Старі мури, підземні ходи та привиди: які містичні таємниці приховує відомий замок на Волині (фото)

Якщо дивитися на Олицький замок сьогодні, він може здатися похмурим і навіть трохи моторошним. Але колись це була одна з найпотужніших резиденцій Волині – фортеця, князівський палац, адміністративний центр величезних володінь Радзивіллів, а згодом навіть психіатрична лікарня.

І найцікавіше тут те, що замок буквально змінював своє обличчя разом з епохою.

Від фортеці до князівського палацу

На місці нинішнього замку існували давніші укріплення. Нову муровану фортецю князь Микола Радзивілл Чорний почав споруджувати 1558 року. Деякі джерела називають 1564-й як етап завершення першої черги. Остаточно ж масштабні фортифікаційні роботи завершилися близько 1640 року.

Це був дуже сучасний для свого часу тип оборонної споруди – прямокутний замок бастіонного типу. По кутах стояли потужні бастіони, а сам комплекс був оточений ровом. Замок мав приблизні розміри 100 на 120 метрів.

Тобто спочатку він створювався не для краси, а для війни.

Його стіни пережили кілька облог. У XVII столітті Олика опинялася в епіцентрі військових подій, а фортеця не раз витримувала напади. Саме тому замок Радзивіллів вважався однією з найнадійніших твердинь регіону.

А потім гармати змінили все

У XVIII столітті потреба в таких фортецях поступово зникала. Артилерія ставала дедалі потужнішою, а аристократам уже хотілося не стільки ховатися за мурами, скільки демонструвати багатство.

Тому Радзивілли зробили з військової твердині розкішну резиденцію.

У 1730–1750-х роках за князя Міхала Казимира Радзивілла «Рибоньки» замок ґрунтовно перебудували в стилі бароко. Корпуси навколо внутрішнього подвір'я набули більш палацового вигляду. Один із них був триповерховим, інші – двоповерховими. Над однією з брам з'явилася годинникова вежа.

Тобто умовно архітектурну історію Олицького замку можна уявити так:

XVI століття – фортеця → XVII століття – потужна бастіонна резиденція → XVIII століття – бароковий палац.

Причому стару оборонну оболонку повністю не знищили — її пристосували до нового життя.

Яким був палац Радзивіллів

У часи розквіту це був зовсім не той похмурий комплекс, який можна побачити зараз.

У головному корпусі були парадні приміщення, галереї, мистецькі колекції, портрети представників роду Радзивіллів, меблі, гобелени, бібліотека та збройова палата. З боку внутрішнього двору палац мав галерею та балкон в італійському стилі, який підтримували масивні колони з іонічними капітелями.

Фактично це вже був не замок у середньовічному розумінні, а величезний аристократичний палацовий комплекс, захований усередині старої фортеці.

А що сталося з усією цією розкішшю?

XX століття для Олицького замку виявилося катастрофічним.

Під час Першої світової війни комплекс постраждав і був пограбований. Частина мистецьких та історичних колекцій зникла.

А справжня трагедія сталася вже під час Другої світової.

У 1939 році князь Януш Радзивілл залишив Олику. Після цього замок пережив пожежі, руйнування і пограбування. Згоріли значні частини палацових приміщень, обвалилися перекриття та дахи. Вціліли переважно стіни та склепіння нижніх поверхів.

Після війни комплекс отримав зовсім несподіване життя: спочатку тут розміщували державний кінний завод, а з середини 1950-х років — психіатричну лікарню.

Саме цей період і створив частину сучасної похмурої атмосфери замку.

А тепер – найцікавіше: таємниці Олицького замку

Тут важливо розділяти історичні факти та місцеві перекази. Документальних доказів існування всіх описаних нижче таємниць немає, але вони стали частиною образу Олицького замку.

Підземні ходи

Одна з найвідоміших легенд говорить про розгалужену систему підземних ходів під замком.

За переказами, ними можна було непомітно вибратися з фортеці під час облоги, а окремі ходи нібито вели далеко за межі замкового комплексу.

Для бастіонного замку така легенда звучить дуже правдоподібно: підземні приміщення, льохи, склади та комунікації справді були необхідними для життя великої фортеці. Але твердження про величезні тунелі, якими можна було дістатися до інших міст, не має надійного документального підтвердження.

І саме ця невизначеність робить легенду ще цікавішою.

Привиди Радзивіллів

Навколо старого замку ходять і розповіді про привидів колишніх мешканців.

Найчастіше моторошність Олики пов'язують не стільки з конкретною історично підтвердженою «примарою», скільки з самим минулим будівлі: війни, смерті, пожежі, пограбування, а пізніше – психіатрична лікарня.

Тому історії про ночні кроки, силуети та дивні звуки у старих коридорах більше належать до місцевого фольклору, ніж до історичних документів.

«Замок, який пережив своїх господарів»

Є ще одна моторошна особливість Олики.

Радзивілли володіли містом і замком майже чотири століття – до 1939 року.

Для багатьох поколінь це було родове гніздо. Тут народжувалися, одружувалися, помирали, зберігали сімейні портрети, документи, книги й коштовності.

А потім за кілька десятиліть від цього світу майже нічого не залишилося.

Саме тому Олицький замок має дуже кінематографічну історію: фортеця, яка мала захищати князів, перетворилася на палац, а палац зрештою став лікарнею.

Цікавий факт про Олику

Замок не був ізольованою спорудою. За Радзивіллів Олика стала важливим центром їхніх володінь. Поруч із замком князі створили й інші визначні споруди, зокрема знамениту Троїцьку колегіату, яка мала підкреслювати статус Олики як резиденції могутнього роду.

А з 1 липня 2021 року Олицький замок перебуває на балансі Волинського краєзнавчого музею.

Тож це не просто «старі руїни». Перед нами пам'ятка, у якій буквально видно кілька століть архітектурної еволюції: ренесансна фортеця → бастіонний замок → барокова резиденція → військовий шпиталь → лікарня → пам'ятка історії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Відомий замок у Клевані заростає лісом, а у дворі смажать шашлики на стародавніх балках (фото)
• Тут жив алхімік і досі бачать привид: що приховує 400-річний замок на Львівщині, який називали «Другим Версалем» (фото)
• Чорна кераміка, 600-річний дуб і дев’ять озер: чим дивує громада на Волинському Поліссі (фото)