Книги. Дубль два
Часто чую від знайомих, що вони можуть передивлюватися фільми, але не перечитувати книжки. Воно й зрозуміло ніби. Але в моєму списку є книги, які я перечитувала. Якісь, бо так треба було, а якісь – бо хотілося. І є книги, які можу перечитати і не раз.
У школі на літо завжди давали перелік літератури, рекомендованої до прочитання. У списку були небанальні позиції, тому читали ми залюбки і без пряників чи батогів. До того ж уроки літератури в нас були завжди цікаві. І не було смартфонів) За «надміру» прочитані тексти не ставили гарні оцінки, просто було легше під час навчального процесу.
В університеті ж такі списки ставали ширшими. І кожна книжка – окремий бал. Тож доводилося добряче начитувати тієї літератури на залік чи іспит. Начитувати в маршрутках ще не відремонтованою дорогою Львів-Луцьк, по ночах, з електронної книжки, яка перегортала сторінку пів хвилини. Часом це було з ненавистю. З величезною ненавистю. У той момент ми, студенти-філологи, мріяли про час, коли ми зможемо читати те, що хочеться. А не те, що треба.
Інколи ставали в нагоді прочитані в школі тексти, однак пам'ять підводила. Сюжет був знайомий, а от деталі – вже ні. Треба було перечитувати. І кожен раз – ніби вперше. Було інакше розуміння, впадали в очі інші деталі, був інший «післясмак». Так згодом і виникло бажання перечитати те, що вразило в шкільні роки. Дубль два, так би мовити.
Словом, зараз у мене є три книги, перечитувати які мені не набридне. А у вас є такі?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Де на Волині збереглася давня дерев'яна церква (фото)
Кухар з Волині покинув проєкт «МастерШеф»: що стало причиною (фото)
Відомий луцький фотограф провів екскурсію «Волинською Голландією» та зазнімкувався з панянками (відео)
Що в будинку та з чого п'є чай власниця вінтажного дому-кафе у Луцьку Яна Тарарай (фото)
Замість аптеки: у центрі Луцька відкрився новий магазин «Сімі» (фото)
