Поділитись:

Чи почалася в Україні друга хвиля коронавірусу і що нам чекати далі?

П'ятниця, 04 вересня 2020, 17:00
Чи почалася в Україні друга хвиля коронавірусу і що нам чекати далі?

У всьому світі з кінця липня спостерігається зростання захворюваності на коронавірус, і це вже офіційно визнали другою хвилею епідемії. Вона має цілий ряд значних відмінностей від першої хвилі, що тривала з березня до травень.

В Україні теж постійно говорять про "другу хвилю", хоча, власне, для України ніякої другої хвилі немає. І справа навіть не в тому, що у нас захворюваність ніколи й не падала до фонових значень, а в тому, що у нас і близько немає тих ознак, які відрізняють другу хвилю від першої, – пише вчений-біофізик Семен Єсилевський на порталі medium. 

Що вважати другою хвилею?

Давайте подивимося на графік числа нових випадків на добу в Іспанії. 

Чи почалася в Україні друга хвиля коронавірусу і що нам чекати далі?

Чітко й однозначно видно, як пік першої хвилі, починаючи з середини травня, перейшов у повільну фонову захворюваність на рівні близько 300-400 чоловік на день. 400 осіб – це все одно достатньо багато, але ключовим тут є не абсолютна кількість, а динаміка. Це число ніяк не змінювалося півтора місяця, аж до початку липня. Хвороба не поширювалася, але і не зникала повністю, тобто репродуктивне число дорівнювало одиниці. Починаючи з середини липня рвонуло, число випадків бадьоро полізло вгору і вже перевалило за 8 000 на день, наближаючись до весняного максимуму. Це і є друга хвиля. 

Аналогічна картина спостерігається для більшості країн, де навесні був дуже сильний сплеск з десятками тисяч випадків на день і великою смертністю. Ось такі, наприклад, зараз справи у Франції: 

 

Чи почалася в Україні друга хвиля коронавірусу і що нам чекати далі?

Картина така ж, як в Іспанії, але захворюваність зараз навіть вища, ніж була в квітні. А тепер давайте подивимося на графіки смертності – число померлих від коронавірусу на добу для Іспанії та Франції:

Чи почалася в Україні друга хвиля коронавірусу і що нам чекати далі?

Чи почалася в Україні друга хвиля коронавірусу і що нам чекати далі?

І тут нас чекає головний парадокс: число нових випадків вже досягло або навіть перевищило значення весняного максимуму, але нових смертей практично немає! Число летальних випадків якщо і збільшилася, то вкрай мало: в Іспанії – 30-35, у Франції – 15-20 в день, причому без тенденції до збільшення пропорційно числу нових хворих.

Саме з цим пов'язаний той факт, що Західна Європа не поспішає з новим локдауном, і взагалі досить байдуже реагує на, здавалося б, жахливу статистику нових випадків. Чому так виходить, ми розглянемо трохи пізніше, а поки давайте подивимося на Україну:

Чи почалася в Україні друга хвиля коронавірусу і що нам чекати далі?

Чи почалася в Україні друга хвиля коронавірусу і що нам чекати далі?

Разюча відмінність від західних країн. Ніякого весняного максимуму у нас не було. Був досить плавний підйом, який мляво йшов з невеликими коливаннями туди-сюди, починаючи з кінця березня і аж до середини липня. З кінця липня зростання різко прискорилося. Кількість смертей теж повільно зростала, зважаючи на незначні коливання, і точно так само почала злітати з прискоренням з кінця липня.

В Україні ніколи не було стабілізації епідемічного процесу на фоновому рівні, тому ні про які першу чи другу хвилі у нас говорити просто не можна. Наша хвиля перша, і вона ж єдина, ніяких окремих фаз в ній виділити не виходить.

Також дуже прикро те, що у нас йде різке збільшення смертності, коли в країнах з цією другою хвилею смертність залишається практично на рівні фону.

Чому в Європі перестали помирати?

Так чому ж в Європі, незважаючи на безліч нових заражень, зараз майже ніхто не вмирає від коронавірусу? Причин тут відразу кілька, і вони зовсім не тривіальні.

Причина 1: обсяги тестування. У всіх європейських країнах обсяги тестування, в порівнянні з весною, зросли в десятки разів. Франція, наприклад, стабільно робить пів мільйона тестів на тиждень. Це автоматично означає, що виявляється дуже багато легких і безсимптомних випадків, які навесні просто не потрапляли в статистику, тому тестування було строго зарезервовано для хворих з очевидними симптомами, медиків і працівників критичної інфраструктури.

