Битва за Волинь: чи залишиться Луцьк обласним центром?

У п’ятницю, 24 січня, у стінах уряду представники Волині презентують центральній владі модель територіально-адміністративного устрою області.

Засідання відповідної регіональної робочої групи відбулося 21 січня у Волинській ОДА.

Зокрема, присутні обговорили майбутні перспективи Луцька в контексті подальшого укрупнення та конкуренції з Рівним за статус обласного центру Волині.

Народний депутат України Ігор Гузь запропонував підготувати два варіанти поділу Луцького району та провести підсумкові дебати на зустрічі у Києві.

«Громади, які створилися навколо Луцька, хочуть і надалі існувати. Вони багаті і прямо кажуть: «Не приєднуйте нас до Луцька силою». Ми це чуємо та розуміємо. Своєю чергою уряд планує створювати агломерації* та укрупнювати обласні центри. Тому я пропоную два варіанти: або громади залишаються самостійними і Луцьк не розширюється, або ж ми працюємо над створенням великої Луцької ОТГ», – сказав нардеп.

Його позицію підтримав інший народний обранець Вячеслав Рубльов (який, власне, й представляє Луцький район у Верховній Раді, – К.):

«Нам і справді потрібні два стратегічні плани. На мою думку, громади, які володіють фінансовим наповненням, мають право на життя. Але й потрібно пам’ятати, що закон про децентралізацію «стиратиме» межі областей. Буде конкуренція, і Волинь повинна боротися за обласний центр у Луцьку».

Луцька влада розглядає варіант з розширенням міста. На думку директора департаменту економічної політики Луцькради Бориса Смаля, і нардепи, і адміністрація повинні думати над тим, як зберегти Волинську область з центром у Луцьку.

«Хочу нагадати, що колись Київська Русь розвалилася, бо було створено багато потужних князівств. На початку зустрічі я казав, що єдиним і найбільш об’єктивним критерієм доцільності адміністративного будівництва є рівень економічного та інфраструктурного проникнення однієї території в іншу.

Обласний центр і навколишні села об’єднує освіта, медицина, людський ресурс, транспорт та інші економічні фактори. На відстані 70 кілометрів від Луцька розташоване Рівне – теж обласний центр. Хочу запитати всіх: яким буде статус Луцька? Яким буде статус навколишніх сіл? Якою буде капіталізація інфраструктури та нерухомості навколишніх сіл, якщо обласним центром стане Рівне, яке зараз переважає Луцьк і за площею, і за населенням?» – сказав посадовець міськради.

Своєю чергою очільники навколишніх ОТГ не «горять» бажанням приєднуватися до Луцька та хочуть зберегти власну самостійність.

Так, очільник Боратинської ОТГ Сергій Яручик каже, що його громада повністю відповідає методиці Кабінету Міністрів та займає перші позиції в Україні в контексті економічних показників.

«За потреби будемо розглядати можливості доєднання до нас ще якихось територій. Ми маємо змогу самостійно розвиватися та дати поштовх іншим громадам», – зазначив Яручик.

У перспективі до Боратинської ОТГ можуть приєднати Гіркополонківську ОТГ. Очільниця громади Ніна Симонович не проти такого розвитку подій, проте вважає, що він не є обов’язковим:

«Можна по-різному розцінювати нашу спроможність чи неспроможність. Так, ми небагата громада, але й не найбідніша. Якщо ухвалять рішення, що ми не можемо залишитися самостійними, то будемо вести перемовини про приєднання до Боратина».

Також між собою можуть об’єднатися Липинська та Підгайцівська ОТГ. Зі слів очільника Липин Богдана Гусака, це дозволить створити одну потужну громаду.

Разом із цим Княгининівська та Жидичинська ОТГ, які можуть приєднатися до Луцька, наголосили на бажанні зберегти самостійність.

У підсумку Вячеслав Рубльов резюмував, що 24 січня на засіданні в Кабінеті Міністрів будуть озвучувати дві пропозиції: створення великої ОТГ з центром у Луцьку; громади навколо Луцька залишаться самостійними або підсилять одне-одного шляхом приєднання слабших до сильніших.

На думку Ігоря Гузя, саме уряд повинен взяти на себе відповідальність та ухвалити кінцеве рішення:

«У п’ятницю ми приїдемо в Кабінет Міністрів. У нас буде консолідована позиція щодо 90 % питань, але з приводу Луцька є дві пропозиції. Кабмін повинен вивчити їх та ухвалити рішення. Це нормально. Можливо, хтось хотів, щоб ОДА сама тихенько все зробила, але такого не повинно бути».

***

(на фото: Михайло Наход)

Політолог Михайло Наход (співзасновник Громадянського Руху «СВІДОМІ») вважає обидва запропоновані варіанти дискусійними:

«Саме тому робоча група переклала вирішення цього питання на плечі Мінрегіону».

Експерт каже, що головна складність створення великої Луцької ОТГ – це несприйняття такої пропозиції жителями навколишніх сіл:

«Вони досить добре себе почувають, безперешкодно користуючись інфраструктурою, закладами освіти, охорони здоров’я та іншими благами, що дає близькість до Луцька. Проте керівники громад чудово розуміють, що у цих навколишніх ОТГ та в Луцька є перспективи лише тоді, коли вони будуть вести спільну політику та спільне управління в майбутньому».

На думку політолога, громади намагаються зберегти самостійність, оскільки існує ймовірність ухвалення закону про міські агломерації:

«Таким чином ОТГ зможуть увійти до складу луцької агломерації, зберігши певну автономію».

Наход зазначає, що через 3-5 років може розпочатися процес укрупнення областей. Він вважає, що тільки розширення дозволить Луцьку зберегти статус обласного центру:

«Якщо Луцьк існуватиме в тих межах, що є зараз, то історичної спадщини буде недостатньо, щоби стати центром об’єднаної області чи регіону. Сподіваюся, що це усвідомлюють усі місцеві керівники, бо для Києва це питання точно не принципове».

«Сподіваюся, що Мінрегіон дасть додаткові стимули для Луцька та навколишніх громад почати об’єднання. Аналіз відкритої інформації підказує, що об’єднання потрібно починати вже, щонайменше з громадами, на території яких є луцька інфраструктура. А це Жидичинська та Княгининівська ОТГ. А далі можна буде приєднувати й інші громади, коли плюси від об’єднання будуть ще більш очевидні», – резюмував експерт.

Довідково:

Агломерація – форма співробітництва територіальної громади, що виконує функції центру агломерації та територіальних громад, які розташовані в зоні впливу центру агломерації та мають з ним інтенсивні господарські, трудові, культурно-побутові зв’язки, що спричиняють значну щоденну маятникову міграцію населення (взято із законопроєкту про агломерації).

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Зміна повноважень, префекти та повіти: що можуть змінити на Волині
• Волинь за крок до найкращої децентралізаційної п’ятірки
• Михайло Наход: "Деякі люди лише створюють враження, що розуміються в політиці"
• Луцьк «одружується» з Прилуцьким: як, коли і що зміниться?
• Скандал під Луцьком, або Великий переполох у маленькій Гіркій Полонці
• Один день з головними децентралізаторами Волині (фото)