Скільки разів князь Вітовт був у Луцьку і де ловив рибу: що розкопали історики

Четвер, 01 жовтня 2026, 15:11

Історики реконструюють, що з 90-х років XIV ст. і до часу смерти у 1430 р. князь Вітовт відвідував Луцьк до 15 разів. Візити великого князя тривали від кількох днів до місяця часу.

Про те, чим займався в Луцьку князь, розповідають у фейсбук-спільноті «Луцький з'їзд 1429: інформаційна сторінка».

В своє правління князь Вітовт, безперечно, докладав немалих зусиль до модернізації Луцького замку, оскільки той став його південною резиденцією. Внаслідок цієї турботи довершеність Луцької фортеці визнав незалежний експерт – член делегації угорського короля Сигізмунда Люксембурзького на Луцький з’їзд 1429 р., який назвав тогочасний укріплений Луцьк найвеличнішим містом Великого князівства Литовського. Не випадково начитані люди XIX ст., наприклад, Юзеф-Ігнацій Крашевський, називали Луцький замок «замком Вітовта». Загалом так тривало доти, відколи з’явилась інша назва, так само штучна, – «замок Любарта».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Говоріть правильно про Луцьк: п'ять помилок, що бісять

Що, крім важливих адміністративних і політичних справ, міг робити великий князь в Луцьку? Маємо цікаві приклади.

Уже згадуваний письменник Юзеф-Ігнатій Крашевський повідомив у своїй книзі «Спогади з Волині, Полісся і Литви (1840), що тутешні люди знають про славетний з'їзд 1429 року, і стверджують про значно більшу територію давнього Луцька включно з віддаленими селами – Княгининком, Жидичином, Дворцем, Ківерцями (суч. Прилуцьким) і Заборолем. Автор стверджував, що поблизу Княгининка є канал, який «досі носить ім'я Вітовта». Дійсно, на мапах XIX ст. біля Княгининка одне з русел Стиру позначали як «Швидкий рів» або «Новий рів». Можна здогадуватись, що в часи Вітовта саме в цьому місці відбувалось впорядкування проток Стиру,з метою вирівняння водного шляху. Вітовтів рів в наш час став основним руслом річки.

Іменем Вітовта називали й інший водний об’єкт в орбіті Луцька. У 1571 р. в суді уточнювали межі села Волковиї або Малі Підгайці, яке розміщувалось між землями Луцька і Великими Підгайцям. На межі з Луцьком описане урочище з назвою «Вітовтів колодязь». Колодязь – це струмінь, джерело, обладнане колодами. Як реконструюється з документу, джерело часів Вітовта тепер знаходиться поблизу території Луцького цегельного заводу №1, тобто на околиці сучасного міста. Відтак лишається цікаве питання, чи не виробляли там цеглу і в часи Вітовта? Для Луцького замку, наприклад.

А ще був став, в якому великий князь полюбляв рибалити.

У 1393 році Вітовт, господар і дідич Троцький і Луцький, дарував братам Ордену проповідників св. Домініка в Луцьку господарський млин і при ньому ставок, який зазвичай звали Новоставом. Але з однією умовою: «...коли ми, князь, особисто перебуватимемо в Луцьку, і знайдеться слушна нагода, час чи місце, ми залишаємо за собою право рибалити у зазначеному ставі».

«Чи ловив князь рибу в Новоставі у січні 1429 року? Можливо. Либонь це була слушна нагода познайомити свого гостя Сигізмунда Люксембурзького з особливостями зимової рибалки на Волині», – припускають в дописі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: