Не рубками єдиними: еколог розповів, чому Карпати потерпають від лиха

Нинішні повені перевищують масштаби затоплень 2008 року. Про це у середу, 24 червня, заявив  прем’єр-міністр Денис Шмигаль. 200 населених пунктів підтоплено, три людини загинуло. Лише на Івано-Франківщині селеві потоки зруйнували 90 мостів та понад 100 кілометрів автодоріг.

Про причини катастрофічних наслідків повені на радіо НВ розповідав аналітик міжнародної благодійної організації «Екологія Право Людина» Петро Тєстов.

Він зазначив, що в порівнянні з Польщею, на одиницю гектара державних лісів приблизно однакової площі, в Україні вирубується все ж менше.

«Тому було би не коректно говорити про надто великі об’єми рубок по Карпатам. Але якщо подивитися локально, то є такі місця, де інтенсивність вирубок ну дуже велика – повністю обидва схили річки зачищені під нуль. З того, що я точно знаю, то бачив новину, що у Брустурянському лісомисливському господарстві, що у Тячівському районі, повністю позмивало дороги. Буквально два тижні тому я там був, і там повністю вирубані під нуль ліса, які є протиерозійні, берегозахисні. Тобто у випадку цього Тячівського району, поруч села Лопухів, то там точно можна сказати, що основна причина – це те, що були інтенсивні рубки лісу, що повністю позмивало дорогу. В районі Яремче теж позмивало дорогу. Але в районі Яремче, Микуличена є Карпатський національний природний парк і тут суцільних рубок не так то й багато. Але там є інша проблема – там повністю позабудовані заплави річок під туристичну інфраструктуру. Тому по кожному об’єкту – десь явно видно, що перша причина ліс, а по іншим – треба дивитися та аналізувати», - пояснює спеціаліст.

Він розповідає, що у лісогосподарствах є щодекади план управління лісгоспом. У цьому плані кожні ліси відносять до певної категорії. Наприклад, категорія протиерозійна має захищати від зсувів. Є берегозахисна або водозахисна категорії.

«Якщо у кінці радянських часів, початку незалежності цих норм дотримувалися і не робили комерційні рубки, то зараз комерційні рубки лісу під виглядом санітарних робляться саме в тих категоріях лісів, де вони в принципі не повинні бути. Це якраз такі ліси, де не повинно бути рубок. До речі, в австрійські часи, коли австрійці інтенсивно рубали, тоді теж були сильні паводки. У 30-ті роки у Верховинському районі був паводок, куди сильніший, аніж зараз», - пояснює експерт.

Він додає, що якщо Держлісагентство вважає  незаконною комерційною рубкою лише ту, коли, скажімо, селянин приїхав вночі в ліс, зрубав дерево, то екоорганізації – рубку з документами, але у сезон тиші, коли не можна робити санітарні рубки.

Причиною значних паводків є забудова заплав річок не лише житловими будинками, а й, скажімо, теплицями. Заплава – потрібна територія для річки на випадок танення снігів або рясних дощів. Втім цими поняттями нехтують.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Волинські рятувальники вирушили на допомогу в гірський регіон (фото)
• Паводок змив Буковель і знищив дороги до нього (відео)
• Чим загрожує Хрінницьке водосховище Луцьку
• Паводок на Волині: підтоплені тисячі гектарів землі