Клімат змінюється: чому Волинь втрачає дерева
У серпні 2019 року Театральний майдан Луцька збіднів на одне велике дерево, яке росло в центрі міста. Це була височенна ялинка, яку разом з іншими деревами прикрашали щорічно до Різдвяних свят. Дерево зрізали, оскільки воно повністю всохло. Проте загибель була доволі швидкою.
Жовті плями зеленого Луцька
Це не єдине хвойне дерево в місті, яке різко втратило своє забарвлення. Достатньо пройтися парком імені Лесі Українки, чи міським меморіальним комплексом, аби натрапити на пожовклі хвойні дерева. Їхня доля приречена. Ба більше – у зоні ризику й інші хвойні, які ростуть на Волині. На світлинах, які зроблені минулого літа, видно, що вічнозелені дерева мали свій природній колір ще минулого року і навіть цьогоріч.
Керівник управління екології Луцької міської ради Оксана Тарабанюк пояснює, що, згідно з висновком фахівців «Волиньлісу», ялинка у центрі міста всохла, адже дерево росло поза ареалом свого природного зростання. Відповідно, його термін існування в живій природі скорочується.
«Ялинка досягла вікової межі. Вона не була уражена шкідниками. Всихання спричинене великим антропогенним навантаженням. Площу (Театральну, – К.) часто засипають солевмісними сумішами – і це також могло бути причиною», – пояснює фахівець.
Оксана Тарабанюк говорить, що змінюється ситуація не лише з хвойними, а й іншими породами дерев. Наприклад, уже кілька років поспіль можна побачити нетиповий для каштанів цвіт восени. Хоча, як відомо, час для їхнього цвітіння – це весна.
«Це все ознаки глобальних змін клімату. Адже великі коливання в природі, тобто великі періоди посухи, потім – зливових дощів, призводять до зміни видового складу зелених насаджень. Те, що ми можемо констатувати зараз, – це масове всихання берізок», – розповідає еколог.
Це патологічне, а не нормальне явище
Руслан Войцеховський, перший заступник начальника – головний лісничий Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства говорить, що проблема всихання хвойних гостро постала на Волині ще в 2015 році.
«Це не нормальне, а патологічне явище, яке спричинене зміною клімату. Через потепління та зміну гідрологічного режиму. Рівень ґрунтових вод впав, і коренева система дерева не в достатній кількості отримує вологу. Тобто внаслідок нестачі води дерева послаблюються. На цей ослаблений організм нападають різного виду шкідники. При нормальному функціонуванні біологічних процесів дерево здатне боротися із паразитами. Але нинішні кліматичні умови сприятливі для розмноження шкідника і його кількість стала надзвичайно великою. Одне дерево заселяє кілька тисяч різних шкідників», – пояснює Руслан Войцеховський.
Лісівник каже, що після того, як шкідник вражає дерево, воно гине. А паразити перебираються на інші здорові дерева. Найбільш ефективний метод боротьби – забрати з насадження свіжозаселені дерева зі спалюванням або подрібненням порубочних решток. Самостійно поки що природа не може подолати навалу шкідника.
Дерева можуть адаптуватися лише до повільних змін клімату
Аби зрозуміти, яким чином зміни клімату пов'язані із загибеллю хвойних дерев, «Конкурент» звернувся до Валентини Мєшкової, доктора сільсько-господарських наук, професора, академіка Лісівничої академії наук України, завідувача лабораторії захисту лісу УкрНДІ лісового господарства та агролісомеліоарції ім. Г.М. Висоцького.
Фахівець пояснює, що середня річна температура повітря, порівнюючи з 1991 роком, зросла на 1 °С. Підвищилася інтенсивність випаровування вологи, зменшився рівень ґрунтових вод.
Мапа показників за 2018 показує, що температура землі на території України була значно вищою, аніж середня«Стан дерев погіршився і в лісі, і в місті, в умовах міста – дужче, ніж у лісі, тому що камінь, бетон, цегла будівель і покриття доріг сильніше прогріваються сонячними променями й повільніше віддають тепло, ніж ґрунт чи надґрунтовий покрив сільської місцевості. Додатково підвищенню температури повітря сприяють діяльність промислових підприємств, робота двигунів транспортних засобів, а взимку – опалення будинків. Дерева у місті загалом є ослабленими, тому що площа є часто недостатньою для розвитку коренів, які ще й руйнуються під час влаштування чи ремонту комунікацій», – коментує Валентина Мєшкова.
Науковець додає, що в містах повітря забруднюється димом, на частках якого концентрується волога, тому у містах є частішими тумани. Тумани запобігають проникненню сонячних променів, а тверді частки осідають на листя та заважають йому дихати, очищувати повітря та фотосинтезувати. Якщо на листя (хвою) осідають краплі вологи, навіть при відносно сухій погоді створюються сприятливі умови для проростання спор патогенних грибів.
Ослаблені дерева стають сприятливими до заселення комахами або ураження хворобами.
«Дерева ростуть десятиріччями і можуть адаптуватися лише до повільних змін клімату, коли ж шкідливі організми швидше пристосовуються до нових умов, оскільки мають одне чи декілька поколінь на рік, кількість яких зростає при підвищенні температури повітря. Шкідливі організми, які нині є небезпечними для дерев, за недостатнього зволоження листя чи хвої знищуватимуть більшу кількість корму», – пояснює фахівець.
На Поліссі всохло 10 % площі соснових лісів за 10 років
Спеціалісти погоджуються, що всихання дерев, як листяних, так і хвойних, характерне різним територіям.
Валентина Мєшкова розповідає, що ялина в Карпатах, Татрах, Альпах почала всихати вже декілька десятиліть тому. Це пов’язано насамперед із тим, що вона має поверхневу кореневу систему, яка «відчула» зниження ґрунтових вод. Такі дерева втрачають стійкість до дії вітру і якщо не ламаються, то потроху розхитуються, а це їх ослаблює та зменшує опір до заселення короїдом-друкарем та іншими шкідниками.
Друга причина всихання ялини, розповідає науковець, – її вирощування як насадження з однієї породи, а часто – й одного віку. За несприятливих умов уражується чи пошкоджується відразу великий масив лісу.
У Східних і Південних регіонах України ялина трапляється рідше, переважно у дендропарках чи озелененні, і відпад цієї породи, який відбувається останнім часом, є переважно наслідком зміни клімату.
«Сосна, на відміну від ялини, є спроможною рости у широкому колі умов. Водночас саме на Поліссі, де умови є дуже сприятливим для росту цієї породи, всохли менше ніж за 10 років соснові ліси на понад 10 % площі. Саме в цьому регіоні переважають одновікові соснові насадження віком понад 60 років. Упродовж десятиліть корені сосни постійно відчували коливання рівня ґрунтових вод: зниження після масової меліорації земель після війни, підвищення після припинення її підтримання у 90-ті рр., пізніше – зниження у зв’язку зі зміною клімату. Так, після посухи 2009 року посушливі періоди повторюються майже кожен третій рік», – пояснює Валентина Мєшкова.
Науковець підтверджує слова Руслана Войцеховського, що ослаблені дерева заселяють шкідники, зокрема короїди, серед яких останнім часом домінує верхівковий короїд. Він швидко розмножується і надзвичайно затишно почуває себе на Поліссі, адже ґрунт у лісі достатньо вологий, щоб лісосічні залишки діаметром 1-3 см повільно висихали, і недостатньо вологий, щоб їх заселяли дереворуйнівні гриби. Такі залишки є оптимальним місцем розмноження верхівкового короїда, коли ж в лісостеповій і степовій зонах вони швидко висихають, а короїд усередині гине. У Карпатах, де вологи більше, такі залишки швидко руйнуються грибами.
Чим може зарадити людина
Та чим в цій ситуації може зарадити людина на локальному рівні? Адже для того, щоб зменшити вплив на зміни клімату, спричинені саме людською діяльністю, потрібні глобальні рішення.
«Людина може зменшити дії, які додатково ослаблюють ліси. Зокрема, вирощувати мішані різновікові насадження, вчасно здійснювати рубки формування та оздоровлення, орієнтуватися на вибіркові та поступові рубки головного користування, мінімізувати спалювання лісосічних залишків, вчасно вивозити заготовлену деревину, а за неможливості вчасного вивезення з лісу – захищати її коруванням або інсектицидами», – пояснює Валентина Мєшкова.
Проведення ж так званих санітарних рубок має сенс у терміни між заселенням дерев короїдами і до вильоту нового покоління, тобто упродовж 2-3 тижнів. На проведення таких рубок, зокрема після пожеж і на вітровалах, слід бути готовими щодня саме у вегетаційний період. Інакше ніякому оздоровленню лісу вони не сприяють.
На відміну від них рубки головного користування бажано проводити взимку, що зменшує ризик ураження дерев збудниками хвороб.
«На жаль, чинні нормативні документи не дають змоги виконати зазначені умови, наслідком чого є не тільки поширення осередків всихання у просторі, але й погіршення якості деревини, яку вчасно не використали у виробництві», – каже спеціаліст.
Щодо міст, то тут доведеться контролювати джерела постачання саджанців (щоб уникнути проникнення шкідливих організмів із розсадників), поливати дерева та вносити препарати, які стимулюють приживлення та ріст рослин, поступово замінювати уразливі породи на стійкіші.
У лісах площа масивних насаджень хвойних порід має й матиме тенденцію до зменшення. Якщо залишаться чинні нормативні інструкції, ми весь час будемо прибирати сухостій, «щоб чистенько було», аж поки не вистачить людей і коштів на догляд за створюваними лісами, які доведеться постійно доповнювати або списувати та пересаджувати, пояснює спеціаліст.
Валентина Мєшкова вважає, що краще мати менш продуктивні, але стійкі ліси, ніж потенційно продуктивні, які загинуть до 50 років.
«Добрі господарі створюють умови для розвитку природного поновлення листяних порід у ялинових лісах, що всихають, або поступово підсаджують ці породи, сприяючи утворенню різновікових багатоярусних мішаних насаджень. Заліснювати площу слід не для виконання планових показників (швидше і технічно простіше садити одновікові чисті культури –сосни!), а для того, щоб дітям і онукам ще було чим дихати», – резюмує науковець.
ЧИТАТИ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
