Відомий замок у Клевані заростає лісом, а у дворі смажать шашлики на стародавніх балках (фото)
Клеванський замок на Рівненщині опинився фактично посеред лісу. Територія навколо історичної пам’ятки заросла деревами, а вільною від них залишилася переважно дорога, якою автомобілі заїжджають безпосередньо на територію фортеці.
Про стан пам’ятки розповів у соцмережах краєзнавець Микола Бендюк.
За його словами, проблема не лише в тому, що замок заростає. Бендюк звертає увагу на те, що автомобілі, які безперешкодно потрапляють на територію, можуть завдавати шкоди історичній споруді.
«Зараз хто захоче заїжджає на територію замку і потроху його розбирають», – зазначає дослідник.
Окремо він звернув увагу на унікальний для регіону міст, який веде до замку. За словами Бендюка, рух автомобілів створює додаткове навантаження на цю історичну конструкцію, яка, як і сам замок, є пам’яткою архітектури.
Ще одна проблема – використання території пам’ятки для відпочинку. У дворі, за словами краєзнавця, лежать старовинні дерев’яні балки, які розпилюють і використовують як дрова для приготування шашликів.
Бендюк також звернувся до Управління культури і туризму Рівненської ОДА, закликавши хоча б відновити обмеження для в’їзду автомобілів. Він зазначає, що бетонна плита, яка раніше перекривала заїзд на територію замку, досі лежить поруч, однак її не повернули на місце.
Понад 500 років історії
Клеванський замок – одна з найстаріших пам’яток архітектури Рівненщини. Клевань уперше згадується в писемних джерелах 1458 року як володіння князя Михайла Чарторийського, а перші документальні згадки про місцеву фортецю датують 1475 роком.
Замок споруджували на високому пагорбі над річкою Стублою. Наприкінці XV століття князь Федір Чарторийський укріпив фортецю кам’яними мурами та глибоким ровом, який наповнювався водою з річки. Замок мав муровані п’ятикутні вежі, товщина стін яких у деяких місцях сягала близько 3,8 метра.
Будівництво та перебудови комплексу тривали до 1561 року. Згодом фортеця втратила своє військове значення. У 1632 році замок передали єзуїтам, які заснували тут колегію. Після ліквідації ордену наприкінці XVIII століття споруда певний час стояла пусткою, а в 1817 році князь Костянтин Чарторийський перебудував її та відкрив польську гімназію.
До наших днів від колись потужної фортеці дійшли частини мурів, вежі та інші елементи комплексу. Нині пам’ятка перебуває у стані руїн і потребує реставраційних та протиаварійних робіт.
Історики наголошують, що Клеванський замок є важливим об’єктом архітектурної спадщини регіону. Тож питання його збереження стосується не лише зовнішнього вигляду території, а й недопущення подальшого руйнування автентичних конструкцій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.