Поділитись:

Щоб було тепло і дешево: як у Луцьку популяризують енергоефективність (інтерв'ю)

Вівторок, 03 серпня 2021, 19:30

На головному фото на карті відмічені луцькі багатоповерхівки, які впроваджують енергоефективні заходи

Кожен опалювальний сезон для українців – це боротьба з черговими викликами та несподіванками. Нові платіжки, нові пункти у старих платіжках, зростання цін на теплоносії непропорційно до зростання заробітних плат. Все це змушує гарячково кидатися на пошуки альтернативи. Багато людей питає себе, що робити, аби платити менше. Відповідь на це запитання має Центр енергоефективності та енергозбереження у Луцьку. 

Центр працює у місті вже 5 років. Він популяризує серед лучан ідею енергоефективності, а також всіляко сприяє впровадженню енергоефективних заходів у старих міських багатоповерхівках. Працівники Центру щодня зустрічаються зі співвласниками багатоквартирних будинків, розказують про програми, за якими можна утеплити будинки, поміняти вікна, дах, встановити лічильники та балансувальні клапани. Ці заходи в перспективі дозволяють в опалювальний сезон економити до 50%. 

Про те, як зробити будинок теплим, і платити за це менше, про програму "Енергодім" та способи компенсувати заходи з термомодернізації журналісти ІА "Конкурент" поспілкувалися із директором Центру енергоефективності та енергозбереження Артемом Павлюком.

Артем ПавлюкАртем Павлюк

— Артеме, енергоефективність – це тема, яка на слуху в Україні хіба що в останнє десятиліття. Чому вона виникла?

— Скажу коротко: 80% багатоквартирних будинків в Україні потребують модернізації – комплексної чи часткової. Річ у тім, що наш житловий сектор використовує удвічі, а то і втричі більше енергоресурсів, ніж це потрібно. Це навантажує Україну фінансово, бо наша держава витрачає дуже багато коштів на закупівлю енергоресурсу з-за кордону, а по факту ми ефективно використовуємо хіба третю частину. Це непотрібні витрати, які можна скоротити, а кошти, що залишаться, інвестувати в нові робочі місця чи будь-який інший механізм, який підніме рівень економіки. 

До того ж, паралельно з використанням великої кількості зайвих енергоресурсів, ми також забруднюємо середовище. У нас дуже високий рівень викидів СО2, і через це Німеччина погодилася видати нам грант у сумі 20 мільйонів євро, щоб ми модернізували житловий сектор і зменшили кількість викидів. 

В цілому, до сьогодні у сфері енергоефективності працювала тільки програма "теплих кредитів". З 2019 року працює програма класом вище – "Енергодім". Фінансується вона державою, Європейським Союзом та Німеччиною. Ключове завдання цієї програми – видача грантів. Це безповоротна фінансова допомога для ОСББ, на яку може розраховувати кожен співвласник багатоквартирного будинку. 

— Поясніть ще, що в розумінні грантодавців означає "енергоефективність"?

— Це зменшення питомого споживання енергоносіїв будинком, плюс зменшення навантаження на платіжки. А платіжки – болюче питання, яке постійно набирає обертів. Ми бачимо, що упродовж десятків років незалежності України вартість енергоносіїв постійно зростає. А разом з цим зростає і питоме споживання будинків, тому що їх не підтримують у правильному технічному стані. Ми маємо дуже багато тепловтрат. 

До прикладу, типові будинки масової забудови 60-90-х років мають клас енергозбереження нижче від найнижчого рівня. Тобто, класу такого немає, а в нас будинки такі є. Ці будинки використовують енергоресурсу більше, ніж потрібно. За це люди і платять. Ми маємо зрозуміти: щоб платити менше, варто зменшити питоме споживання будинку. Формула проста.

— Коли і для чого у Луцьку виник Центр енергоефективності та енергозбереження, який ви очолюєте?

— Він виник ще у 2016 році. Допомагав його відкрити покійний міський голова Микола Романюк. Відкривали його для того, щоб створити інструмент, який допоможе багатоквартирним будинкам врегульовувати відносини з містом, комунальними підприємствами, державою в якихось конкретних програмах. Це інструмент, який дає людям зрозуміти, як працювати, куди рухатися, щоб житловий сектор у нас був енергоефективним. 

Центр працює вже 5 роківЦентр працює вже 5 років

— Що ви робите?

— Центр енергоефективності надає безкоштовну консультацію для ОСББ. Ми допомагаємо вирішувати будь-які питання, які в них виникають. Якщо у конкретного споживача – співвласника будинку – є якісь проблеми з комунальними підприємствами міста, ми можемо їх скомунікувати і налаштувати правильну роботу, щоб вони отримали користь від цього і якісну подачу енергоносіїв. 

Люди часто платять гроші, але не розуміють, за що вони платять. І для того, щоб це вияснити, вони можуть прийти до нас у Центр – ми допомагаємо розібратися. Ми – міст комунікації між ОСББ з одного боку та комунальними підприємствами, містом і державою з іншого. 

— Чому ви працюєте саме з об'єднаннями співвласників?

— Це простіша форма управління. Крім того, ОСББ самі вирішують, що робити у своєму будинку і в якому напрямку вони будуть рухатися. Простіше тим, що всі кошти, які вони збирають, не оподатковуються, а залишаються в будинку на поточному рахунку. Бо якщо взяти, наприклад, ЖКП наші, то те обслуговування, яке ми бачили протягом десятків років, неякісне і марнотратне. Зі 100% коштів, що збираються на утримання будинку, 70% витрачають на оподаткування і заробітні плати. Залишаються 30%. І було би добре, якби хоч ці 30% доходили до мешканців. Для того, аби краще управляти будинком, простіше створити ОСББ і самим керувати цими коштами. 

— Чому управителям будинків варто до вас звертатися?

— Тому що, по-перше, ми надаємо безкоштовну інформацію і супровід. А по-друге, в багатьох питаннях голови ОСББ не завжди мають необхідні фахові знання чи правильне налаштування комунікації з тими чи іншими комунальними підприємствами. Нам простіше з нейтральної позиції налагоджувати їх роботу, щоб у майбутньому це працювало і без нас. 

Ми також супроводжуємо ОСББ у програмі "Енергодім" для того, аби покращити комунікацію з фондом і підвищити якість подачі заявок. Бо це одна з найбільших проблем, які є в ОСББ. Не всі мають досвід проектного менеджменту. А зачасту навіть часу не мають. Будинки – це постійні проблеми: треба лагодити якісь інженерні мережі, протікає дах тощо. А наш Центр – це те місце, куди вони можуть прийти по фахову допомогу і супровід. 

Ми допомагаємо людям зібрати повний пакет документів для заявки, скоординувати зі всіма фахівцями, які у нас працюють на ринку. 

— Розкажіть про особливості програми "Енергодім".

— Це програма компенсації частини витрат на заходи із термомодернізації. Є чіткий порядок дій для успішної реалізації проекту в цій програмі. Перше, що потрібно – це провести збори і донести до людей ті кроки, які необхідно зробити, щоб їх будинок став енергоефективним. Важливо одразу зробити енергоаудит будинку. Фахівець має поставити "діагноз", у якому стані знаходиться будинок та його окремі елементи. Коли проведено цю діагностику, вже можна визначити доцільні енергоефективні заходи для того, аби почати економити і менше платити за комунальні послуги. 

Важливо, що для того, аби подати заявку на участь у програмі "Енергодім", потрібно зібрати 2/3 голосів усіх співвласників. Ми допомагаємо доносити правильну інформацію до людей. Щоб вони почули, які в них є шляхи вирішення проблеми. 

— Що в перспективі програма "Енергодім" має зробити з Луцьком?

— Не тільки з Луцьком, але і в Україні ми хочемо зменшити енергоспоживання житлового сектору, щоб ті кошти, які мають виділятися на щось інше, не виділялися на енергоресурси. По-друге, зменшити викиди СО2. У нас є підтримка з боку ЄС.

— На якому етапі реалізація цієї програми зараз?

— Волинська область є лідером в Україні серед енергоефективності та енергозбереження. За період існування програми "Енергодім" ми подали найбільшу кількість заявок. Маємо 132 заявки з Волинської області, а з них трошки більше 100 – у Луцьку. Всі ці заявки вже схвалені Фондом, і ОСББ можуть переходити до наступного етапу – робити проектно-кошторисну документацію на ті доцільні заходи, на які вказав енергоаудит. 

— Що відшкодовує фонд?

— Фонд відшкодовує трьома траншами. Перший транш – це виготовлення енергетичного сертифікату. Людям відшкодовують 70% вартості документа, який показує клас енергозбереження, питоме споживання будинку і містить опис майбутнього проекту і рекомендаційний звіт. Рекомендаційний звіт – це така книжка-путівник, які є проблеми, яка може бути економія, якщо їх вирішити, і який період окупності. Опис проекту подається в супроводі з іншими документами на фонд. Там вказують, які заходи мешканці готові зробити. 

Другий транш відшкодовує 70% вартості проектно-кошторисної документації та її експертизи. 

Третій транш – це власне будівельні роботи, матеріали, обладнання. На це фонд компенсує 50%. 

Коли ви відправляєте супровідні документи разом з цим сертифікатом, рекомендаційним звітом, описом проекту, енергоаудитор вказує орієнтовну суму, і 50% вже бронюється на рахунку Фонду за номером заявника. Тобто, ОСББ вже має в себе на поточному рахунку кошти, які може використати на модернізацію, якщо виконає всі умови. 

Коли вже ОСББ буде робити будівельні роботи, то після акту виконаних робіт, який відправляють на верифікацію до Фонду, вони можуть отримати 50% компенсації за впроваджені заходи. Фонд може навіть приїхати, перевірити всі роботи на якість. Бо дуже важливо впровадити всі заходи згідно проекту – з тих самих матеріалів, які були вказані. Саме на це іде відшкодування. Важливо, що верифікацію може проводити як наша держава, так і європейці. 

— Які заходи з енергоефективності можуть впроваджуватися за цією програмою?

— За цією програмою є два пакети. Мешканці вибирають, що вони можуть "потягнути", і які вони мають труднощі із тепловтратами. Якщо у них, наприклад, зі стінами все нормально, то вони можуть вибрати пакет "А". До нього входить:

  •  встановлення загальнобудинкового лічильника
  •  встановлення або модернізація ІТП
  •  заміна або теплоізоляція труб
  • встановлення автоматичних балансувальних клапанів.

Автоматичні балансувальні клапани необхідні для того, аби відрегулювати температуру в кожній квартирі більш-менш однаково. На кожен стояк ставиться такий клапан, і він вже регулює температуру. 

Є ще додаткові заходи в пакеті "А", які можуть бути впроваджені. Можна встановити вікна в місцях загального користування, відремонтувати дах, горище і так далі. На цей пакет іде відшкодування 40%. 

Є пакет "Б" – він більш комплексний. І більше 90% ОСББ вибирає саме його, щоб зробити за раз капітально усе, і років 25-30 нічого не змінювати. 

Сюди входить повний перелік пакету "А", а також утеплення стін, встановлення вікон, тамбурного зовнішнього входу, дверей, утеплення горища, перекриття даху. І так само сюди входять додаткові заходи – люди можуть за пів ціни встановити собі в квартирах вікна, замінити балкони, лоджії, використавши компенсацію. Половину суми відшкодовує фонд. Можна також встановити радіатори, терморегулятори. 

— Чому ОСББ часто вагаються, і не погоджуються на такі пропозиції?

— Ми проводимо збори кожного дня, і постійно спостерігається один діагноз – люди не довіряють і бояться, що їх хочуть обдурити. Цей страх можна пояснити тим, що попередні десятки років наших людей часто дурили. Але вони мають зрозуміти одне: ця програма діє за двома законами – українським і міжнародним, і що вони є захищеними. Коли люди подають першу заявку, вони укладають грантовий договір. І якщо, наприклад, вже вони дійшли до останнього етапу – будівельних робіт, тут є технічний і авторський нагляд. Технічний нагляд перевіряє якість і хід виконання робіт, дотримання вимог, які встановлює ЄС. Тут відповідає підрядник. І якщо йде фінансування 50/50, то 50% коштів вкладає сам підрядник. І він розуміє, що якщо допустить халяву, то грошей не отримає, поки це не виправить. Це додатково зобов'язує і дає гарантію. 

— А як щодо вартості цих енергоефективних заходів? У Луцьку є багато старих будинків, де мешкають пенсіонери – вразлива категорія, яка не завжди може заплатити велику суму для того, щоб їм зробили це все. Чи існують якісь розтермінування, кредити та схожі допоміжні фінансові механізми?

— У людей завжди є вибір: або залишити все, як є, і платити далі, або спробувати використати якісь інструменти, які працюють, і "полагодити" ці свої платіжки і комфорт у будинку. Ми завжди пояснюємо на цифрах. Рахуємо так: зараз 40 гривень на квадратний метр приблизно складає середня плата за тепло. У квартирі площею 50 квадратних метрів місячна плата за тепло становить 2000 гривень. Для пенсіонера це захмарна сума. Ми множимо це на шість місяців опалювального періоду – і виходить 12 тисяч, які пенсіонер може сплатити за сезон. І якщо враховувати, що кредити люди, в основному, беруть на 10 років, то це виходить 120 тисяч гривен. Цю суму вони заплатять в будь-якому випадку, не включаючи неминучої інфляції і здорожчання енергоносіїв. 

Завдяки комплексній модернізації, вони можуть заощадити до 50%. Таким чином 60 тисяч залишається в бюджеті пенсіонера. Якщо взяти в цілому, модернізація за пакетом "Б" з усіма заходами на квартиру площею 50 квадратів вартує десь 40 тисяч гривень. Тобто, за 10 років це повністю повернеться, і люди навіть вийдуть в плюс. 

Можна замінити вікнаМожна замінити вікна

Зразок утеплення фасаду в розрізіЗразок утеплення фасаду в розрізі

У програмі "Енергодім" передбачили багато нюансів. Вони створили умови з банками-партнерами. Співпрацюють з "Укргазбанком", "ПриватБанком", "Ощадбанком", які надають кредитування для ОСББ на хороших умовах. "Укргазбанк" дає кредити під 14%. Тут треба розуміти, що якщо, наприклад, в людини зараз немає тих 40 тисяч гривень, можна взяти їх у кредит. Насправді, людина не переплачує. Якщо вона бере кредит на 10 років, то в перший-другий рік може здатися, що це велика сума, бо банки розраховують за максимальним внеском у ремонтний фонд. Вже коли у ремонтному фонді назбирається достатньо грошей, аби виконати усі роботи, мешканці будинку відчують економію, і власне зекономлені кошти зможуть спрямовувати на виплату кредиту. Щороку економія буде більшою, бо ціни на опалення зростатимуть, а люди будуть споживати менше енергоресурсу. А ще ж варто врахувати інфляцію, а за 10 років вона буде суттєвою. 

— Люди часом самі роблять так звані "енергоефективні" заходи – утеплюють стіни тільки своєї квартири і так далі. Які помилки найчастіше трапляються, коли люди роблять це без спеціалістів?

— По-перше, вони не дотримуються правильних технологій при монтуванні фасаду. По-друге, коли люди роблять клаптикове утеплення, порушується терморегуляція у сусідніх квартирах. Ті люди, які це роблять, вони молодці, бо якось стараються собі підвищити комфорт. Але утеплення латкою – це неестетично, це грибок, пліснява і вогкість. Стіна мокріє і руйнується. 

— Є ще також теплі підлоги, рушникосушники та інші способи зробити свою квартиру зручнішою. Чи це якось шкодить загальній картині енергоефективності будинку, і чи підвищує вартість майбутніх робіт за програмою "Енергодім"?

— Це поширена проблема, бо кожен хоче більше комфорту собі, але не думає про сусідів. Коли людина доставляє собі якісь "ребра", робить теплу підлогу чи рушникосушники, то розбалансовує систему опалення, і квартири, які далі по стояку, отримують менше тепла. Мало того, що нижні і верхні поверхи часто страждають через неутеплений дах чи холодний підвал, так ще й тепло, за яке вони офіційно платять, до них не доходить. 

Щоб збалансувати систему опалення, потрібно встановити на кожен стояк автоматичні балансувальні клапани. А вони можуть не зі всім справитись. Якщо у будинку є квартири, які собі, скажемо, зробили "повний фарш", то тут треба фіхівця, який би налаштував ту систему опалення, а це теж не зовсім просто. 

— І наостанок, коли, за вашими прогнозами, Луцьк з нинішніми темпами термомодернізації може стати енергоефективним містом?

— Якщо оцінювати рівень свідомості людей, думаю, це буде зовсім не скоро. Тому що ми розраховували на 10 років, але бачу, це затягнеться на довше. Люди потрохи змінюють своє мислення, модернізують його паралельно із житловим сектором. Сподіваюся, все більше людей почне знімати ці блоки і долати страхи. У нас десь 1400 багатоповерхівок, з яких 600-650 створених ОСББ. Це дуже добре, що половина людей пішли на це і можуть самостійно впроваджувати зміни. Але ще багато хто до змін не готовий. Люди думають, що якщо просто почнуть накопичувати кошти, вони зможуть зробити це дешевше і простіше, бо бояться кредиту. Але аварійні ситуації, які з кожним роком будуть частішати у старих будинках, інфляція і зростання цін на опалення швидко "спалять" ці кошти. 

А тут одразу в програмі можна зробити все, і компенсувати частину коштів. Мешканцям залишається тільки зробити власний внесок. Вони можуть або відразу заплатити все і звільнитися від ремонтного фонду, або погодитись на кредитування. Це єдиний шлях, аби змінити розмір платіжки. 

Я оптиміст, і волію вірити у швидкі зміни. Якщо більше людей стане на шлях змін, за років 15 ми вже можемо бути більш-менш енергоефективним містом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів
17 вересня 2021
16 вересня 2021
15 вересня 2021
09:57