять, яку ми запровадили з 1 по 4 клас, чи побачимо у 5 класі ми дітей зі знаннями.

Педагоги заповнювали таблиці компетентності по тим чи іншим напрямкам знань, але ж це не оцінка. Коли учень бачить: 1,2,3,4,5, чи шкалу від 1 до 12 – це одне. Він розуміє, що це оцінка, яка якось  стимулює. Розуміє, що десь потрібно трішки покращити, а десь можна і розслабитися. Хоча, педагоги кажуть, що діти стали більш задоволені заняттями. Звісно, адже коли вони граються на килимках, переставляють ті столи, складають «Лєго» і моментами навіть дуркують на уроках, це розслабляє дитину. Але чи вдасться зібрати її потім? Чи буде це людина з компетентностями, які можна буде втілити в життя – будемо бачити.

– Виходить, реформа освіти носить якусь половинчасту концепцію. Адже початкова школа одна, а далі – зовсім інша. Середня ланка не відповідає початковій освіті.

– У нас є два пілотні п’яті класи, які вже мають «нушівців». Тому будемо ще дивитися, що вони скажуть в кінці навчального року. Поки вони не нарікають, кажуть, що все добре. Але і в рамках НУШ закон дозволяє використовувати різні освітні програми. Є програми «Інтелект», «На крилах успіху» та багато інших. Це такі собі приставки до НУШ. До прикладу, 27 школа третій рік поспіль за бажанням батьків обирає «Інтелект». Це своєрідна програма, в якій більший акцент робиться на математиці. Будемо бачити, що з того вийде, адже все пізнається в порівнянні.

«Ми з вами вийшли зі школи, тримаючи купу формул у голові… а як це застосувати в житті?»

– Є думка, що сьогодні освіта готує до життя, яке було вчора, тобто, істотно відстає від сучасних реалій. Чи погоджуєтеся ви з цією думкою, до чого сьогодні школа готує учнів, чи дає сучасна освіта ті знання і навички, які дозволять молодому поколінню успішно реалізувати себе в майбутньому? Чи вчить сучасна освіта постійно вчитися?

– Якраз концепція НУШ спрямована на те, щоб людина вчилася протягом всього життя. Щоб вона критично ставилася до будь-яких подій. Тому я не погоджуюся з цією думкою. Зараз у Луцьку педагогів, які не хочуть змінюватися, практично немає. Одиниці лишилися консервативними, але не в силу віку, а в силу своєї консервативної натури. В освіті постійно відбуваються зміни і технологізація процесу.

Знову ж таки, я можу навести приклад 27-го ліцею. Ми створили власний домен, на нашому сайті ми ввели електронні щоденники, які могли відстежувати батьки. Вони постійно моніторили: яке дітям задали завдання, яку за нього поставили оцінку, і чому саме таку. І хоч педагоги по віку були 50+, але намагалися в технологічному плані школу підняти.

Тож якщо в керівника закладу є бажання змінюватися, розвиватися і йти в ногу з часом – педагоги підуть за ним і дітей потягнуть за собою. Кажуть, зараз ІТ на високому рівні, але… в рамках ігор. Але від програмування діти далекі. Та й деякі педагоги мають рівень користування персональним комп’ютером досить посередній. Потрібно, щоб було так: якщо передбачене вивчення програми Word, то потрібно, щоб людина після завершення навчання вміла повністю користуватися цією програмою та знала її досконало.

Я не скажу, що освіта відстає, адже сьогодні заклади освіти обладнуються мультибордами та іншим мультимедійним обладнанням, якого діти не мають вдома. А це зовсім інші можливості. І дітей ці можливості зацікавлюють. Адже на тому мультиборді можна «по запчастинам» розібрати скелет людини. Тому зараз все на високому рівні, наприклад, в 26 школі є сучасна лабораторія, і, думаю, ми будемо продовжувати в тому ж напрямку і відкривати такі ж лабораторії в інших школах. Приємно, що ця наука максимально наближається до практики. Власне в цьому і сенс компетентнісного підходу, аби ми ці знання і вміння могли втілювати в життя відразу.

Ми з вами вийшли зі школи, знаючи алгебру, геометрію, синуси, косинуси та тримаючи купу  формул у голові… а як це застосувати в житті? А зараз йде процес щодо максимального наближення цих знань до життя. Це концептуальне положення НУШ, а як воно буде втілюватися на практиці, ми будемо бачити аж у 2029 році.

Довідково:
Бондар Віталій Олексійович – народився 21 червня 1984 року, має дві вищі освіти: закінчив історичний факультет Волинського державного університету імені Лесі Українки, а також здобув кваліфікацію юриста в Одеській національній юридичній академії. З 2006 по 2018 рік працював вчителем історії та правознавства у навчальних закладах Луцька та Луцького району. З 2018 року -  директор КЗЗСО «Луцький ліцей №27» Луцької міської ради. З липня 2021 року очолює Департамент освіти Луцької міської ради. Депутат Луцької міської ради (фракція «За майбутнє»). Одружений, виховує сина.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
17 вересня 2021
16 вересня 2021
15 вересня 2021
14 вересня 2021
12 вересня 2021
10 вересня 2021
09 вересня 2021