У лісі знайшли помаранчеву ікру, яка вміє рухатися: що це за дивина (фото)
У лісі можна побачити справжнє диво природи: на старому трутовику раптом з'являються сотні крихітних помаранчевих кульок. Здалеку вони нагадують ікру, дрібні намистинки або навіть незвичайні грибочки. Та насправді це зовсім інші організми – слизовики, представники роду трихія (Trichia).
Про них розповіла Лісовиця.
Попри незвичний вигляд, вони не є грибами. Слизовики мають особливий життєвий цикл і здатні з'являтися на гнилій деревині цілими колоніями, перетворюючи звичайний трутовик на справжній витвір лісового мистецтва.
І хоча їхня поява може здивувати, боятися таких помаранчевих поселенців не варто.
Чому трихію називають слизовиком, а не грибом
Слизовики довгий час викликали чимало суперечок серед науковців. Через зовнішню схожість із грибами їх раніше зараховували до грибного царства. Однак дослідження показали, що це зовсім інша група організмів – амебозої.
Упродовж більшої частини життєвого циклу слизовик існує у вигляді плазмодію – своєрідної живої маси, яка може переміщатися поверхнею деревини в пошуках їжі. Вона живиться переважно бактеріями, спорами грибів та іншими мікроорганізмами.
Коли настає час розмножуватися, плазмодій формує плодові структури – спорангії. Саме вони й нагадують крихітні кульки, які можна побачити на поверхні трутовика. Усередині цих утворень дозрівають спори, завдяки яким слизовик поширюється на нові території.
П'ять цікавих фактів про трихію
1. Вона не має нічого спільного з паразитами дерев.
Трихія використовує відмерлу деревину та інші органічні рештки як місце існування. Вона не проникає в живі тканини дерева, не висмоктує з нього поживні речовини й не спричиняє захворювань рослин.
2. Її тіло може переміщатися.
На стадії плазмодію слизовик здатний повільно повзти поверхнею субстрату. Він не має ні лапок, ні крил, але може змінювати своє місце розташування в пошуках їжі. Для цього використовує амебоїдний спосіб руху.
3. Помаранчеві кульки — це не маленькі гриби.
Те, що нагадує мініатюрні грибочки, насправді є структурами для утворення та поширення спор. Залежно від виду трихії вони можуть бути округлими, овальними, розташованими на коротких ніжках або зібраними у щільні групи.
4. Волога допомагає їй з'являтися.
Слизовики полюбляють вологі, затінені місця. Тому їх часто можна зустріти на гнилій деревині, корі, опалому листі та інших органічних рештках. За сприятливих умов вони формують помітні скупчення.
5. Її поява — частина природного кругообігу речовин.
Живлячись бактеріями та іншими мікроорганізмами, слизовики беруть участь у складних процесах, які відбуваються в лісовій підстилці та на відмерлій деревині. Вони є частиною лісової екосистеми, де кожен організм має свою роль.
Чи небезпечна трихія для людей, тварин і лісу?
Попри дещо моторошний вигляд, трихія не отруйна, не кусається, не жалить і не паразитує на деревах. Вона також не становить відомої загрози для домашніх тварин.
Слизовики загалом вважаються нешкідливими для людей, рослин і тварин. Водночас їхні спори, як і будь-які дрібні частинки пилу, за значного потрапляння в повітря можуть подразнювати дихальні шляхи, особливо в людей із респіраторними захворюваннями. Тому незнайомі утворення в лісі краще не розтирати й не вдихати їхній пил.
До того ж боротися з такими лісовими поселенцями не потрібно. Вони не шкодять живим деревам і з часом зникають самостійно, коли спори дозрівають, а плодові структури руйнуються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.