Луцька лікарка розповіла про виклики додому, електронні черги та чому хворіють діти

Автор: Віка Вегера-Абрамович |
Вівторок, 16 липня 2019, 20:00

Грамотна медична реформа потрібна була нашій країні, як повітря. Питання лише у її якості та способах реалізації. І ось уже рік ми маємо реформу у медицині. Як і слід було очікувати, у ній є свої плюси та мінуси.

Саме про них «Конкурент» говорив з лікарем-педіатром КП «Луцька міська дитяча поліклініка» Людмилою Левчук.

Людмила Левчук

– Розкажіть про себе, будь ласка: звідки ви, де навчалися, де працювали?

– Я – родом з міста Ківерці. Закінчила Львівський  державний медичний інститут імені Данила Галицького. Спочатку працювала дитячим імунологом і вела прийом дітей у Ківерцівській центральні районній дитячій поліклініці. Через два роки очолила її і пропрацювала ще стільки ж. Після декретної відпустки одинадцять років працюю в КП «Луцька міська дитяча поліклініка». Спочатку – дільничним педіатром, шість років – завідуючою педіатричним відділенням №1, віднедавна – лікарем-педіатром. Я дев’ятнадцять років віддала педіатрії і жодного разу не пошкодувала, що саме їй.

– Які ще корективи внесла реформа у вашу роботу?

– Сказати, що щось змінилося докорінно, я не можу. Єдине – я маю більше часу для надання кваліфікованої первинної медичної допомоги дітям у поліклініці. З приходом реформи викликів, як таких, немає. Але, коли хворіє, приміром, новонароджена чи дитина до року за межами міста, я зобов’язана оглянути й надати медичну допомогу. Не має значення, яким шляхом, але я мушу це зробити.

– Розкажіть про свій робочий тиждень: скільки годин у день ви працюєте, скільки днів на тиждень, коли ви приймаєте як черговий лікар?

– Лікар працює майже вісім годин щодня, з них 6 годин веде прийом у поліклініці. Має чергування в суботу один раз на місяць. За потреби завжди приймаємо позапланово. Часто потрібно лишитися після прийому, щоб оформити відповідну документацію. А її досить багато.

– Зараз у лікарів стало менше чи більше роботи?

– Навантаження, напевно, збільшилося. З реформою збільшилася кількість телефонних дзвінків. Хоча ніхто з батьків особливо не переймається тим, що це особистий номер лікаря, по якому він спілкується з рідними, друзями, знайомими. Іноді дзвінки не є обґрунтованими. Наприклад, телефонують і питають, як ви сьогодні приймаєте, або питають, чи ви завтра будете. Для цього ж існує реєстратура. Батьки повинні розуміти, що вони не одні. У кожного лікаря задекларовано біля 800-900 дітей. Майже половина з них – це діти віком до 5 років. А вони хворіють частіше. Тому перш, ніж турбувати лікаря по телефону, потрібно добре зважити, чи це справді термінова консультація і чи вона є невідкладною для дитини. А, можливо, питання вирішити на прийомі можна?

– Вночі пацієнти телефонують?

– Рідко. Як правило, ініціатором цих дзвінків є я. Є випадки, коли дитина потребує стаціонарного лікування, а батьки відмовляються. Тоді я призначаю лікування, оглядаю хворого щодня в поліклініці. І прошу батьків повідомляти про зміни в стані здоров’я. Бо свідомо ти живеш цією дитиною і хочеш довести її до одужання.

– Людмило Василівно, скільки хвилин на пацієнта ви виділяєте? Скільки часу було до реформи?

– Норми лишилися майже ті самі: 12 хвилин на пацієнта. А було 10 хвилин. Є хворі, яким потрібно приділити більше часу. Наприклад, потрібно оцінити результати аналізів та додаткових обстежень, відкоригувати лікування. На практиці лікар не обслуговує п’ятьох дітей на годину, насправді – набагато більше.

