У лісі серед моху причаїлися чорні труби: їх вважають делікатесом (фото)

У лісі вони нагадують маленький музичний оркестр: десятки темних трубочок, що зібралися докупи серед моху й опалого листя. Це чорні лисички, або вороночники ріжкоподібні (Craterellus cornucopioides) – незвичайні гриби, які легко пройти повз, навіть не помітивши.
Про це пише Лісовиця.
На відміну від звичних жовтих лисичок, ці мають темно-сіре, коричнювате або майже чорне забарвлення. Їхня форма нагадує глибоку лійку або порожнисту трубу з хвилястими, нерівними краями. Гриби ростуть групами, іноді утворюючи цілі колонії.
Їхня особливість не лише в незвичайній зовнішності. Чорні лисички вважають цінними їстівними грибами, а в деяких європейських країнах – справжнім кулінарним делікатесом.
Де ростуть чорні лисички
Найчастіше ці гриби можна зустріти в листяних і мішаних лісах. Особливо вони полюбляють ділянки з дубами, буками та грабами, вологий ґрунт, мох і товстий шар опалого листя.
Ростуть переважно групами, часом настільки щільно, що здається, ніби з-під землі визирає цілий ансамбль маленьких чорних труб.
В Україні лійочник ріжкоподібний трапляється, зокрема, на Західному та Правобережному Поліссі, у Лісостепу й Карпатах.
Чи можна знайти чорні лисички в листопаді
Так! І це одна з найцікавіших особливостей цього гриба.
Основний сезон плодоношення чорних лисичок припадає на другу половину літа й осінь. У різних регіонах та залежно від погодних умов строки можуть відрізнятися. Українські грибні довідники найчастіше вказують період із липня до вересня або жовтня. Водночас у деяких європейських місцевостях ці гриби знаходять навіть у листопаді.
Тому й у листопаді є шанс натрапити на них, особливо якщо осінь видалася теплою, вологою, без тривалих морозів. Шукати варто у вологих листяних лісах, уважно придивляючись до землі під ногами.
Адже темне забарвлення робить ці гриби справжніми майстрами маскування. Вони майже зливаються з торішнім листям, і помітити їх непросто.
Чи їстівні чорні лисички
Так, вороночник ріжкоподібний належить до їстівних грибів і високо цінується в кулінарії. Його використовують для приготування супів, соусів, гарнірів, а також сушать і перетирають на порошок, який додають до страв як ароматну приправу.
Особливо цінують чорні лисички саме в сушеному вигляді: після висушування їхній аромат стає виразнішим.
Перед приготуванням гриби потрібно ретельно очистити від землі, піску й залишків листя, які можуть накопичуватися всередині порожнистої лійки. Їх також рекомендують піддавати термічній обробці.
Важливо: їстівність стосується лише правильно визначеного виду. Не варто збирати й споживати дикі гриби, спираючись тільки на фотографію чи опис в інтернеті.
П'ять цікавих особливостей чорних лисичок
- Вони порожнисті всередині. Лійка переходить у порожнисту ніжку, утворюючи своєрідну трубу.
- Не мають звичних пластинок. На зовнішньому боці лійки розташована спороносна поверхня, яка переважно гладенька або з ледь помітними зморшками.
- Можуть бути майже чорними. Колір змінюється від темно-сірого до чорно-бурого залежно від вологості та стану гриба.
- Їх легко не помітити. Через забарвлення вони маскуються серед опалого листя, а знайти цілу колонію можна лише після того, як помітиш перший гриб.
- Мають незвичайні назви. У різних країнах їх називають чорною трубою, рогом достатку, а у Франції — «трубами смерті». Остання назва звучить моторошно, але гриб їстівний.
Чорні лисички – ще одне нагадування про те, скільки незвичайного приховують ліси Полісся. Іноді, щоб побачити справжнє природне диво, не потрібно йти далеко в хащі. Достатньо уважно подивитися під ноги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- У лісах Полісся починається велика гра на виживання: хто за ким полює (фото)
- У лісах Волині з'явились нові хижаки, які нападають на домашню худобу
- Волинська річка, що пам'ятає козаків і теплоходи: що приховує Стир і які скарби знайшли на його дні (фото)
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.