"Алкоголь від стресу не допомагає", – Супрун

Не всякий стрес губить організм, а твердження "не можна нервувати – нервові клітини не відновлюються" – міф.

Про це в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун написала на своїй сторінці у Facebook.

За її словами, стрес діє на мозок по-різному.

"Звичайні життєві негаразди не несуть шкоди. Вони провокують короткотривалий стрес, який стимулює побудову нових нейронних мереж, завдяки яким ми пристосовуємося і вчимося, та утворення нових нейронів в гіпокампі.

Під час стресу нейронні мережі частково роз’єднуються, стає менше контактів (синапсів), але потім, після дії стресу, нейронні мережі активно будуються наново – так ми вчимося. Ми здатні навчатися все життя, і відкриті для нового досвіду і розвитку мозку, поки живі", – зазначила очільниця.

Небезпечними переживаннями для здоров’я людини є хронічний стрес

Дію хронічного стресу на мозок найкраще досліджено на гризунах. В них хронічний стрес моделюють утриманням в неволі, коли вони не можуть рухатися. Для звірятка, яке зазвичай постійно бігає, іммобілізація це страшний стресор. Він дійсно спиняє утворення нових нейронів, погіршує пам’ять і здатність до навчання.

Що ж є людським еквівалентом стресу в гризунів?

Перенесене стихійне лихо, перебування в зоні бойових дій, полон, діагностування раку в себе чи близької людини, його лікування, неспроможність заплатити за кредит і безробіття. Люди, що мають маленьких дітей і при цьому працюють, також зазнають хронічного стресу, вважають деякі дослідники.

Саме хронічний стрес погіршує роботу нейронних мереж і робить свій внесок в розвиток нейродегенеративних хвороб.

"Якщо ви бачите у своєму оточенні людей у хронічному стресі – підтримайте їх. Дослідження показують, що багато речей псують нам здоров’я, бо ми самі так вирішили. У порівнянні з полоном в російській тюрмі, затор дорогою додому – це не причина нервуватися. А життєві негаразди варто сприймати як виклики, а не повільну смерть через стрес", – вважає Уляна Супрун.

Для протистояння стресу є 2 шляхи: подолання та уникнення

1) Уникнення – це деструктивний шлях, коли ми відкидаємо існування проблеми, починаємо вдаватися до алкоголю чи наркотиків, шукаємо викид емоціям (наприклад, пишемо пости мовою ненависті), та стаємо байдужими.

2) Подолання – це конструктивний шлях. Це прийняття ситуації, планування та активні дії із подолання, пошук підтримки і позитиву (так зване позитивне перепланування, reframing).

Кілька порад, щоб допомогти своєму організму подбати про нейрони та решту тіла:

• Перебування на природі хоча б 20 хвилин знижує рівень кортизолу. Йдіть на природу. В Британії навіть прописують спостереження за птахами як терапевтичний засіб при гіпертензії, хворобах серця і “стресі”. 
• Кохані люди допомагають пережити складні моменти – наше тіло інакше реагує на стрес чи складні завдання, якщо ми відчуваємо підтримку.
• Вмійте розпізнати симптоми вигорання, щоб не допустити стресової ситуації. 
• Дотримуйтеся режиму дня, намагайтеся лягати і вставати в більш-менш комфортний для вас час.
• Займайтеся спортом або танцями. Біг на довгі дистанції чи навіть ходіння пішки змушують мозок виділяти фактор росту нервів (brain-derived neurotrophic factor). Він допомагає нейронам та сітківці ока виживати.
• Людям старшого віку краще танцювати, ніж бігати, якщо мова йде про здоров’я мозку. 
• Прибирайте чи працюйте в саду. Ненависне прибирання може стати в пригоді, якщо мова йде про подолання стресової ситуації. Поки ми прибираємо, слід думати про саму роботу, те, як все впорядковується і кращає. Так ми відволікаємося і робимо щось конструктивне. 
• Правильно харчуйтеся. “Правильно” означає, що ви їсте прості продукти переважно рослинного походження, не переїдаєте і не заїдаєте стрес, і у вашому раціоні присутні рослинні і тваринні білки та жири, складні вуглеводи, і достатньо рідини.

Супрун також підкреслила, що алкоголь в боротьбі зі стресом не допомагає. За її словами, в дослідженні, що тривало понад 30 років, з’ясувалося, що усихання гіпокампу та погіршення пам’яті спостерігалося передусім в людей, які хронічно вживали алкоголь. Ті, хто щодня пив чотири або більше доз алкоголю, псували пам’ять в шість разів сильніше, ніж ті, які не пили взагалі. Люди, які споживали алкоголю, але помірно, ризикували втричі більше у порівнянні з тверезниками.

"Ось як стрес і погіршення роботи мозку, передусім, пов’язані. Вам погано? Ви починаєте зловживати алкоголем, більше курити, менше спати, можливо, ще й неповноцінно харчуватися чи втрачати друзів, замикатися в собі. Вбиває нейрони саме це, а не “стрес” як такий. Пам’ятайте про це, коли життя завдає чергового удару. Ви зможете його витримати, якщо дбатимете про здоров’я, і матимете підтримку.

Піклуйтеся про себе та пам’ятайте, що стрес справді може робити нас сильнішими та гартувати, а не вбивати", – підсумувала Супрун.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відпустка продовжує життя: дослідження