Зараз у Франції тестують всіх охочих повністю безплатно і без направлень. Це дуже сильно підвищує охоплення. Грубо кажучи, якщо навесні виявлялося, умовно, 10 % від реальної кількості випадків, то зараз – 50м%, причому з них набагато більший відсоток легких, які не вмирають.

Тож можна сказати, що реальна висота першої хвилі була разів в 5-10 вища, ніж на графіках, і друга хвиля до неї ще й близько не дотягла.

Ця особливість добре ілюструється даними в США:

Чи почалася в Україні друга хвиля коронавірусу і що нам чекати далі?

Дуже добре видно, що пік другої хвилі вищий від першого, але при цьому й обсяги тестування в цей період були набагато вищі. Якщо поділити всі графіки на число тестів у відповідний період, то, наприклад, питоме число смертей під час другої хвилі буде набагато (разів в 5) менше, ніж під час першої.

Причина 2: демографія. Летальність коронавірусу дуже сильно залежить від віку хворих і наявності у них хронічних захворювань. Основна група ризику – старші люди з купою вікових болячок. Як би цинічно це не звучало, але велика частина людей похилого віку, у яких "ледве-ледве душа в тілі", і які в силу різних причин мали дійсно високі шанси заразитися коронавірусом, вже померли від нього навесні. Решта людей з груп ризику або завжди вели замкнутий спосіб життя і не мали великих шансів заразитися, або зараз стали набагато обережнішими. 

Величезну роль зіграло й оперативне закриття навесні шкіл та університетів. Молодь, відправлена додому, хворіла рідко. З одного боку – це добре, але з іншого – загальна летальність сильно підвищилася через те, що підхоплювали вірус в основному люди середнього та старшого віку.

Після скасування карантину й поступового відкриття розважальних закладів молодь повернулася до звичного способу життя і стала новим локомотивом епідемії: молоді стали хворіти набагато більше, але вони від коронавірусу практично не вмирають.

Причина 3: суперрозповсюджувачі. Досі мало зрозумілий фактор впливу на епідемію суперрозповсюджувачів. За багатьма моделям виходить так, що коронавірус поширюється в основному кластерно, всередині певних "соціальних бульбашок". Люди з різних бульбашок мають вкрай невеликі шанси тісних контактів одне з одним. Наприклад, офісний менеджер, що їздить в метро і живе в режимі "дім-робота-дім", не має шансів заразитися від мажора в "ламборджині", "зависаючи" в клубах і заміських елітних лазнях.

Вважається, що суперрозповсюджувачі – це люди, які живуть відразу в декількох соціальних системах і активно переносять вірус між ними. Якщо ця гіпотеза правильна, але таких людей апріорі не може бути дуже багато і можливі два діаметрально протилежні варіанти:

  • більшість розповсюджувачів перехворіли навесні і зараз вже безпечні і не впливають на епідемічний процес;
  • більшість розповсюджувачів навесні вимушено сиділи в карантині, а зараз взялися за свою чорну справу.

Що саме відбувається зараз – незрозуміло, але не виключено, що поведінка суперрозповсюджувачів сильно впливає на відмінності другої хвилі від першої.

Причина 4: кількість ліжок. Практично всі країни Європи з весни значно збільшили кількість лікарняних ліжок з доступом до кисню та апаратів ШВЛ. Це дозволяє уникнути ситуації колапсу лікарень, яка була, наприклад, в італійському Бергамо. Хворі, яким потрібен кисень, перестали помирати в лікарняних коридорах в черзі на ШВЛ і загальна летальність ккоронавірусу, відповідно, впала.

В Україні ж гроші "коронавірусного" фонду витратили на ремонт доріг і премії співробітникам МВС. 

Причина 5: розумні підходи до лікування. Ніяких специфічних ліків від коронавірусу досі немає, але за минулі місяці лікарі навчилися розумно підходити до лікування, не впадаючи в крайності і не пробуючи навмання все, що потрапило в руки.

Протоколи в Європі зараз мають цілком адекватний вигляд. З них давно викинули антиретровірусні препарати і гідроксихлорохін, які показали неефективність або навіть небезпеку для хворих. Для важких хворих почали застосовувати дексаметазон і подекуди – переливання конвалесцентної плазми тих, хто одужав, що знижує летальність десь на 10-15%. Разом з відсутністю первісної паніки і збільшенням числа добре обладнаних ліжок це дає позитивний результат.

Крім усього іншого, в розвинених країнах навчилися ефективно захищати лікарів інфекційних відділень, а самі лікарі звикли до суворого виконання необхідних правил. В результаті лікарі не розбігаються хто куди, рятуючи своє життя, і серед них вже немає такого масового "відмінку", як-от навесні.

