Поділитись:

Карантин показав, наскільки дружні та міцні волинські сім'ї

П'ятниця, 22 травня 2020, 19:30

В оласті  з’явилося чимало повідомлень про те, що почастішали випадки домашнього насилля, зокрема над дітьми. Цю невеселу статистику пов’язують із тим, що вже понад два місяці триває карантин і люди змушені перебувати вдома. Про те, чи справді це так і як дітей захищає закон, в ефірі програми «На часі гість» телеканалу «Аверс» говорили із начальницею сектору ювенальної превенції, майором поліції Інною Остапович та начальницею управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради Ліною Галан, – повідомляє Інформаційне агенство Волинські новини. .

Зі слів Інни Остапович, карантин став стресом і для дітей, і для батьків. До того ж, діти із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, на цей період мусили повернутися додому зі спеціалізованих закладів.

«Було навіть два випадки під час карантину, коли підлітки скоїли суїцид, – розповіла вона. – Трапляється, що діти втікають з дому. Хоча варто сказати, що на Волині під час карантину ця цифра не збільшилася. Якщо торік було 94 звернення з цього приводу, то цьогоріч ситуація аналогічна. Усіх дітей знайшли та повернули їхнім законним представникам, стосовно них не було скоєно жодних злочинів. Причини втеч були різні: і невзаємне кохання, і конфлікти з батьками, непорозуміння тощо».

«Усі кризові ситуації, які були в сім’ях, під час карантину отримали підґрунтя для поширення, – додала Ліна Галан. – Коли люди замкнені у закритому просторі – в однокімнатній квартирі, де багато дітей, або ж у квартирі, в якій проживає кілька поколінь, проблеми набувають нового характеру. Це і соціально-побутові негаразди, і зловживання алкоголем, і кредиторська заборгованість. До того ж, дуже багато батьків не надто звертали увагу на навчання дітей, а тут довелося вчитися в онлайн-форматі».

Ліна Галан наголосила, що було чимало дзвінків від небайдужих людей, які повідомляли, що за стіною систематично чути крики дітей та як їх б’ють батьки, що діти жебракують, просять їсти. Є й випадки, коли люди самі телефонують у розпачі й просять допомоги психолога. Карантин, з її слів, показав рівень благополучності багатьох сімей, рівень їх дружності та готовності долати складні обставини.

«У Луцькій міській раді працюють тимчасовий оперативний центр, територіальний центр із обслуговування одиноких престарілих громадян і управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. У всі ці інстанції щодня надходять телефонні дзвінки. Крім того, ми моніторимо ситуацію в тих сім’ях, якими опікується наше управління. Бачимо, що потреба в допомозі зростає, – зазначила очільниця управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. – Зараз до нас звертаються навіть ті, хто на початку карантину про це й не думав».

Окрім того, Інна Остапович зауважила, що в законодавстві відбулися зміни, відтак у ситуації, коли в сім’ї насильство відбувається з боку чоловіка до дружини чи навпаки, дитина автоматично набуває статусу постраждалої особи. Але трапляються й випадки, коли насильство в сім’ї чинять самі діти. З початку року в області зафіксовано шість таких випадків, із них три – за період карантину.

«Не треба забувати, що ми живемо в правовій державі, – зазначила начальниця сектору ювенальної превенції. – У нас має бути людяність і громадянська позиція. Якщо хтось знає про факт домашнього насильства, неодмінно треба зателефонувати на 102 й повідомити про це. На місце події має виїхати мобільна група із протидії домашньому насильству, яка працює в Луцьку з вересня минулого року. У поліції приймуть навіть анонімний виклик, якщо той, хто повідомляє про злочин, не хоче називатися».

«Справді, майже 90% таких дзвінків є анонімними, – додала Ліна Галан. – Але ми контактуємо з цими людьми, аби вони допомогли нам відмоніторити ситуацію, чи чутно й далі крики, чи наша профілактична робота дала результат, чи покращився мікроклімат у сім’ї».

Хоча, каже вона, трапляються й хибні виклики, коли просто сусід хоче насолити сусідові, або ж щось між собою не поділили родичі і в такий спосіб намагаються помститися. Тому в управлінні соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді складають інформаційне повідомлення, у якому якомога детальніше розписують усі моменти.

«Коли ми розглядаємо якусь проблему сім’ї чи кризу, то передусім звертаємося до найближчих родичів, адже вони – якраз ті люди, які можуть допомогти, скажімо, навести лад у помешканні, проконтролювати, чи не вживають тато з мамою алкоголь, погледіти дітей, щоб батьки чи зробили ремонт, чи влаштувалися на роботу, – пояснює Ліна Галан. – Це наші союзники, ми прирівнюємо їх до суб’єктів взаємодії».

На черговій нараді в міській раді щодо насильства було вирішено створити мобільну бригаду, яка виїжджатиме на виклики мультидисциплінарною командою. «Дуже велика проблема в тому, що коли поліцейські приїжджають на виклик і складають спеціальну карту скоєння насильства, де зазначають, чи присутня при цьому дитина, через що виник конфлікт, якого він характеру – економічний, психологічний чи фізичний, ця інформація потрапляє до тих структур, які в подальшому цим опікуються, то ми починаємо ходити по колу, – провадить пані Ліна. – Щоб виправити цю ситуацію, і працюватиме мобільна бригада, в якій буде і психолог, і представник служби у справах дітей, представник управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, обов’язково – ювенальна превенція».

 

«Звісно, це не буде такий собі натовп людей, який їде розв’язувати проблему, – уточнює Ліна Галан. – Будь-яке втручання в людське життя потребує ретельної професійної допомоги. Тому спочатку поліцейські мають визначити рівень небезпеки перебування чи дружини, чи чоловіка, чи дитини у цій сім’ї. Далі – рівень спілкування, стишення конфлікту. І вже тоді йде робота психолога окремо з дитиною, з мамою, з татом і, відповідно, комплексна робота».

«Хочу зазначити, що поліція не є каральним підрозділом. Наше завдання – донести і до батьків, і до дітей елементарні правила поведінки, щоб вони знали про відповідальність, що є стаття 150 Сімейного кодексу, де чітко прописані обов’язки батьків щодо виховання дітей, що в разі їх невиконання настає і адміністративна, і кримінальна відповідальність, – додала Інна Остапович. – Адміністративна відповідальність – це стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка тягне за собою попередження або штраф у 850 гривень, а в разі повторного виявлення такого правопорушення штрафні санкції становитимуть від 850 до 5100 гривень. За злісне невиконання батьківських обов’язків настає кримінальна відповідальність – позбавлення волі на строк від двох до п’яти років або обмеження волі».

Зі слів Інни Остапович, у період карантину представники соціальних служб та ювенальної превенції перевіряють, як батьки, чиї діти, які навчаються у спеціалізованих закладах і наразі перебувають вдома, дотримуються норм чинного законодавства у сфері захисту прав та інтересів дітей. Адже їхнє основне завдання – відповідати за життя і здоров’я дітей.

«На жаль, в одному з районів області був кричущий випадок, де мало місце насилля у сім’ї. Там чоловік, вітчим дітей, які виховувалися в спеціалізованому закладі, чинив психологічне насильство стосовно дружини, – розповіла вона. – Діти, які до того жили в спокійних умовах, мали режим, повернулися до мами і просто не витримали того, що відбувалося в родині, пішли з дому до сусідки. Вона зателефонувала на 102, відтак дітей вилучили й помістили у Волинський обласний притулок служби у справах дітей».

Насамкінець Інна Остапович порадила батькам прислухатися до дітей, спілкуватися з ними, мати терпець їх вислухати, а головне – любити. А в разі, коли все-таки умови в сім’ї стали нестерпними, виникла якась загроза, дитина може звернутися на дитячу гарячу лінію 116-111 (цей дзвінок може бути анонімним), і розповісти про проблеми, які їй дошкуляють. Дорослі можуть звернутися на номер 116-123 (дзвінок з мобільного є безплатним) та онлайн отримати психологічну допомогу чи роз’яснення на рівні законодавства.

«Будьте уважними до своїх дітей, будьте терпеливими та люблячими, – звернулася до батьків Ліна Галан. – Живіть їхніми інтересами, слухайте ту саму музику, цікавтеся тою самою літературою, дивіться ті самі фільми. Карантин – це час спілкуватися, насолодитися цим. На жаль, бездоглядність призводить до того, що діти опиняються на вулиці і їхніми вчителями стають зовсім інші люди. Тому бережіть себе і своїх рідних».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів
17 травня 2020
15 травня 2020
27 квітня 2020
22 квітня 2020
20 квітня 2020
10 квітня 2020
02 квітня 2020
01 квітня 2020
27 березня 2020
25 березня 2020
24 березня 2020
23 березня 2020
21 березня 2020