Поділитись:

Щастя є. І його можна побачити на МРТ, – науковець

Неділя, 03 січня 2021, 21:02

Що таке щастя і де його шукати – питання, які зазвичай просинаються напередодні новорічних свят. 

Сьогодні про щастя можна не лише мріяти або оспівувати його втрату у віршах. Щастя можна навіть помацати, звичайно, за умови, що ви нейрохірург і робите операції на головному мозку. Серед тих, хто досліджує щастя в Україні – професор Віктор Досенко. Він завідує відділом загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, грає на бас-гітарі у власному рок-гурті і на молекули розбирає механізми щастя на своїх лекціях, – пише Українська правда. 

"Щастя в мозку. А перші асоціації – це, звісно, мозкові структури, що відповідають за нього. Я вважаю це найцікавішим науково-технічним проривом XXI сторіччя. Хоча пошуки точок, на які можна було б натиснути і зробити людину або тварину щасливою, почалися ще в середині XX сторіччя. Під час експериментів тваринам вводили електроди в певні відділи мозку і штучно збуджували їх невеликим розрядом електричного струму. Гризунам дозволили керувати увімкненням цього струму через спеціальні важелі. Щури постійно по ним клацали, їм було дуже приємно. Ці три зони мозку: nucleus accumbens – додаткове ядро, медіальна префронтальна кора і зона вентральної покришки. Разом вони формують трикутник, який активується, коли нам приємно. Від їжі, сексу, чого завгодно", – розповів він. 

Зі слів вченого, дослідження пішли навіть далі, коли з'явилася можливість досліджувати мозок, не проникаючи в нього і не вводячи туди ніяких електродів. Такі методи є в Україні, їх використовують для діагностики пухлин і різних захворювань. Це називається функціональне магнітно-резонансне дослідження (МРТ), яке визначає активність зон мозку в реальному часі.

"Зміни медіальної префронтальної кори чітко корелюють з рівнем суб’єктивного щастя. Для визначення останнього проводять психологічні тести. Опитують людину, наскільки вона відчуває себе щасливою. За допомогою питань ми виходимо на оцінку того, наскільки людина почувається добре. До речі, слово "добробут" так саме як і слово "щастя" застосовується у науковій літературі. Воно начебто м’якше. Щастя – емоційніше слово, а добробут говорить про те, наскільки вам добре. Власне, на відміну від результатів МРТ, рівень суб’єктивного щастя важко оцінити, адже люди інколи брешуть. Хтось хоче видавати себе нещасним, хтось – навпаки", – пояснив Досенко. 

Також науковець наголосив: щастя приходить від того, що ти відчуваєш емоцію іншої людини. Навіть коли йдеться про біду, про щось неприємне, розлуку, завершення стосунків, нам дуже важливо з кимось поділитися цим і щоб хтось це сприйняв. І за рахунок емоційного обміну і кооперації обоє будуть щасливими. 

"Втрата емоційного інтелекту – це втрата соціальної кооперації. Коли у людини "емоційна тупість", ти можеш розповідати щось сумне або веселе, реакції нуль: ані поза не змінилась, ані рука не поворухнулась. Ти відчуваєш, що їй все одно", – розповів він. 

Але, крім емоційного, існує і конаційний інтелект. Це воля досягати мети, мотивація, бажання розуміти, вчитися. Ми можемо стати щасливими за рахунок інтелектуальної роботи, генерації ідей. Воно приносить гроші, або не приносить, це важливе, але не головне. Головне, що ти це зробив. Люди з депресією весь час все зупиняють і не дають собі бути щасливими.

"Щастя, як і інші інтегральні властивості нервової системи, спадкуються полігенно. Полі – це багато. Одного "гену щастя" немає. Це сукупність, певна мозаїка різних варіантів. Науково доведено, що генетичні фактори впливають на те, чи людина почувається щасливою, чи ні", – також пояснив Досенко. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів
16 січня 2021
15 січня 2021
14 січня 2021
13 січня 2021
12 січня 2021