«Ситуація дуже напружена», – Володимир Лотвін про коронавірус у Луцьку (інтерв'ю)

Вже дев'ять місяців Луцьк бореться із коронавірусом. Станом на початок зими у місті щодня фіксують три сотні нових випадків зараження. Медзаклади заповнені хворими, а ліжкомісць на всіх не вистачає. Тим не менше, у місті продовжують вживати заходів для того, аби мінімізувати ризики та врятувати здоров'я і життя сотень тисяч лучан. 

На передовій боротьби з епідемією стоїть міське управління охорони здоров'я. Його очільник Володимир Лотвін впевнений, що зусилля медиків не будуть марними, а заходи боротьби незабаром принесуть свої результати. Про боротьбу з епідемією у Луцьку, коронавірусні шпиталі, надбавки медикам та скандал навколо пологового будинку ми поговорили у відвертому інтерв'ю для ІА "Конкурент".

— Як ви загалом оцінюєте ситуацію в Луцьку із захворюванням на COVID-19?

—  Загалом в Луцьку, як і по всій Україні, ситуація дуже напружена. Як ми бачимо, відбувається ріст захворюваності, багато нових випадків, збільшилась кількість госпіталізацій в стаціонарні заклади. І, за нашими даними, особливо ситуація ускладнилася упродовж останніх двох-трьох тижнів.

—  Коли ми говоримо про стаціонари й про лікарняні ліжка в Луцьку, що ми маємо на увазі? Це всі заклади охорони здоров’я, які територіально розміщені в місті Луцьку?

—  Територіально в Луцьку надають стаціонарну допомогу не тільки заклади міської комунальної власності (це комунальні підприємства Луцький клінічний пологовий будинок та Луцька міська клінічна лікарня), а й заклади обласної комунальної власності, зокрема Волинська обласна клінічна лікарня, Волинська обласна інфекційна лікарня, які включені в перелік закладів, де надають допомогу пацієнтам з COVID-19.

Луцький клінічний пологовий будинок ще з 1-го квітня уклав договір з Національною службою здоров'я України. Цей заклад є базовим з надання допомоги вагітним, породіллям і новонародженим діткам з COVID-19 у Волинській області відповідно до наказу управління охорони здоров'я облдержадміністрації. Таких пацієнтів приймають в окремому акушерському корпусі на першому поверсі закладу. Щодо Луцької міської клінічної лікарні, то до цього часу заклад не був включений в перелік закладів, де надають допомогу пацієнтам з COVID-19. В період карантину вона фактично стала ургентною лікарнею для надання медичної допомоги не тільки мешканцям Луцької міської територіальної громади, а й навколишніх районів. Тому коли говорять про стаціонарні ліжка, на яких надається допомога пацієнтам з COVID-19 в Луцьку, фактично маємо на увазі Волинську обласну клінічну лікарню, Волинську обласну інфекційну лікарню та Луцький пологовий будинок.

—  Кажуть, що триває «війна» перинатального центру з пологовим. Чи зменшилася кількість породіль після цієї інформації?

—  Якщо порівняти кількість пологів за 9 місяців 2019 та 2020 років, то кількість пологів зменшилась майже на 47%. Це досить велика цифра. Однак на цей показник впливає не лише відкриття та початок роботи в кінці минулого року перинатального центру, а й загальне зменшення народжуваності як в Україні, так і в Луцьку. Згідно з договором із НСЗУ, пологовий будинок фінансується відповідно до наданих медичних послуг, зокрема і кількості пологів. Тобто скільки заклад надасть послуг, стільки й отримає коштів. Відповідно до цього фінансування буде забезпечена заробітна плата персоналу, закупівля медикаментів, господарська діяльність тощо.

—  Скажіть, пологовий будинок зараз перейшов в оперативне управління Луцької міської клінічної лікарні?

—  Частина приміщення окремого акушерського корпусу (другий, третій та четвертий поверхи) передано в оперативне управління Луцькій міській клінічній лікарні для розгортання на цих площах тимчасового інфекційного госпіталю (ТІС), де буде надаватися медична допомога пацієнтам з COVID-19. На першому поверсі цієї будівлі персоналом пологового будинку продовжується надання допомоги «ковідним» вагітним та породіллям Волинської області.

В корпусі жіночої консультації та гінекологічному корпусі пологового будинку надається необхідна медична допомога жіночому населенню, проходять пологи тощо. Ці корпуси підпорядковані керівнику пологового будинку.

—  У «ковідному» шпиталі при пологовому буде 250 ліжко-місць? Скільки необхідно персоналу для повноцінної роботи?

—  Так. Загальна кількість ліжок буде 250. З них на першому поверсі для надання допомоги вагітним та породіллям – 36 ліжко-місць. І, відповідно, 214 – це другий, третій, четвертий поверхи тимчасового інфекційного стаціонару. Кількість персоналу залежить від кількості створених бригад. Відповідно, якщо розраховувати на 250 ліжок, має бути до 500 людей персоналу. Але це враховуючи всіх: лікарів, середній медичний персонал, санітарок та інших спеціалістів. Бо, крім лікування, є ще господарська діяльність, кухня, пральня і так далі.

—  Зрозуміло. Якщо говорити про гроші, загалом лікування COVID, які є джерела фінансування? Я так розумію, по-перше, це Національна служба здоров’я України. Тобто це опосередковано державний бюджет. Друге – держава дає субвенцію у міський бюджет, і місто теж може якимось чином фінансувати із субвенції. По-третє, з бюджету розвитку. Вирішили щось побудувати чи надбудувати – теж могли виділити. Четверте – це, напевно, якась благодійна допомога може бути.

—  Основне джерело фінансування закладу – це кошти НСЗУ. Благодійність теж має місце. І п’яте – це кошти самих пацієнтів. На жаль, зараз так воно і є. Якщо заклад уклав договір з НСЗУ на пакет медичної допомоги пацієнтам з COVID-19, то основні медикаменти, обстеження, консультації спеціалістів, ПЛР-обстеження пацієнти отримають безкоштовно. Але як вже показала практика, частина лікарських засобів, особливо для лікування супутньої патології, ускладень, не входять у цей пакет, і пацієнт змушений їх докупляти.

— Скільки всього станом на зараз витрачено на боротьбу із коронавірусом у медичній галузі в Луцьку? І чи дають 300% надбавки?

— У Луцьку з початку епідемії вже понад 10 млн грн було виділено з міського бюджету на заходи боротьби з коронавірусом. Ці кошти пішли на закупівлю медичного обладнання, зокрема апаратів ШВЛ, кисневих концентраторів, на закупівлю засобів індивідуального захисту, медикаментів, деззасобів. Коли оголосили повний локдаун у березні, міська рада виділила кошти на транспортне забезпечення, щоб перевозити медичний персонал. Але значною мірою наші заклади, зокрема центри первинної медичної допомоги, дитяча поліклініка використовували кошти з фінансування Національної служби здоров’я України. Тоді як від держави нашим закладам не надходили цільові кошти на боротьбу із COVID. Першу допомогу місту надали в кінці жовтня, коли виділили медичну субвенцію у 1,5 млн грн. За ці кошти проведено збільшення пропускної здатності магістральних киснепроводів, встановлено додаткові сучасні кисневі розетки на четвертому та другому поверхах ТІСу. Другу допомогу у вигляді медичної субвенції в сумі 5,7 млн грн очікуємо зараз.

Що стосується доплати до 300%, то їх надають лише ті заклади, які мають договір із НСЗУ щодо надання меддопомоги пацієнтам на COVID-19. Тобто в закладах міської галузі охорони здоров'я кошти виплачували тільки в пологовому будинку тим працівникам, які працювали з «ковідними» пацієнтами та в центрах первинної медичної допомоги та дитячої поліклініки працівникам мобільних бригад.

— А якщо ургентний хворий виявився хворим на COVID, то людина, яка з ним працювала, надбавки не отримує?

— Лікарі та медичні сестри в міській лікарні, які надавали допомогу «ковідному» пацієнту в такому випадку, не мали права на це отримання, так як в закладі відсутній відповідний договір з НСЗУ.

— Куди перевозять пацієнта, хворого на COVID? І що лікують спочатку?

— Перевозять в обласну інфекційну або в обласну клінічну лікарню. Щодо пріоритетності хвороби, то зважають на загальний стан пацієнта та наявність відповідних симптомів.

— Скільки лікарів бракує?

— Тут говорити про цифри дуже важко. Адже уже набрали більше 80 людей, створили початкових 6 бригад. Звісно, чим більше бригад наберемо – буде краще. Наразі використовуємо той резерв медичних кадрів Луцької міської лікарні, який є, разом з окремими працівниками пологового будинку. І запрошуємо до роботи медпрацівників з інших закладів.

— Повертаючись до пологового. Скажіть, чи розглядались взагалі якісь інші варіанти немедичного плану приміщення? Ми пам’ятаємо, що йшлося про те, аби підготувати, наприклад, спортзали університетів.

— Ці варіанти розглядалися. Але передусім треба використовувати наявний ліжковий фонд саме медичних закладів. Все ж лікарні і спортзал чи ДЮСШ – різні умови та спеціфічність.

— Щодо тестів. Їх у нас достатньо для діагностики коронавірусу?

— Зараз взагалі-то основний вид діагностики – це ПЛР-обстеження, яке проводиться обласним лабораторним центром. Зараз вже до цього виду обстеження підключилась обласна клінічна лікарня, яка зробила свою ПЛР-лабораторію. Також працюють приватні структури. Одразу скажу, що ПЛР-обстеження за направленням сімейного лікаря, за наявністю клінічних симптомів чи коли роблять забір в стаціонарах – це все є безкоштовно для пацієнта. Коли пацієнт сам хоче чи звертається у приватну структуру, тоді вже він платить свої кошти.

— Формально місто не отримало жодного тесту, тому що немає відповідних закладів, які б могли їх робити? Тобто все отримує область?

— На рівні держави визначено, що ПЛР-тести здійснюють сертифіковані лабораторні центри. Вони за цей період дообладнали лабораторії, збільшили потужність. Волинська клінічна лікарня також закупила обладнання за кошти обласного фонду. Міські заклади не залучали до цієї роботи.

— Зрозуміло. А якщо говорити про ІФА-тести?

— Закупівлю цих тестів за бюджетні кошти проводять заклади, які уклали відповідні договори з НСЗУ на надання допомоги пацієнтам на COVID-19. Тому в нас із міських закладів тільки пологовий будинок проводить безкоштовні ІФА-дослідження свої пацієнтам за кошти, які отримує на лікування «ковідних» пацієнтів. Луцька міська лікарня має лабораторне обладнання для ІФА-дослідження, однак закупляє реактиви для цього за кошти закладу, тому в них послуга ця платна.

— Ваша думка: чи треба закривати школи на карантин?

— Зважаючи на статистику, ми бачимо, що діти хворіють набагато рідше, ніж дорослі. У нас менше як 5% всіх захворювань припадає на цю вікову категорію.

— Вони безсимптомно хворіють?

— Діти, як зрештою і дорослі можуть безсимптомно хворіти. Було б добре обстежувати школярів на наявність вірусу в організмі. Тоді школи могли б в звичному ритмі спокійно працювати. Проте закривати школи на тривалий карантин – теж не вихід. Перші класи, які тільки починають вчитися шкільним навикам, просто просидять весь рік вдома на дистанційному навчанні і взагалі не зорієнтуються у самому навчальному процесі.

— Молодші класи ходять в школу, а середні і старші?

— Тут більше прерогатива епідеміологів, які напрацювують рекомендації МОЗ. І МОЗ у формі рекомендацій, постанов державного санітарного лікаря надає певні алгоритми дій навчальним закладам, садочкам.

— І на завершення. Якщо хтось має підозру на COVID, погано себе почуває, який алгоритм дій повинен бути у цієї людини?

— Передусім – комунікація з своїм сімейним лікарем, з яким підписаний договір. Він має пояснити пацієнту послідовність дій, взяти під нагляд при необхідності, забезпечити моніторинг стану його здоров’я. У разі потреби сімейний лікар направляє мобільну бригаду закладу, яка візьме забір на ПЛР- дослідження. Коли медичний працівник матиме результат ПЛР-тесту, одразу повідомить пацієнта. Відповідно від результату, знову ж таки може змінюватися тактика. При певних симптомах, які ускладнюють загальний стан людини: дуже висока температура, чи сильна задишка – хворий може одразу телефонувати на «103». Бригада екстренної медичної допомоги при необхідності госпіталізує пацієнта. Навіть якщо не підписана декларація, потрібно телефонувати у той медичний заклад, який територіально ближчий. Черговий лікар має надати консультацію, що і як робити в такій ситуації.

— Як бути, коли підписаний договір, але сімейний лікар територіально перебуває в іншому місті?

— Бувають різні ситуації: сімейний лікар у відпустці, сам захворів. В такому випадку потрібно телефонувати в центр первинної медичної допомоги, який має надати іншого сімейного лікаря-дублера або чергового лікаря. Він проконсультує, скаже, що робити. Медичний персонал центрів ПМД має надавати невідкладну допомогу хворим навіть без декларації. Крім того, для вирішення подібних проблем, в Луцьку був створений та з 25 листопада запрацював консультаційний муніципальний центр з питань COVID-19 при управлінні охорони здоров'я Луцької міської ради. Центр надає консультації фахових спеціалістів, сімейних лікарів, педіатрів по телефону (0332) 74 11 10 щоденно з 8.00 до 21.00 без вихідних.

— Чи справиться Луцьк із цими «ковідними» викликами?

— Хочеться вірити, що все буде добре. Основне – зупинити ріст захворюваності, щоб згодом поширення коронавірусу пішло на спад. Дуже важливо дотримуватися простих елементарних заходів – дотримуватися соціальної дистанції, носити маски в людних та громадських місцях, в транспорті, часте миття рук. Бажано не відвідувати масові заходи без нагальної потреби. Тоді всі разом ми подолаємо пандемію коронавірусу.

— Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими.

P.S. 26 листопада розпочав свою роботу по наданню допомоги пацієнтам з COVID-19 тимчасовий інфекційний госпіталь ( ТІС) на базі 2-4 поверхів в акушерському корпусі Луцького пологового будинку під оперативним управлінням Луцької міської клінічної лікарні. Розгорнуто початкових 60 ліжок з запланованих 216. Всі ліжка забезпечені кисневою підтримкою. Робота по розгортанню усіх 216 ліжок продовжується.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Родині волинського лікаря, який помер від COVID, виплатили 220 тисяч гривень
• У коронавірусному госпіталі при пологовому в Луцьку вже є перші пацієнти
• Луцька лікарка пояснила, чому небезпечно робити КТ при COVID (відео)
• Можуть вийти з вікна: у «ковідному» госпіталі на Волині збуджених пацієнтів прив'язують