Поділитись:

10 пласких питань про Спаса: чи можна їсти фрукти до та чого насправді не можна робити

Четвер, 13 серпня 2020, 19:30

Уже завтра, 14 серпня, православні християни будуть відзначати так званий медовий Спас, а ще за кілька днів – яблучний. Що справді символізують ці свята у церковній традиції та як до них готуватися правильно, ми запитали у протоієрея Володимира Лозинського, настоятеля парафії Преображення Господнього в селі Зміїнець Луцького районного деканату.

  1. Що таке Спас? Що значить це слово?

Спас – це скорочення від слова Спаситель. А Спаситель – це Ісус Христос, друга особа пресвятої Трійці, який народився, втілився на землі, аби спасти людей від вічної загибелі через страждання, воскресіння до життя вічного.

  1. Спас – це свято Преображення Господнього. Як це розуміти: преобразився Господь?

Був такий історичний факт: перед стражданнями Спасителя, перед Його Голгофою Господь взяв своїх найближчих учнів – апостолів Петра, Якова і Іоана – на гору Фавор і перед ними преобразився. Тобто перемінився. Привідкрив свою частиночку Божества. У Євангеліє написано, що це проявилося в тому, що обличчя його засіяло, як світло, і одежа стала білою, як сніг. У цьому преображенні з’явився разом із Ним пророк Мойсей та пророк Ілля. І не лише ці зміни були видимі. Апостоли розповідали: «Залишимося тут, бо добре нам тут». Такі слова прозвучали. Тобто виявилося преображення в тому, що їх охопила благодать Божа, яку вони могли пояснити лише тим, що добре їм тут перебувати разом на цій горі. У цьому преображенні Він показав, що є правдивим, істинним Богом.

  1. Скільки є Спасів? Кажуть про перший, другий та третій Спаси.

Така класифікація є народною. Церква так не класифікує – на перший, другий чи третій. Але, справді, на честь Спасителя у серпні припадає кілька свят. Вони не присвячені подіям, які йдуть хронологічно одна з одною.

Отож, так званий перший Спас – 14 серпня, або за старим стилем – 1 серпня – це день, коли церква святкує свято винесення Святого Животворчого Хреста Господнього. Це свято походить із Константинополя, коли у цьому місті зберігався Святий Животворчий Хрест, на якому було розп’ято Спасителя. І була традиція, аби на початку серпня до Успіння Пресвятої Богородиці, яке припадає на 28 серпня, виносити цей Святий Хрест, носити вулицями Константинополя, відправляти молитви, служби і просити захисту, сили Святого Животворчого Хреста Господнього від різних хвороб, які особливо посилювалися у жаркій період року. Тим часом сила Святого Животворчого Хреста охороняла від недуг.

Другий Спас – це, власне, і є Преображення Господнє, про яке ми вже говорили.

А третій Спас святкують 29 серпня, після Успіння Пресвятої Благородиці, коли Церква Хрестова шанує пам’ять перенесення святого нерукотворного образу з міста Едеси до міста Константинополя. Це є образ нерукотворний – відбиток обличчя Спасителя, яке він передав хворому царю Едеському, аби він зцілився у його вірі. І він зцілився. Але згодом Едесу завоювали перси, мусульмани. І дуже християни переживали, що святиня перебуває у місті, яке було під впливом мусульман. І у ХХ столітті цей образ за викуп перенесли до Константинополя й розмістили у храмі Святої Софії.

  1. Чому фрукти, горіхи та мед асоціюються зі Спасом?

На цей час у нас на території Україні дозрівають ці плоди, дари Божі. Тож освячуємо мед на свято першого Спаса, є така давня традиція. Церква Христова встановила читати певні молитви на освячення. Це як подяка за те, що Господь і цього року вподобав виростити квіти, з яких бджоли зібрали мед, і ми маємо цей мед, ми його освячуємо як подяку Богу за те, що цього року ми маємо цей дар Божий. І ми дякуємо Богу за це, освячуємо і далі споживаємо. А щодо плодів, то на Преображення Господнє ми освячуємо яблука, виноград, сливи, груші, які з промислу Божого народила наша земля. Вони виросли, достигли і ми їх освячуємо і дякуємо Богові за ці плоди. Щодо третього Спасу, то його в народі називають Горіховим. Але в церкві ми їх не освячуємо, та цей період асоціюється з дозріванням горіхів. Тобто приносити фрукти – це є правильно, і ми це робимо, аби скласти подяку Богові.

  1. Чому на Спаса освячують воду, якщо вона освячена на Водохреще?

У церковному уставі такого обов’язкового освячення води немає. Але, наприклад, наш храм Святого Преображення Господнього у Зміїнці на свято храму завжди освячує воду. І, відповідно, після того цією водою ми освячуємо плоди. Є така традиція освячувати воду, а цією водою – плоди. Але це не обов’язково. Можна освячувати і водою, яка була освячена до цього часу.

  1. Що робиться з фруктами, коли їх освячують? Вони стають якимись особливими?

Вони не змінюються і не набувають особливого значення. Церква не зобов’язує не споживати дарів Божих до освячення, але вітає це. Коли людина стримується, то має свого роду піст щодо споживання цих плодів. Отже, має благословіння та дозвіл на споживання цих плодів. Але святими вони не стають, а освяченими, як Божі дари.

  1. Ви кажете, що церква вітає не споживати яблука та мед до Спаса. Але є травневий мед, перші яблука з’являються ще до серпня. То невже нехтувати цими продуктами?

Церква не засуджує, якщо хтось споживає ранні сорти яблук чи інших фруктів. Просто саме освячення – це подяка Богу за те, що ми маємо фрукти. Але церква вітає стримання. Тобто якщо є такі, які не їдять, то церква це вітає. Але і не засуджує тих, хто їсть.

  1. Як правильно готуватися до Спаса і святкувати ці свята?

Готуватися потрібно внутрішньо, щирою молитвою, переконанням з вдячністю Богові, що Господь з нами, що Він прийшов спасти світ, що Він дає нам дари, якими ми користуємося і споживаємо, знову і знову дає свіжий урожай земних плодів. А кульмінацією свята є богослужіння у храмі. Важливо у цей святковий день бути не лише на літургії, а й посповідатися і причаститися, а також освятити плоди. І з вдячністю Богу йти додому і споживати їх.

  1. Які традиції на Спаса є не є насправді канонічними?

Чесно кажучи, саме на Преображення мені не відомі якісь традиції, які суперечать церковній традиції.

  1. Чи є щось, що справді не можна робити на Спаса?

Потрібно не робити якоїсь фізичною роботи, тієї, яку ми не виконуємо у святкові та недільні дні. Але особливої заборони щодо якоїсь заборони діяльності немає.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів