Маковея чи Медовий Спас: що за свято та чого робити не можна

Сьогодні, 14 серпня, православні християни відзначають свято винесення Святого Животворчого Хреста Господнього. Або ж — Медовий спас, як кажуть у народі. У цей день прийнято освячувати в храмі квіти та мед.

У православній церкві України розповідають, що в цей день у храмах можна побачити людей з кошиками стиглих плодів, різнобарвними та запашними букетами із трав, квітів і маку – їх ще називають «маковійчиками». Цей день народна традиція іменує Маковеєм, а Церква молитовно вшановує пам'ять сімох мучеників Маккавеєвих. Незважаючи на співзвучність цих назв із маком, традиція його освячення ніяк не пов’язана з мучениками і з’явилася на багато століть пізніше, аніж жили і трудилися на Божій ниві брати Маккавеєві.

Семеро старозавітних мучеників: брати Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алім та Маркел, їхня матір Соломонія та наставник Єлеазар жили у II столітті до Різдва Христового – за часів правління жорстокого сирійського царя Антіоха. Залякуваннями і гоніннями він намагався змусити євреїв відступитися від приписів Божого Закону. Проте жодні прояви земної влади чи застосування сили не могли змусити праведників поклонятися язичницьким ідолам і зрадити Істину. Через це брати були страчені разом зі своїм наставником Єлеазаром, а серце їхньої матері зупинилося під час молитви над їхніми тілами. Святі мученики отримали ім’я Маккавеєвих, що у перекладі з арамейської означає «молот». Це слово лише фонетично подібне до українського «Маковія», або «віяти мак».

Натомість традиція освячення маку з’явилася на українських землях через те, що він дозрівав саме у серпні – в пору родючості та жнив. Бажаючи висловити свою вдячність Богові за ці земні дари, люди почали приносити на освячення перші плоди, а з ними запашні трави, квіти, мед і мак. Церква не засуджує цю традицію, яка нагадує нам про обов’язок бути вдячними Богові за всі дари, які зростила земля нам на благо, але наголошує, що зцілює та освячує нас лише благодать Божа, за щирістю нашої віри та по молитві.

Щодо народних традицій, то у цей день прийнято готувати страви з маком: вареники, пироги, маківники, обрядові коржики - шулики, а також пряники з медового тіста - медяники. Втім саме цього дня починається Успенський піст, тому смаколики мають бути пісними.

Вважається, що в цей день не варто гучно гуляти, важко трудитися та мати погані думки. А ще цього дня колись востаннє купалися у відкритих водоймах. Було повір’я, що на Спаса скупатися — гріхи та хвороби змити.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• 10 пласких питань про Спаса: чи можна їсти фрукти до та чого насправді не можна робити
• Танцювати для бога: як у Луцьку святкували день народження Крішни
• 11 пласких питань священнику