#Сім_сорок. "Пенсійний фонд" чи "молоде-зелене": медицина по-українськи

До якого лікаря ви підете на прийом – молодого спеціаліста з невеличким стажем роботи чи досвідченого фахівця пенсійного віку? Як кажуть, з двох лих потрібно обирати менше. Але яке з них менше?..

Потрапивши у лікарню, мимоволі звернула увагу на те, що дуже багато медиків вже досягли досить поважного віку. На перший погляд, це непогано – досвід, роки практики, величезний багаж знань за плечима. Але ж наука йде вперед – більш сучасні методи лікування, медпрепарати нового покоління, технологічний прогрес. Чи встигають вони за цими інноваціями? Чи досі лікують за звичними схемами, покладаючись на здобуті десятки років тому знання? Адже мало хто наважиться експериментувати на старості літ…

А як щодо вікових змін? Погіршення слуху, зору, зниження концентрації уваги. Я не стверджую, що у всіх такі проблеми. Та коли кардіолог, яка кілька хвилин «шокала» і «гакала» в телефон, не чуючи співрозмовника, взялася за фонендоскоп, щоб слухати серцебиття, виникло питання: вона хоч щось чує???

Інша крайність – щойно «зліплений» медик, який вивчив багато супернових незрозумілих термінів, з ходу називає 100500 діагнозів, але щоразу сумнівається у їх правильності. Послухавши його «фахові» припущення, сивієш, бліднеш, мало не втрачаєш свідомість, і підсвідомо згадуєш, що так і не встиг зробити за життя.

А як може призначити лікування лікар, який не знає, з чим стикнувся? Звісно, досвід приходить з роками, але якось не дуже посміхається стати сходинкою на шляху до набуття того досвіду…

Ідеальний варіант – «золота середина» – вже не «зелений», але ще при пам'яті. Але знаєте, в чому проблема? Багато з них тікають з наших медзакладів. Мізерні зарплати і «допотопне» обладнання зовсім не спонукають до мегапрогресивних звершень. Їдуть за кордон, змінюючи білі халати на роби.

То до кого ви підете на прийом?..