Що чекає Україну?

Що відбувається і хто винен?

В Україні немає другої хвилі, у нас триває перша, вона ж єдина. Тенденції Західної Європи з різким зменшенням летальності для нас абсолютно не актуальні. Ми зараз перебуваємо в тому становищі, в якому перебувала Італії або Франція в квітні, причому минулі місяці були абсолютно бездарно розтринькані:

  • не було закуплено достатньої кількості нових апаратів ШВЛ на випадок різкого спалаху, який ми зараз і спостерігаємо;
  • не були забезпечені резерви для різкого збільшення обсягів тестування – лабораторії захлинаються, частка позитивних тестів вже досягає 40-50 %. Це не дозволяє оцінити реальні масштаби епідемії і прийняти хоч якісь адекватні організаційні заходи;
  • не була гарантована безпека лікарів і не було вжито заходів проти їхнього відтоку з інфекційних лікарень. В умовах колапсу працювати буде вже просто нікому, а ті, хто залишаться, ризикують захворіти і теж вийти з ладу мінімум на місяць;
  • повністю підірвано довіру до МОЗу і будь-яких карантинних заходам з боку держави. Дякувати за це треба передусім головному санітарному лікарю Ляшку, який розповів нам про квітневе закриття парків "заради нагнітання тривожності у населення". Зараз ввести строгий карантин вже просто неможливо – його ніхто не буде дотримуватися;
  • відкрито школи і університети, що в нинішній ситуації межує зі злочином. Мало хто сумнівається, що саме закриття навесні шкіл і університетів в Європі дозволило якось утримати ситуацію під контролем, виключивши з епідемічного процесу некерованих підлітків і соціально гіперактивних студентів. В Україні зараз ситуація, яка була у Франції в кінці березня, але ми школи і ВНЗ відкриваємо.

Основна небезпека для України – колапс медицини від напливу важких хворих.

Це саме те, від чого був покликаний захистити карантин. В Україні колапс настане при кратно меншій кількості хворих, ніж було в Італії або Франції просто тому, що у нас набагато гірша медицина загалом і набагато менше нормальних реанімації та інфекційних відділень зокрема. Зараз у нас смертність близько 50 осіб в день, і в окремих містах вже зайнято 90 % ковідних ліжок. В Іспанії на піку було майже 1000 смертей в день, а у Франції – 1400, але навіть при такій кількості колапсу у них не було. Напрошується висновок, що реальна ємність лікарень у нас приблизно в 10-20 разів менша, і їхнє перевантаження настане в 10-20 разів швидше.

Не зайвим буде вчергове нагадати, що карантин не покликаний зупинити або викорінити епідемію. До появи вакцини позбутися коронавірусу людство явно не зможе. Завдання карантину – "сплюснути" пік епідемії так, щоб хворі не вмирали в коридорах лікарень, а їхні родичі не вбивали одне одного за рятівний кисень для своїх близьких.

Тотальний локдаун в Україні, введений в березні-травні, був абсолютно невиправданий, а повторити його зараз, коли він дійсно необхідний, вже неможливо. Без суворого карантину зупинити експоненціальне зростання захворюваності навряд чи вдасться, тобто вичерпання ємності лікарень – винятково питання часу.

Чим це нам загрожує?

Летальність різко підвищиться, тому хворі середньої тяжкості, які зазвичай виживають при доступі до кисню, буде помирати вдома або в необладнаних палатах і коридорах лікарень. Може початися стихійна і неконтрольована паніка. Зараз населення у вірус взагалі не вірить і вважає себе безсмертним, але це дуже оманливий стан. Колапс лікарень настає різко, буквально за пару днів і новини миттєво розносяться. В умовах імпотенції влади і відсутності будь-якої виразної інформаційної політики "розгойдати" ситуацію не буде важко, а охочі це зробити знайдуться.

Колапс лікарень призведе фактично до повної зупинки медицини: припиняться планові операції і регулярний прийом пацієнтів, а невідкладна допомога може виявитися паралізованою через необхідність кудись везти ковідних хворих, на яких бракує ліжок і яких нікуди не беруть. Дії влади можуть бути абсолютно непередбачуваними і хаотичними. Наприклад, спроба ввести тотальний карантин в конкретному регіоні може вилитися в проблеми з логістикою продуктів і товарів першої необхідності. Ніяких заходів на такий випадок, наскільки можна судити, не ухвалюється і ніякі негативні сценарії розвитку ситуації не опрацьовуються.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів