І смакує, і лікує: хто вирощує відбірну волинську цибулю (фото)

Цибуля на столах українських родин стала популярним овочем, без якого улюблені страви не смакуватимуть, як треба. Хтось любить її їсти з салом, хтось – із борщем, а хтось – із хлібом чи просто з сіллю, знаючи про її лікувальні властивості. Овоч дуже специфічний за своєю рентабельністю, адже один врожайний рік може окупити два неврожайних і допомогти розвинути інші напрямки бізнесу.

Директор ТОВ "Агросвіт-Волинь" (м. Володимир-Волинський), член громадської спілки "СПАС" Євген Шелепіна не тільки любить цибулю, а й вирощує її на своїх полях.

ІА "Конкурент" спеціально до Дня працівників харчової промисловості вирішило поцікавитись у аграрія, як йому вдається вирощувати у волинських кліматичних умовах багаті врожаї якісної та смачної цибулі.

Мінімум людського фактору у вирощувані та зборі цибулі

Євген Шелепіна працює у сільському господарстві більше 15 років. Цибулю почав вирощувати більше десяти років тому. Тоді, коли в країні був дефіцит на цей пекучий овоч.

"Бізнес-проект із вирощування цибулі виглядав дуже привабливо. У далеких 90-х в Україні не було промислового виробництва цього овоча. Цим переважно займались одноосібники або дуже дрібні фермери", – пригадує Євген Шелепіна.

Керівник каже, що досліджували технології прогресивного вирощування цибулі у сусідній Польщі. Відвідали і Нідерланди, які розвинули цей напрям і селекціонували досить якісне насіння. Вирішили придбати "на пробу" нідерландські сорти.

Адаптація нідерландської гості на володимир-волинських полях відбувалася поступово.

"Спочатку посіяли майже 30 гектарів. Очікувати на хорошу врожайність одразу ж в перший рік не довелося. Отримали лише 1,5 т/га. Ми запаслися терпінням. Закупили всю необхідну для посіву та збору цього овочу техніку, почали експериментувати. Вже на третій рік вийшли на очікувані урожаї якісної цибулі. А це – майже 4 т/га", – розповідає Євген Шелепіна.

У процесі вирощування дослідили, що першочергово на урожайність вологолюбної цибулі впливають погодні умови, а коли їх немає, то ідеальний варіант – зробити полив.

Однак і тут не так все просто. Адже цибуля щороку вимагає сівозміну і висаджується постійно на новому полі. Тому крапельне зрошення розгортати кожного разу на новому полі економічно не вигідно і нереально. Можна сподіватися лише на мінливу волинську погоду, адже альтернативи немає.

Сіють цибулю у ТОВ "Агросвіт-Волинь" сучасними сівалками точного висіву італійської марки Agricola, які дають ідеальну густину. Досить придатним для волинських земель виявився нідерландський сорт цибулі "Франциско". Збирають за допомогою простих механізмів: одна техніка обкошує бадилля, інша викопує цибулю, третя підбирає механізовано і вантажить її на автомобілі.

"З поля цибулька їде на авто у спеціальний бункер. А вже з нього потрапляє на сортувальну лінію, яка відділяє сміття та інше бадилля від цибулі. Намагаємося автоматизувати процес, але все ж без втручання людського фактору не обійтися. Пильне око наших працівників визначає та відбирає побиту чи подавлену цибулю, щоб в овочесховище потрапила чиста, ціла і лише відбірна цибуля", – описує процес Євген Шелепіна.

Після сортувальної лінії по спеціальних транспортерах цибуля потрапляє на зберігання в овочесховище. Щороку закладають півтори тисячі тонн цього овоча.

До речі, овочесховище – це сучасний комплекс та індивідуальний проект з впровадженням новітніх технологій, який обладнали польські інженери спеціально на замовлення ТОВ "Агросвіт-Волинь". Температура і вентиляція у приміщенні може підтримуватися автоматично, без втручання людини. Упродовж року в сховищі від – 1°C до + 3 °C.

Вирощування цибулі – ризикований та непередбачуваний бізнес

Керівник "Агросвіт-Волинь" розповів, що щороку підприємство сіє приблизно 50 гектарів цибулі . Мовляв, більше зараз не вигідно сіяти, адже цей ринок вже насичений. Були роки, що сіяли і 70 гектарів, але тут важко вгадати зі збутом. Якщо вдавалося отримати непогані кошти, то їх вкладали у інші напрямки виробництва.

"Це, радше, допоміжний бізнес. Робити на нього основну ставку не можна, бо він достатньо ризикований і за урожайністю, і за ціною, і за збутом. Рік можна дотувати, два дотувати за рахунок іншої культури. Обставини можуть скластися так, що на третій рік на цибулю буде вигідна ціна, і вона покриє ті збитки, які приносила в минулі роки", – пояснив Євген Шелепіна.

"Через певну стихійність будувати бізнес суто на цибулі не можна, в нашій роботі це займає якихось 5 % чи навіть 2 %"

Очевидно, що директор "Агросвіт-Волинь" не шукає легких шляхів і тому, незважаючи на те, що на сьогодні вирощування цибулі – ризикований та непередбачуваний бізнес (ніколи не знаєш напевне, чи буде хороша ціна на цей овоч і сприятливі погодні умови) він продовжує займатись його вирощуванням та реалізацією.

Цьогоріч погодні умови посприяли, аби на полях "Агросвіт-Волинь" виросла соковита та високоякісна цибуля. Очікується, що урожайність буде орієнтовно чотири тонни на гектар.

З реалізацію цього товару особливих проблем теж немає. До слова, ще декілька років тому волинську цибулю їла чи не уся Європа, а особливо смакували нею англійці, поляки, угорці та інші. В останні роки цибулю з полів "Агросвіт-Волинь" реалізовували в основному на українському ринку, хоча минулого року основну масу цього овоча закупили білоруси.

Гуртові ціни на цибулю в Україні зрівнялися з європейськими

Цього року Волинь годуватиме цибулею не тільки своїх земляків, а й великі мегаполіси, серед яких Львів та Київ. Хоча, як зізнається Євген Шелепіна, основна маса улюбленого продукту українців зараз зберігатиметься в сучасному овочесховощі "Агросвіт-Волинь", чекаючи кращої ціни.

На звершення журналіст ІА "Конкурент" поцікавився у аграрія, чи він сам любить їсти цибулю.

"Звісно ж! А який українець не любить їсти цей корисний овоч?!" - посміхаючись, відповів Євген Шелепіна.