Як луцька стоматполіклініка дробила тендери та віддавала ремонти на мільйони без конкурсу

Понеділок, 14 вересня 2026, 16:37

Комунальне підприємство «Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка» протягом останніх років провело серію закупівель на поточні ремонти приміщень у будівлях за адресами: м. Луцьк вул., С. Бандери, 6 та пр. Волі, 39. На перший погляд – нічого незвичного: медичний заклад ремонтує підвал, двері, окремі кабінети та технічні приміщення тощо.

Втім, детальний аналіз закупівель показує цікаву закономірність: ремонти проводяться не як один великий проєкт, а розбиваються на десятки менших договорів. При цьому, угоди укладаються без відкритих торгів – напряму.

Фактично мова йде про типову схему, коли один об’єкт ремонту ділять на окремі приміщення або види робіт, а суми договорів залишаються нижчими за пороги, які зобов’язують проводити конкурентні закупівлі.

Що саме закуповувала стоматполіклініка?

У системі Prozorro протягом 2025-2026 років можна знайти низку закупівель Луцької міської клінічної стоматологічної поліклініки, пов’язаних із поточними ремонтами.

Наприклад, у квітні 2025 року поліклініка уклала договір на «Поточний ремонт компресорної (підвальне приміщення)» вартістю понад 182 тисячі гривень. Вже в червні окремо з’являється закупівля на «Поточний ремонт дверей у підвальному приміщенні» вартістю близько 16 тисяч гривень. А в серпні 2025 року – закупівля з ремонту світлових приямків на «символічну» суму 199 тисяч гривень.

При цьому всі роботи стосуються однієї будівлі – стоматполіклініки на проспекті Волі, 39, а сума робіт лише за наведеними вище договорами вже перевищує 200 тис. гривень – «поріг» для проведення відкритих торгів.

У 2026 році замовник продовжив ремонти приміщень по пр. Волі, 39: спочатку договір на ремонт пральні на суму 199 тис гривень, згодом (через три дні) оприлюднили договір ще один договір на ремонт пральні, але тут вже йдеться про «монтаж і покривання підлоги та стін» на суму 161 тис. гривень.

Аналогічно проводились ремонти і по вул. С. Бандери, 6. В лютому 2026 року оприлюднили два договори на ремонти стерилізаційного кабінету № 1 та № 2. Суми – 199 тис. грн. А вже в березні замовник уклав договір на поточний ремонт коридору між кабінетами стерилізаційна №1, №2 та кладової за цією ж адресою.

Ще більш показовим є те, що більшість таких «дрібних» ремонтів отримує один і той самий підрядник – ФОП Найдич Сергій Андрійович.

За 2025-2026 роки підприємець без тендерів отримав робіт на загальну суму понад 1,3 млн гривень.

І це вже виглядає не як випадковий збіг, а як відпрацьована схема роботи. Поки закупівлі формально розбивають на окремі договори – ремонт дверей, підлоги, коридору, приямків чи окремих кабінетів – фактично всі роботи виконуються в одній будівлі, у короткі проміжки часу та одним виконавцем. У результаті замовник уникає відкритих торгів, а інші підприємці взагалі не отримують можливості позмагатися за бюджетні кошти.

Чому це викликає питання?

Закон «Про публічні закупівлі» прямо забороняє ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення відкритих торгів.

На практиці це означає: якщо замовник планує комплексний ремонт одного об’єкта, він не може штучно «розрізати» його на десятки дрібних договорів лише для того, щоб не проводити конкурентну процедуру.

Саме тому ключовим питанням є не назва приміщення, а те, чи становлять усі ці роботи один єдиний предмет закупівлі.

Як працює схема поділу закупівлі?

Механізм виглядає досить просто.

Якщо замовник оголошує великий тендер на ремонт, він зобов’язаний проводити відкриті торги. Це означає: конкуренцію між підрядниками, публічність, можливість оскарження, контроль громадськості, нижчий ризик «своїх» підрядників. Натомість коли ремонт поділяють на невеликі частини, замовник отримує можливість укладати прямі договори.

У такому випадку: конкуренція фактично відсутня, а підрядника можна обирати без аукціону; Саме тому поділ предмета закупівлі давно є однією з найбільш поширених схем обходу конкурентних процедур.

Великий ремонт таки планувався

Особливо цікаво виглядає інший факт.

У липні 2025 року стало відомо, що стоматполіклініка планує масштабний поточний ремонт частини приміщень підвалу та першого поверху будівлі по пр. Волі, 39 (UA-2025-07-08-003416-a)

Очікувана вартість робіт – понад 4,5 мільйона гривень. Фактично йдеться про комплексне оновлення приміщень поліклініки.

І тут виникає логічне питання: якщо медзаклад уже планував масштабний ремонт будівлі, то чому окремі частини ремонту проводилися через численні дрібні закупівлі?

Що каже законодавство?

Частина 10 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняє замовникам штучно дробити одну закупівлю на кілька менших, щоб не проводити передбачену законом процедуру.

«Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону».

Отже, якщо кілька договорів фактично стосуються одного предмета закупівлі, їхній поділ може свідчити про спробу обійти відкриті торги та вимоги законодавства. Водночас сам факт укладення кількох договорів ще не доводить порушення – необхідно встановити, чи мав замовник на меті уникнути конкурентної процедури.

Як ситуацію коментують у стоматполіклініці?

Ми звернулись до керівництва поліклініки з питаннями щодо цих закупівель. Нагадаємо, що нещодавно у стоматології відбулись значні кадрові зміни – Любов Яковчук, яка сиділа в кріслі директорки три роки, полишила це місце, оскільки контракт з нею продовжувати не стали. Натомість медична директорка закладу Людмила Патлякевич у коментарі зазначила таке:

«По-перше, я зараз – у відпустці. По-друге, я – медичний директор. Що стосується медичної частини, то ви можете мене запитати, коли я буду на роботі. Що стосується ремонтних робіт, то це відповідала директор, а я ще навіть не виконую обов'язки, оскільки я у відпустці», – повідомила телефоном пані Людмила.

Чому це проблема для громади?

На перший погляд може здатися, що дрібні ремонти – незначна проблема. Але саме через такі «маленькі» договори щороку проходять мільйони бюджетних гривень.Коли кожна закупівля окремо має невелику суму, вона рідко привертає увагу. Проте якщо скласти всі договори разом, можна побачити зовсім інший масштаб витрат.

Головна проблема полягає не лише у формальному порушенні закону. Поділ закупівель фактично знищує саму ідею Prozorro – конкуренцію.

Адже система електронних закупівель створювалася саме для того, щоб:

  • бізнес конкурував за бюджетні кошти;
  • громада бачила, куди витрачаються гроші;
  • ціни знижувалися через аукціон;
  • зменшувалися корупційні ризики.

Коли ж замість відкритих торгів укладаються десятки дрібних договорів, ці механізми просто не працюють.

Формально законно – але чи доброчесно?

Найцікавіше у таких історіях те, що подібні закупівлі часто виглядають формально законними.

Замовник може стверджувати:

  • що кожне приміщення є окремим об’єктом ремонту;
  • що потреба виникала поступово;
  • що фінансування надходило частинами;
  • що роботи не були пов’язані між собою.

Однак для суспільства важливим є не лише питання формальної законності. Є ще питання доброчесності та ефективності використання бюджетних коштів. І коли одна бюджетна установа проводить десятки дрібних ремонтів в одній будівлі замість відкритого конкурентного тендеру, це закономірно викликає питання.

***

Історія із закупівлями Луцької стоматполіклініки – це не унікальний випадок.

Подібна практика існує по всій Україні. Замовники навчилися обходити конкурентні процедури не через пряме порушення закону, а через його формальне використання. У результаті відкриті торги замінюються прямими угодами.

І хоча Prozorro зробила державні закупівлі значно прозорішими, проблема дроблення закупівель досі залишається однією з наймасовіших схем обходу конкуренції.

Головне питання у цій історії навіть не в тому, чи було пряме порушення закону. А в тому, чому бюджетна установа замість відкритої конкурентної процедури обирає десятки дрібних договорів.

Бо саме там, де зникає конкуренція, завжди з’являються ризики неефективного використання бюджетних коштів.

Матеріал підготовлено в рамках проекту РЦСП «Розширення можливостей місцевих громад для реалізації антикорупційної політики», за фінансової підтримки National Endowment for Democracy.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: