«Я дуже не люблю, коли говорять неправду»: заступник мера Хаймик – про підставу від Поліщука, цілі на новій посаді й особисте (інтерв'ю)

Кадрові зміни в міській раді – це завжди про розвиток для громади. 29 квітня на черговій сесії Луцької міської ради визначили нових заступників міського голови. Одним з них став Валентин Хаймик. Зокрема, він відповідатиме за земельні ресурси, рекламу, архітектурно-будівельний контроль та охорону культурної спадщини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Схеми мають піти в минуле разом з ексмером, – заступник Луцького міського голови Хаймик 

Про перші кроки на посаді та про майбутній розвиток громади Валентин Хаймик розповів у інтерв’ю телеканалу «Конкурент Волинь».

 

Хто такий Валентин Хаймик

– Розкажіть, будь ласка, яким ви були в дитинстві? Бунтарем чи навпаки – дитиною, яка все робила мовчки і спокійно?

– Більше спокійним був, бунтарем не був в школі, добре вчився, але так як я народився в селі, то об'єктивно, якщо ти хотів щось десь кудись в майбутньому рухатись, то в тебе був один вихід – навчатися, і навчатись добре. Мені це подобалось, це було моє.

– У вас юридична освіта. Коли вирішили, що закон і справедливість – це ваше?

– Я навчався в Острозькій академії. Це завдяки моїй бабусі, бо тоді навіть не думав туди поступати. Але вона десь дізналася. Приїхав, подав документи, сподобалось.

Такий собі міні-Гарвард якийсь. От така атмосфера: різні статуї вчених, українських діячів, далі заходиш за академію – овечки пасуться, на перервах музика грає. Так і зрозумів, що хочу там навчатися. Поступив на юридичний факультет.

– А які риси в людях є для вас червоними прапорцями?

– Я дуже не люблю, коли люди говорять неправду. От це найбільше тригерить в людях.

Мій принцип дуже простий: якщо ти щось говориш, це має бути правдою. Чесність, відкритість, це ті риси, які я ціную в людях.

 

Бог, сім’я і відповідальність

– Якщо говорити про життєві пріоритети, що це для вас?

– Як людина віруюча і як християнин маю таку собі певну градацію життєвих пріоритетів.

В першу чергу це, відносини з Богом. Тому що будь-яка віруюча людина, коли ти відкриваєш основну книгу Біблію, ти мусиш зробити собі перший пріоритет – це відносини, твої відносини з Богом.

 

На другому місці – це відносини з дружиною. Вона, як би це не звучало для когось дивно звучить, але, має бути в пріоритеті, оскільки, якщо в сім'ї є діти, в певний період часу вони виростають, відлучаються, створюються свої сім'ї, а ти залишаєшся сам на сам з дружиною і тому ти маєш протягом життя будувати ті відносини, які тобі в подальшому мають тривати все життя.

Третя позиція – це мої діти, оскільки це твоя сім'я, ти маєш в неї вкладати, ти маєш піклуватися про свою сім'ю. Тому третя позиція – діти. Четверна позиція – це робота. П'ята позиція – церква.

Можливо, це буде звучати доволі дико, але принцип для мене такий, оскільки в першу чергу, якщо ми говоримо про християнство, то ти маєш будувати відносини з Богом сам на сам, а церква вже десь далі.

Далі вже друзі, колеги…

 

– Ви кажете, що ви дуже глибоко релігійна людина. Як ви прийшли до цього усвідомлення?

– Кожен собі визначає, але ми, як люди, всі в щось віримо. І найбільш переломний момент у моєму житті був під час навчання в університеті, де один із моїх викладачів (він сам християнин, також протестант) зауважив, що людина, яка сама себе поважає, хоч один раз в житті повинна прочитати Біблію.

Для мене це був виклик, оскільки до того часу я ходив в православну церкву протягом свого життя і не мав таких викликів.

І я почав цікавитись цією книгою. І дійсно знаходиш там багато чого того, що формує твоє життя. І це дуже хороші принципи, речі, які, формують твій світогляд в першу чергу, як людини, як особистості.

По-друге, які дійсно, на мій погляд, є істиною в житті. Тому мабуть ключовий момент був тут.

 

– Я знаю, що у вас є два синочка. Як змінилося ваше життя з появою дітей? А чи змінилося взагалі?

– Ну, очевидно що змінилося, тому що поява дітей завжди вносить певні корективи в твій ритм життя, твій спосіб життя, який був до того. І в кращу сторону змінилася, тому що діти це відповідальність в першу чергу.

Коли в мене з'явився старший син Лев, то я вже розумів, що є не тільки я і дружина, а є ще, ще одна людина, за яку я особисто несу відповідальність. Я мушу робити все для того, щоб в подальшому мій син мав хороше світле майбутнє.

 

І по-друге, щоб ми йому не було соромно за свого батька, щоб одного разу, можливо, коли він підросте, він скаже: «Тату, я хотів би бути таким, як ти». Теж доволі суттєво життя змінилося після появи Олеся. Це мій другий син. Оскільки там в нас були певні обставини, які пов'язані з його здоров'ям, то теж це вплинуло. 

Діти міняють і стимулюють тебе ставати ставати кращою, як говорять, версією себе.

Вони усі покладаються на тебе, вони розраховуються на тебе, вони мають почуватися захищеними і розуміти, що от є людина, яка завжди з ними, яка їх підтримає, яка допоможе.

 

– Як намагаєтеся все поєднувати? Сім'я, робота, відповідальність, зокрема перед громадою, тому що ви працюєте для людей.

– Скільки можу часу приділити, то стільки і намагаюся для кожної сфери свого життя: для роботи, для сім'ї. Очевидно, що більше часу зараз припадає на роботу, оскільки там основна зайнятість, але стараюся, щоб сім'я від цього не страждала.

Свого старшого намагаюся завозити в садочок, з ним провести час, а коли є можливість, то й забрати його в садочка.

Після роботи теж доводиться інколи жертвувати якимись своїми хобі, захопленнями, спортом, які були раніше, бо я розумію, що дружина проводить цілий день з дітьми, вона теж втомлюється, їй треба допомогти.

Я десь можу не піти в баню з своїми друзями, не піти десь на футбол, не піти спортом зайнятися, але краще проведу час з сім'єю. Намагаємося на вихідних приїхати сюди в парк Лесі Українки, погуляти. Ми майже кожних вихідних виїжджаємо сім'єю в центрі погуляти. Діти це дуже люблять.

 

Ці моменти життя важливі, тому що ти вже їх не повернеш назад. Робота – це робота. Це дуже добре, що є можливість працювати, забезпечувати сім'ю. Але на мій погляд, робота завжди буде. Якщо ти маєш голову на плечах, руки з правильного місця, то ти роботу знайдеш. А от втрачений час з дітьми, сім'єю ти вже не повернеш.

– Не могла не поставити вам запитання стосовно того, що ви молодий чоловік, зараз в країні йде війна. І от багато хто з людей може ставити питання: чому не у війську?

– Так, це логічне запитання, яке може звучати і, мабуть, буде звучати до кожного чоловіка призовного віку.

Як я вже казав, з народженням меншого сина були пов'язані певні обставини. Коли він народився, певний період часу був в реанімації. У нього є вроджені вади. І саме тому я маю законну право на відстрочку. Я не там не робив ніякий догляд і так далі... Просто в нього є вроджена вада, яку ми зараз намагаємося виправити.

Незважаючи на свій такий малий вік (йому буде півтора року), вже от планується п'ята операція, яку він мусить пронести. Слава Богу, ніби є, як кажуть, світло в кінці тунеля. Я сподіваюся, що все буде добре. Тому, на мій погляд, я мушу допомогти і своїй дружині, і своєму сину для того, щоб він в подальшому справився з цією проблемою.

Політика і підстава від Поліщука

– Коли політика прийшла у ваше життя, це був свідомий вибір чи так склалися обставини?

– Напевно, це було поєднання, тому що політика найперше у моє життя прийшла тоді, коли я був помічником депутата Андрія Покровського ще з 2015 року. Я вже був дотичний до цієї сфери діяльності, оскільки так само ходив на земельні комісії, на інші комісії, відвідував сесії міської ради, допомагав Андрію Володимировичу в його діяльності політичній.

Пізніше вже, коли було бачення на те, щоб формувати команду, була пропозиція для того, щоб так само рухатися спільно.

І от вже в 20-му році, коли запропонували рухатись разом, будувати політичну кар'єру, я погодився і сказав: якщо це потрібно для нашої команди, для розвитку міста, я готовий.

Пізніше вже я працював у міській раді, мав певний досвід роботи в на посаді юристконсульта і юриста в управлінні містобудування і земельних ресурсів і архбудконтролю теж здобував цінний, на мій погляд, досвід, який в подальшому мені допомагав і в політичній кар'єрі, і в професійній своїй діяльності.

– Слід зазначити людям, що це ваш другий прихід до міської ради. Розкажіть, чому два роки тому вирішили піти і зокрема які у вас склалися стосунки з ексмером міста Ігорем Поліщуком?

– Це був цікавий етап в моєму житті. Як я вже зазначив, я працював і в управлінні містобудування, і в відділі архбудконтролю.

З колегами тодішніми в мене були хороші стосунки і зараз навіть підтримуємо з деякими добрі відносини. І скажу так, нічого не було такого, щоб десь я в своїй діяльності заїхав в штангу. Виконував, на мій погляд, свої обов'язки добре. Але в кінці 23го року тодішній мер Ігор Поліщук змінив свою риторику стосовно нашої команди і мене особисто, коли він дозволив собі, на мій погляд, некоректні висловлення, коли називав «негідниками» поіменно всіх колег з фракції. Людині, яка займала посаду міського голови, взагалі неетично і неправильно до своїх колег таке вживати.

 

І з того періоду почалися певні такі, на мій погляд, нездорові речі відбуватися, бо навіть на той час я, працюючи юристом структурного підрозділу міської ради і будучи депутатом міської ради, коли виступав на сесіях, ставив якісь питання, критикував конструктивно, тому що бачив, що там відбуваються ті чи інші земельні схеми, то пізніше, як з'ясувалося, тодішній міський голова Ігор Поліщук викликав моїх керівників і в ультимативній формі, щоб вони мені зняли відсоток премії, як юристу того чи іншого відділу.

І на мій погляд, це непрофесійно і неетично. Ну, і це показує рівень людини. Коли я дізнався цю інформацію, мені було не настільки неприємно, а просто думаєш: «Це ж міський голова і як він опускається до такого. Це ж потрібно викликати керівника, сказати йому, що от Хаймик там задає багато питань на сесії як депутат, то зніміть йому премію як юристу управління».

 

Це добре, що на той час мої керівники адекватно поступили і сказали, що в них питань до мене як до юриста, як до професіонала на своїй посаді – немає, то за що ми маємо йому зняти премії? За якісь політичні історії? Ну, це неправильно, це не за законом.

Для мене це все було доволі смішно в певній мірі.

І пізніше риторика і моя особисто, і моїх колег збільшилась, тому що ті речі, які відбувалися в нашому місті протягом останніх років, на мій погляд, неприпустимі.

Коли різного роду схеми і будівельні, і земельні, коли там за бесцінь продають земельні ділянки… Ми про це відкрито говоримо.

На той час міський голова Ігор Поліщук намагається всяким чином це прикрити, коли ти йому прямо задаєш питання: «Ну, як так відбувається, коли місто мало отримати, грубо кажучи, 20 млн з продажу ділянки, а ви її здали в оренду на 2 роки, 2 млн залучили, потім продали успішносо теж за 2 млн і втрата до бюджету сягнула 16-20 млн грн».

 

Потім виявляється, що це якісь його чи бізнес-партнери, чи якісь там друзі ту ділянку по такій схемі викупили. І таких ситуацій було багато. Я їх публічно озвучував, говорив, тому відносини десь отакі і склалися. Але, як бачимо, життя по-різному складається для людей…

І от сьогодні вже Ігор Поліщук – ексмер. Головне, щоб за ті речі, які відбувалися в місті, понесли відповідальність і не було так, що людина наробила справ і пішла безвідповідально.

– Якщо ось говорити про ексмера, багато хто з людей до сих пір не розуміє, чому Ігор Поліщук, здавалося б, така хороша людина, так швидко пішов з посади. Ба більше, депутати дуже швидко підтримали його звільнення. Як ви вважаєте, чому так сталося і чому, зокрема, люди не до кінця розуміють масштаби ситуації?

– У людей такий був вакуум інформації, на мій погляд. Чому пішов? Тому що, як я вже сказав, є різні різного роду схеми, які побудовані, на мій погляд, особисто ним, де він їх і курував і очолював, залучивши певне коло осіб.

Ну, це вже хай займаються правоохоронці і вирішують цю всю історію. Плюс питання по аудиту, яке теж піднімалося і особисто мною, і моїми колегами, коли за правління ексмера Поліщука місто втратило 800 млн грн і з них збитків – 400 млн.

 

Ну, це колосальні гроші, які могли бути залучені для громади. І це все припало на роки правління міського голови Ігоря Поліщука.

Тому, можливо, він десь таким чином хоче уникнути відповідальності.

Знаємо, що влаштувався в нову компанію заступником з міжнародної роботи. Не здивуюся, якщо десь за певний проміжок часу з'явиться інформація, що він поїхав десь за кордон налагоджувати ці міжнародні відносини і не повернувся.

Ну, в наших реаліях таке можливо. Тому хай цим займаються правоохоронці. Але на мій погляд, людина просто хотіла уникнути відповідальності.

Тому я і закликаю всіх, якщо комусь щось відомо, десь що було чи щось таке є, нехай пишуть мені в особисті. Будемо працювати, будемо розбиратися. Тому що це суперечить і моїм життєвим принципам. Ну і це протизаконно, очевидно.

– Вам 33 роки, ви отримали один з найскладніших напрямків у місті. Що відчували?

– Та спокій, спокій відчуваю, тому що не бачу якихось пересторог, оскільки, як я вже сказав, маю певний досвід в цій сфері, коли працював на посаді спеціаліста в цих відділах і в управлінні.

Також як депутат, який долучений до земельних питань, член земельної комісії, теж знаю поле для роботи і відповідно вважаю, що зможу допомогти.

Як команда громадянського руху «Свідомі», ми конструктивно працюємо. Коли призначили нового секретаря Катерину Олександрівну Шкльоду, ми сказали, якщо потрібна якась наша допомога, ми готові працювати за цей напрямок. Ми готові взяти відповідальність, допомогти його покращити для того, щоб було прозоро, було чесно, було відкрито, щоб люди могли працювати, щоб не говорили там десь в кулуарах, що за погодження вивіски нам треба заплатити енну суму грошей.

Щоб кожен, хто в теперішній час веде бізнес, хто хоче розвивати наше місто, щоб вони бачили, що мають ці можливості, що міська влада, міська рада їх підтримує, а не навпаки ставить якісь перепони на їхньому шляху.

Така сама історія з іншими напрямами діяльності: нормативно-грошова оцінка земель, потрібне комплексне бачення розвитку не тільки міста, а загалом громади.

 

Тому що нове законодавство, яке є в цій сфері, говорить про те, що зараз мають прийматися комплексні плани просторового розвитку, де ми не тільки повинні розуміти, як будемо розвивати Луцьк, а повинні розуміти, як буде розвиватися громада в цілому, тому що ми крім Луцька маємо ще навколишні села, які приєднані до нашої громади і за них не треба забувати.

Нова посада, плани на роботу і чи «злилися» «Свідомі»

– От на вашу думку, що найважливіше на цій посаді: досвід, принциповість чи вміння брати відповідальність за свої рішення?

– Напевно, два останні два критерії, які ви зауважили – це принциповість і вміння брати відповідальність. Тому що досвід, він з часом прийде. Для мене, напевно, буде більш показовий критерій, коли ти береш відповідальність за те, що ти робиш, щоб тобі не було соромно потім вийти до твоїх сусідів, з якими ти живеш в дворі, щоб тобі не було соромно перед своїми дітьми, перед дружиною, бо коли ти на цій посаді, до тебе буде більш прискіплива уваг, до твоєї сім'ї.

Я вважаю, що я не маю зробити так, щоб моїм дітям було. І думаю, такого і не буде.

– Чи думали, за що будете братися першочергово? Чи ставили вже собі якусь пріоритетність на майбутню роботу?

– Так щоб глобально, щоб от вже сісти і сказати, що от прийду на нове робоче місце і почну займатися цим цим, то такого не було.

Об'єктивно треба в першу чергу розібратися взагалі зі тими структурними підрозділами, які будуть в мене підпорядкувані. Хочу провести певний аудит свій, подивитися, на якому етапі зараз в них робота ведеться, що було зроблено чи не зроблено, а також взяти аудит, який надала Державна аудиторська служба, подивитися, які там в них були пропозиції, рекомендації стосовно моїх напрямків теж. Ну і працювати над ними. Зараз теж важливий момент, що має бути забезпечена безбар'єрність під час будівництва всіх об'єктів і також чесні, прозорі правила, тому що і багато дуже нарікань на це чув.

– Вашій команді останнім часом почали закидати питання щодо відмови від опозиційної риторики та приєднання до привладної більшості міській раді. Чи вважаєте, що ваше призначення є завершенням опозиційного етапу для команди «Свідомих»?

– Ми конструктивна опозиція, тому що ми говорили речі об'єктивні, конструктивні, та з певних причин їх не сприймали. Тому так, моє призначення ніяким чином не означає, що от все «Свідомі», як там десь хтось пишуть чи говорять в кулуарах, «злилися» чи якимось чином іншим називають.

Це нічого не означає, оскільки ми як політична партія, як команда маємо чітку візію, чітке бачення, з яким йшли ще в 20-му році на вибори, мали обіцянки перед громадою.

 

Ми будемо цю програму виконувати і надалі. І мої колеги, і я особисто як депутат, будемо притримуватись цієї позиції.

Якщо будуть в місті відбуватися якісь незаконні речі, якщо будуть продовжуватись якісь незрозумілі історії, які були до цього, то ми про це мовчати не будемо, ми про це будемо відкрито говорити, тому що на це не потрібно закривати очі.

Це ніяким чином не означає, що от все, «Свідомі» свою діяльність зупинили. Ні, ми працюємо далі. Можливо, і мені колеги будуть підказувати, допомагати, десь критикувати і мене особисто.

Але, я думаю, що в цьому напрямку ми будемо і далі продовжувати свою роботу, тому що ніяким чином моє призначення не впливає на діяльність нашої команди.

– Я впевнена, що ви розумієте, що люди можуть поділитись на дві категорії: які підтримують і не підтримують. Є люди, які будуть говорити, що ваше призначення – це як політичний компроміс. Що ви будете таким людям?

Я особисто не бачу ніяких тут політичних домовленостей, тому що, як вже казав, що була пропозиція, мовляв, якщо маєте якусь конструктивну діяльність, конструктивну критику, конструктивну пропозицію, долучайтеся.

Ми як команда в певній мірі, я думаю, що досягли результату, що Ігор Поліщук пішов з посади, оскільки залучений до тої діяльності, про яку ми вже останні роки говорили неодноразово.

Це була критика, для якої були об’єктивні підстави. Станом на сьогодні ми рухаємося в тому напрямку, щоб не було таких схем. І відповідно таким чином будемо покращувати діяльність нашого міста.

Як дадуть цю можливість зробити, не дадуть? Якщо я, як заступник на посаді, буду бачити, що мені не дають можливості десь покращувати, розвивати місто на тих принципах і на тих засадах, на яких я прийшов, то мені легше буде сказати, що вибачте, але я не готовий працювати таким чином.

 

Я зможу спокійно сказати «до побачення» і піти. Люди зараз декларують, що дійсно є хороші наміри і є хороший момент для того, щоб покращити діяльність нашого міста. Так, переважна більшість вона дивиться в фейсбук, в соцмережі, коли там колишній мер розказував, як ми робимо одне, друге, третє. Це, але це така піар-діяльність.

А ті, хто долучені до якихось процесів, як я вже казав, ті самі підприємці, вони бачать зовсім іншу історію, коли їх, зажимають з усіх сторін і не дають працювати.

Я сподіваюсь, що, ми, і, в тому числі я, зможемо це все пройти, зробити місто кращим і дійсно допомогти і пересічним лучанам, і жителям нашої громади, і підприємцям, які розвивають наше місто, відчути це на собі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Аудит струсанув лікарню на Волині: директор звільнився, порушень знайшли на мільйони (відео)
• У міськвиконкомі Луцька – кадрові зміни: що відбувається
• У Луцьку хочуть затвердити нових заступників міського голови: що коїться
• Із мера – у фермери: ексочільника Луцька Поліщука забронювали на агрофірмі