Медсестра Наталія Колеснік

– Батьки нарікають на те, що лікарі відмовляються приїжджати на виклики.  Зараз я не кажу про випадки, коли у дитини температура 36,9,  а мама вимагає лікаря. А от, приміром, коли температура вище 39 і погано збивається, а мама не знає, від чого температура. Наскільки ефективне, на вашу думку, лікування телефоном?

– Лікар консультує по телефону не через те, що не хоче прийти, а через те, що намагається допомогти своєю порадою якомога швидше. Так закладено у мозку лікаря – допомогти при зверненні. Консультації по телефону будуть доти, поки батьки телефонуватимуть лікарю.  Можна оцінити ситуацію по телефону, якщо зібрати детально анамнез у мами. Можна надати кваліфіковану первинну медичну допомогу на певний період часу. Тобто до того моменту, поки мама не приїде з дитиною на прийом. Лікар допоможе збити температуру і огляне без черги, аби батьки доставили дитину в поліклініку. Є випадки, коли педіатр не зможе надати кваліфіковану допомогу сам. Інколи необхідна консультація вузькопрофільних спеціалістів у поліклініці. Тому важливо приходити на прийом, а не чекати вдома.

– Є чіткі норми, коли лікар повинен приїхати на виклик, а коли – не зобов’язаний? Ну, звичайно, якщо цей виклик не збігається з годинами прийому.

– Хочу сказати, що лікар нікому нічого не винен. Мама повинна створити умови для надання первинної медичної допомоги, а лікар має її надати. Яким це шляхом буде зроблено, залежить від співпраці, від взаєморозуміння між лікарем і пацієнтом. Коли дитина до року температурить, є підозра на бронхіт чи пневмонію, інфекційне захворювання, яке супроводжується висипкою і високою температурою, то лікар, звичайно, їде. В інших випадках мама повинна запитати у себе: що я зробила для того, щоб моя дитина була оглянута лікарем у поліклініці? Буває, три дні дитину консультуєш і просиш маму приїхати на прийом, а вона замість того, щоб прийти, вкінці робочого дня ставить тебе перед фактом: хочу, щоб ви приїхали, я вам заплачу. Особисто від себе скажу: після такої фрази я не поїду на цей виклик однозначно. Це принижує мою людську гідність.

– Дійсно, багато батьків скаржаться на лікарів, які їдуть на виклики і називають фіксовані суми за прийом. Або, наприклад, просять оплатити таксі.

– Питання оплати медичних послуг стосується приватних структур, які мають відповідні ліцензії, і лікарів, які у них працюють. Зрештою, це юридичне питання. Навіщо нарікати на лікаря, якщо ти його сам обрав? Великий плюс реформи для батьків у тому, що право обрати лікаря має пацієнт.

– Що робити, якщо лікар, з яким підписана декларація, приїхати відмовився, а батьки вважають, що дитину потрібно оглянути?

– Медичними закладами Луцька, зокрема, і нашим, надається безперервна первинна медична допомога. Наша поліклініка працює з 8.00 до 20.00, у суботу – з 8.00 до 15.00. Якщо не працює твій лікар, то є черговий. Номери реєстратури нашої поліклініки: 72-81-15, 72-55-82, 72-53-49. Тут надають інформацію про графік роботи лікарів і записують на прийом. З 15.00 до 8.00 ранку працює пункт невідкладної медичної допомоги дітям, який знаходиться на Чорновола, 1. Номер телефону: 71-32-87. Але це не означає, що лікар цього пункту приїжджає швидко і невідкладно, тому що він один на все місто. Невідкладну допомогу, як таку, можна отримати, зателефонувавши на 103.

– У якому випадку лікар може відмовити у підписанні декларації з пацієнтом?

– Це є суто людські відносини, які залежить як від лікаря, так і від пацієнта. Якщо мама виконує рекомендації, з тобою радиться, поважає, довіряє – то чому б ні? Працювати з батьками, які тобі довіряють, легко. Ти навіть не задумуєшся, що може щось піти не так. Я не розумію постів у «Фейсбуці» про те, де просять написати відгук про лікаря. Моя порада: прийдіть до лікаря на прийом для спілкування особисто і ви зрозумієте, чи це ваш лікар.

– Часто читаєте коментарі у «Фейсбуці»?

– Буває.

– Розкажіть про електронні черги. Багато ще таких, що стоять під дверима в кабінет?

– Якщо навіть хтось прийшов і стоїть перед дверима без запису, то в черзі про це нагадають. Ми всім розповідаємо, як можна це зробити через медичний портал, щоб не сидіти в чергах. Коли я була завідуючою, то, бувало, на години прийому нашаровувалися наради, перевірки, і це могло зайняти до 40 хвилин початку прийому. І дуже приємно, коли виходиш у коридор і бачиш оту когорту людей, яка нікуди не рушила з місця, яка не відкрила двері в кабінет до медсестри і не запитала: «А коли вона буде?». Всі спокійно чекають, бо знають, що вона все одно прийде і прийме.

– Дуже часто люди не хочуть пропускати в черзі дітей до року.

– Мама з дитиною до року має право зайти без черги. Але в подальшому на плановий огляд або щеплення, щоб уникнути непорозумінь, їй ліпше записатися на прийом на зручну для неї годину. Хворі діти до року обслуговуються позачергово.

– Чи приймаєте ви дітей, які не підписали з вами декларацію, але прийшли у години вашого прийому? Час, наприклад, переплутали.

– Лікарі у нас працюють злагоджено. Огляд таких пацієнтів проводить черговий лікар. Інформацію щодо графіку роботи чергового лікаря надає реєстратура.

– Людмило Василівно, розкажіть про свою, скажімо так, паперову роботу. Бо у «Фейсбуці» також є пости, де мами скаржаться, що у години прийому лікарі можуть не приймати пацієнтів, а щось писати.

– Лікарі завжди приймають пацієнтів у години прийому. Іншого не буває. Окрім спілкування з мамою, огляду дитини і призначення лікування, лікар робить відповідні записи у картці, диктує всю згадану інформацію медсестрі для внесення даних у комп’ютер. Усе потребує часу. І це далеко не 12 хвилин на одного пацієнта. Тому робота з документацією майже не ведеться у години прийому. З боку батьками інколи сприймається не так, як є насправді.

– Які питання про реформу найчастіше ставлять пацієнти?

– Глобальних питань не ставлять. Я намагаюся сама максимально надавати інформацію кожному, хто приходить на прийом.

– Розкажіть, чи були курйозні виклики чи випадки на роботі.

– Не можна це назвати курйозним, але два роки тому був доволі зворушливий випадок. При повторному зверненні дівчинка подарувала мені власноруч написану картину із зображенням майорців. Мимоволі згадую, що хтось у мене недавно питав, які я квіти люблю. Це – найдорожчий подарунок, який я отримувала від своїх пацієнтів. Згадку маю на все життя.

– Чи цінується робота лікаря?

– Достатньо усмішки дитини і мами у відповідь на мою. У цей момент відчуваєш, що контакт пішов. Усі задоволені. І тоді «дякую» не обов’язкове.

– Чи часто приходять батьки зі смішними скаргами? Скажімо, укусив комар.

– Приходять. Але займають буквально три хвилини прийому.

– Які ліки ви вважаєте неефективними? Чи призначаєте гомеопатичні препарати?

– У своїй практиці намагаюся призначати препарати з доведеною ефективністю. Буває, батьки самі дають дитині гомеопатичні препарати. Якщо мама «бачила» ефект від такого препарату, то, повірте мені, вона й надалі даватиме його. Основне – не нашкодити. Приміром, не можна давати дитині до року препарати на основі спирту.

– Чому зараз так часто хворіють діти?

– Це – перебільшення. Все залежить від самої дитини, її оточення, умов і догляду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: