Бізнес є, клієнтів нема: маркетологи у Луцьку відкривають школу «Концепторія», щоб навчити заробляти більше (фото)

Маркетолог у штаті ще не означає, що в бізнесі є маркетинг. Можна найняти спеціаліста, вести соцмережі, запускати рекламу й щомісяця витрачати гроші на просування, але так і не розуміти, куди насправді рухається компанія.

Саме з цією проблемою протягом понад десяти років роботи стикалися маркетологи, засновники центру маркетингу «Концепторія» Ірина Новосад та Віталій Оксенюк. Вони бачили, як підприємці шукають не лише хороших маркетологів, а й системні знання, які допоможуть самим розуміти логіку маркетингу та ухвалювати правильні рішення.

Тож у вересні в Луцьку запрацює перша офлайн-школа стратегічного маркетингу «Концепторія». Тут підприємців і маркетологів навчатимуть не просто окремих інструментів просування, а роботі з маркетинговою системою – від аналізу ринку й даних до стратегічного планування та використання ШІ-інструментів.

Ірина та Віталій розповіли сайту новин Луцька а Волині «Конкурент» про тонкощі волинського та українського маркетингу, типові помилки бізнесу та як школа «Концепторія» допоможе їх вирішити.

– Ви понад 10 років працюєте з бізнесом. Яка найтиповіша маркетингова помилка волинських підприємців, що повторюється постійно?

Віталій: Типових помилок насправді дуже багато. В мене колись була лекція на цю тему, інтенсив «Маркетинг – не SMM». Я недаремно так її назвав. Помилка полягає в тому, що типовий підприємець думає, що маркетинг – це SMM. Він думає, що якщо ми ведемо соцмережі Instagram чи Facebook, то він вже робить маркетинг. І таким же чином обезцінює цілу сферу стратегічного маркетингу, тим самим не розуміючи весь потенціал даної сфери.

Друга – невміння працювати з аналітичними даними. Тобто насправді маркетинг – це чітка вимірювальна наука. І власне підприємці в нас роблять це «від колінка», не рахуючи витрати та показники маркетингу.

І третя помилка – це несистемність, хаос і відсутність стратегічного планування. Підприємці в нас насправді дуже круті. Вони дуже класно вміють адаптуватись під нові реалії, але думають короткостроково. Більшість не думають, а що буде з компанією через три-п’ять років. 

Віталій Оксенюк

Ірина: Четверта помилка – не працювати над якістю послуги, продукту та сервісу. Дуже часто проблема не в креативах і залучені клієнтів, а в тому, як швидко відповідають на запити клієнта, який сервіс йому пропонують під час продажу і після, чи загалом задовільняє продукт потребу клієнта. Простіше кажучи, на скільки хороший ваш продукт для закриття конкретного завдання, потреби.

П'ята помилка – відсутність чітких бізнес-цілей. Як може знати маркетолог, SMM-менеджер чи твій маркетинговий відділ, що йому потрібно робити в твоєму бізнесі, якщо ти, як власник чи власниця бізнесу губишся у пріоритетах і не задаєш чіткого фокусу рух для всього бізнесу? Тобто треба розуміти чітко власні бізнес-цілі, куди ти ведеш свою компанію.

Коли підприємець хоче побудувати стійкий бренд, компанію, а прагне не тут і зараз заробити кошти за моделлю «купи-продай», що також цілком окей, то в нього мають бути маркетингові цілі, план, система, яку він будує навколо своєї компанії.

Ірина Новосад

– Ви спеціалізуєтеся на стратегічному маркетингу. Що це таке простими словами і чим стратегічний маркетинг відрізняється від звичайної реклами, SMM чи просування в соцмережах?

Ірина: У мене якось запитали, чим відрізняється стратегічний маркетинг від звичайного? Насправді є один єдиний маркетинг. Коли ми говоримо про стратегічний рівень маркетингу, то маємо на увазі аналіз зовнішнього середовища, в якому працює бізнес. Тобто всі макроекономічні показники, політичні чинники, економічні, технологічні, соціокультурні, які впливають на твій бізнес ззовні. От уявіть, що ви точка маленька в світі: є світ глобальний, є світ український, є вимір Волинської області. І ти від великого ідеш до малого, і ти дивишся, які є тренди, показники.

Коли ти розумієш цей зовнішній контекст, тоді аналізуєш конкурентне середовище, а далі маєш зрозуміти свою цільову аудиторію.

Я взагалі прихильниця того, що всі маркетингові питання криються саме в клієнтах.

Коли ти дослідив свою цільову аудиторію, ти формуєш продуктовий портфель. А не так, що ти створив якийсь класненький продукт і кому подобається, той хай купує. Бо саме тут і можуть виникнути проблеми на рівні дистрибуції, ти хочеш продати те, що клієнту не потрібне. І лише після цього компанія має розробляти атрибути бренду, дизайн, логотип, кольори, обрати канали комунікації… І обов'язково ще перед тим всім, як запускати цю всю історію, ти маєш поставити собі цілі.

Ось це і є маркетингова система.

Віталій: От візьмемо базовий продукт – хліб. Ми можемо бути умовно компанією «Теремно хліб», а можемо бути компанією Happy Bakery. Насправді продукт загалом виконує одне завдання для споживача, є різні рецептури та підходи до роботи, але сам по собі хліб залишається хлібом. Різниця у цінності та ціні. І якраз таки стратегічний маркетинг допомагає зробити так, щоб цінність твого продукту виросла і щоб клієнт був готовий платити високу ціну за нього.

Компанії, які не будуть займатись стратегічним маркетингом - будуть посередніми. Вони будуть такі, як всі, щомісяця матимуть касовий розрив. Маркетинг дозволяє подивитись далі та в глибину, допомагає або підсилити продукт, або ж зрозуміти, що він на даний момент не актуальний.

– Добре, давайте ще на прикладі розберемо. От є компанія, яка займається суто «купи-продай», вона повинна мати стратегію? Чи до стратегічного маркетингу вдаються лише великі компанії?

Ірина: Тут не про величину компанії, тут про довгостроковість планів. Все залежить від того, яку підприємець ставить собі ціль, чи має візію, що він хоче в цьому житті робити.

Ми можемо подивитися на приклади багатьох бізнесів: їх же не відкривають для того, щоб завтра закрити. Це зазвичай довгострокова історія. І великі, і маленькі підприємці мають одинакові цілі – розвивати компанію. Саме ось тут і треба стратегія, куди ти будеш рухатись далі. Але я би заміняла слово «стратегія» на слово «система».

Коли в тебе є ця система, ти можеш пропрацювати кілька сценаріїв розвитку свого бізнесу саме в частині маркетингу. А маркетинг зачіпає і продажі, і виробництво, і продукт, і сервіс – усе.

– Якщо продукт поганий і ви про це кажете виробнику, це трохи образливо, ні?

Віталій: Я маю кейси із закриття компаній – вони розуміли, що те, що вони роблять, не підходить.

Бачте, як воно виходить, ми з Ірою у «Копцепторії» стикаємось з тим, що люди приходять до маркетологів або звертаються до стратегічного маркетингу в момент, коли вже є безповоротний момент практично. Люди не звертаються, коли все добре. Оце найбільша проблема і найбільший виклик нашого регіону. В Києві, у великих містах дещо по-іншому це сприймається. До маркетингу звертаються, щоб підсилити свою компанію або продукт, або канали дистрибуції. 

На Волині звертаються тоді, коли все погано і ми мусимо з цим працювати. У нас немає запитів, коли до нас приходять і і нам кажуть: «Дивіться, в мене все прекрасно, просто давайте стратегічний маркетинг підключимо».

Ірина: В нас є послуга бізнес-менторство. Дуже її люблю. Це три зустрічі на місяць по 2 -2,5 по години з бізнесами. І це якраз той рівень, коли ми можемо поговорити про щось стратегічне, але часом ми прямо включаємося на операційний рівень – придумати концепцію івенту, назву, прописати медіаплан рекламної кампанії…

Після кожної цієї зустрічі підприємець виходить із завданнями. В результаті в одного бізнесу було 50% виконання всіх завдань за пів року. А в другого бізнесу, наприклад, 25 відсотків, а в третього – більше 50%. Я розмую, що все дуже залежить від ресурсів, спроможності, бо я не кажу, що той, хто зробив 25, він поганий. Я кажу про те, що, можливо, є якісь бар'єри, перешкоди, не вистачає людей, немає фінансів…

Ми допомагаємо їх виявити, даємо імпульс рухатися швидше. Ці приклади з нашої роботи ще раз ілюструють, чому може щось не працювати: швидкість впровадження змін у маркетингу менша, ніж у конкурентів.

Віталій: Наше завдання – не керувати бізнесом, а скоріше за рахунок власного набутого досвіду у маркетингу допомогти підприємцю досягнути поставлених бізнес-цілей.

– Окей, ми вже трохи говорили про особливості ведення бізнесу на Волині та, наприклад, у Києві. Деталізуйте ще конкретніше, у чому різниця?

Віталій: У великих містах тренди приходять швидше. Проблема не в тому, що до нас тренди приходять повільніше, а в тому, що в великих містах за рахунок більшої конкуренції люди не бояться ризикувати і пробувати тестувати щось нове. Це може стосуватись як відео в TikTok банального, так і піти зробити стратегічну сесію на конкретну нову лінійку продуктів. І підприємець у великому місті інвестуватиме в маркетинг бо розуміє, як маркетинг працює зсередини.

Я підсвічу таку річ: в столиці та в інших великих містах спочатку аналізують, досліджують, цікавляться та інколи замовляють цілі галузеві дослідження. А на Волині скоріше запускають, а потім думають, що з цим робити, як продавати.

Ірина: Ще раз нагадаю: маркетинг – це не SMМ. У мене часом запитують, що би я відмінила в маркетингу, якби могла? Я завжди кажу – соцмережі. Я не кажу, що ми маємо зараз всі з автомобілів пересісти в карету, тобто, що не треба зовсім користуватися соцмережами для продажу своїх продуктів.

Але давайте пригадаємо, як було раніше до соцмереж і широкого онлайну? Є Степан, він пече хліб. Є Марія, вона теж пече хліб. І ти йдеш туди, де з тобою краще спілкуються і смачніший хліб.

А соціальні мережі абсолютно збили цей фокус з продукту і сервісу.

Для мене, як для маркетолога, це трагедія, бо коли є десятки, сотні і тисячі незрозумілих продуктів, незрозумілих бізнесів, які рекламують у соцмережах, клієнт в них губиться.

Тому гарне питання, чи буде мій бізнес працювати, якщо у нього забрати соцмережі? Це такий собі краш-тест на те, чи твоя бізнес-модель життєздатна.

Дуже легко цей краш-тест проходять практично всі великі виробництва.

Тому що у більшості з них соцмережі з'явилися 5-3-2 роки тому. Але, до прикладу, якось же компанія Kadar продавала своє взуття до того, а ModernЕкспо розвинувся до такої величезної компанії.

– Якби до вас зараз прийшов бізнесмен і сказав: «Я хочу відкрити бізнес». В якій сфері ви б порадили це робити?

Ірина: Точно би не порадила би зараз HoReCa (абревіатура від слів готелі, ресторани та кафе (Hotel, Restaurant, Café / Catering, – ред.).

Віталій: За рахунок високого фудкосту дуже важко виживати і початкова інвестиція дуже висока.

Стовідсотково класно іде зараз defence tеch і все military. Дрони і все дотичне до цього… І насправді воно буде дуже довго ще тягнутись.

Ви й не уявляєте, як багато компаній займаються цим у Луцьку і в Україні, і у більшості компаній, які будуть робити це правильно, велике майбутнє в світі. Насправді це дуже класний напрям.

Аграрна сфера досі є актуальною. І тут питання не про масштаби. Можна бути крутим аграрником або підприємцем в сфері агро на невеликій площі у 9 гектарів. У мене є клієнти, які починали з лохини ще три роки тому. На даний момент вони постачають всі овочі, фрукти, які класично ростуть на Волині, до супермаркетів «Сільпо».

Ірина: Не забувайте і про те, що на агроринку та на ринку Defence є дуже багато бізнесів, які обслуговують їх.

Об’єм ринку Defence в Україні сягає 6,8 мільярда доларів, за даними дослідження KSE Institute. От розуміння місткості ринку – це теж про стратегічний рівень, це про маркетинг.

– В бізнесі має бути «душа» чи лише холодний розрахунок?

Віталій: Насправді має бути якийсь певний баланс між душею та холодним розрахунком. Не може бути одне без іншого. Я зустрічаю підприємців, які думають лише про гроші, але з великою ймовірністю цей їхній прагматизм зіграє з ними злий жарт через певний час.

– Чому?

Віталій: Тому що насправді підприємець як людина, яка вкладає енергію, час у свою справу, має цим «горіти». Є приклади з 90-х років. Після розпаду союзу і становлення першого підприємництва в Україні скуповували заводи за безцінь. Умовний завод працював вже в незалежній Україні, але бізнесмени, які купували такі заводи - думали лише про гроші. І що виходило? Заводи не розвивався, обладнання ламалось, люди старішали і нових не набирали, не було якоїсь корпоративної культури, не було бажання зробити соціальний пакет тощо. Зараз про більшість цих заводів, які були після розпаду союзу скуплені, ми взагалі нічого не знаємо. Бо їх не стало.

Що я хочу цим підсвітити: коли підприємець думає лише про гроші - з великою ймовірністю через декілька років, ця компанія закриється. Реінвестиція повинна бути завжди.

Немає жодної компанії у світі, яка може жити і розвиватись без інвестицій – людських, часових, фінансових.

Ірина: Ми зараз живемо у дуже складний період, скільки бізнесів було розбито ракетами, дронами. Давайте просто задамо собі питання: чи підприємець, який не має оцієї жаги, енергії, бажання, чи здатен він потім після руйнування відновитись.

Заробити гроші – цілком адекватне бажання. Але якщо немає синергії з баченням, а це вже ми говоримо про візію,то шанси вберегти компанію, розвивати її мінімальні.

– Віталію, Ірино, зараз дуже багато є онлайн-курсів з маркетингу. Чому ви вирішили започаткувати саме офлайн-школу «Концепторія»?

Віталій: Ми глибоко переконані, що знання, які подаються в офлайн, засвоюються найкраще. Ми розуміємо, що коли людина сфокусовано не відривається від навчання, сидить за столом і буквально поглинає ці знання, це є найефективнішим способом.

Ще один дуже важливий момент – це спрощена комунікація. Ми даємо можливість слухачам спілкуватись з лекторами, де вони взаємодіють між собою. І це насправді ключова велика перевага, коли вони не відірвані один від одного, коли вони можуть задати питання та подискутувати.

І ще одне. Коли ми збираємо пліч-опліч 20 слухачів в одному приміщенні - у них всіх одна ціль: навчитись стратегічного маркетингу. І коли вони будуть проходити курси, буде формуватись між ними вже ком'юніті. Наше завдання не побудувати навколо себе ком'юніті. Наше завдання – побудувати ком'юніті навколо теми маркетингу. Бо ми розуміємо: чим більше підприємців розуміють стратегічний маркетинг і усвідомлюють, як він працює, тим краще буде для нашого регіону.

Вони стануть успішніші та більш конкурентоспроможними.

Ірина: У «Концепторії» є візія – робити українські бренди світовими. Наше бачення однозначно поширюється і на школу стратегічного маркетингу.

До речі, школа закриває основний біль підприємця – пошук маркетолога в команду. Не виключаю варіанту, що саме тут в школі може скластися нова співпраця. А ще підприємець отримає ґрунтовні знання з основ стратегічного маркетингу і зможе розмовляти зі своєю маркетинговою командою однією мовою.

– У програмі школи є окремий модуль про AI. Як ви думаєте, штучний інтелект найближчими роками забере роботу у маркетологів чи, навпаки, зробить хороших фахівців ще більш цінними?

Віталій: На штучний інтелект треба дивитись з точки зору позитивної. Він може підсилювати як маркетологів, так і підприємців.

На даний момент штучний інтелект насправді дуже швидко розвивається, але варто розуміти, що відсоток людей, які будуть вміти користуватись ним, дуже низький.

Наш курс буде підсвідчувати цю всю історію і буде казати, яким чином можна інтегрувати штучний інтелект собі в користь.

Ми могли б з Ірою стояти там з прапорами і казати: «Ні, штучному інтелекту, звертайтесь до людей». Ні, ми самі його використовуємо і ми розуміємо, що він як додатковий мозок, який може просто допомогти. Але не більше того.

Якщо ми говоримо про регіональний маркетинг або локальний, або гіперлокальний, і коли приходить чіткий запит з місцевого бізнесу, то на даний момент штучний інтелект ще не вміє інтегровуватись у послуги і продукти.

Штучний інтелект не знає, як дійсно цей ринок живе.

Маркетологи будуть актуальні, тому що підприємцю інколи потрібна ще одна людина або агенція, або компанія, яка зможе креативити разом з ним.

В перспективі на ринку залишаться ті, які вміють гарно взаємодіяти з штучним інтелектом.

Ірина: Я би на місці підприємця дивилася трошки в іншу сторону, якщо говорити не тільки про те, щоб освоювати інструменти штучного інтелекту, а дивитися, як він міняє взагалі сферу продажу. Ми вже приходимо до того, що ми відмовляємося від гугл-пошуку, йдемо через пошук штучного інтелекту і напряму купуємо на сайті.

Стратегічний маркетинг також має відповідь на запит, як твоєму бренду стати більш видимим для сучасних мовних моделей.

– По закінченню курсу в офлайн-школі «Концепторія» підприємець вже вийде з готовою маркетинговою стратегією чи він просто вийде із знаннями і буде собі сам думати, що робити далі?

Віталій: Все залежить від підприємця. Якщо підприємець буде йти по курсу, не пропускати, використовувати всі можливості, які є у вигляді домашніх завдань, у виді менторських зустрічей, він вийде з готовою маркетингою системою.

Ми будемо спонукати кожного, кого ми залучили, продумати який продукт, послугу чи конкретно який напрям бізнесу, який процес він хоче взяти і пропрацювати. Це прямо я відчуваю, що це наше завдання, щоб в кінці курсу він вийшов з відповідями на свої питання і зрозумів, як має просуватись той чи інший продукт, послуга або конкретний напрям.

Ірина: Тобто максимально практично. В нас і лектори зорієнтовані на те, що у них частина лекції теоретична, а потім 100% має бути практика. Це прямо наша була домовленість, коли ми домовлялися зі спікерами, що нам треба практика.

Підприємці вийдуть з курсу із планом, що їм робити далі. Вони нарешті будуть знати, як їм робити так, щоби не повторювати старих помилок.

КОЛИ СТАРТ КУРСУ ТА ЯКА ВАРТІСТЬ НАВЧАННЯ?

Перший потік школи «Основи стратегічного маркетингу» розпочинається у вересні. Набір на навчальну програму вже розпочато. Загалом курс – це:

• 7 тижнів навчання, 9 модулів, 10 лекторів, 2 ментори
• Формат: офлайн, Пт–Сб (вечір п'ятниці та ранок суботи)
• Локація: м. Луцьк, Луцький бізнес-простір

Навчання триватиме: з 14 вересня 2026 до 24 жовтня 2026

Вартість та умови:

• 21 500 грн для перших учасників до 31 серпня
• знижка для військовослужбовців, їхніх родин та ветеранів/ветеранок
• оплата частинами через monobank

Запис на курс та уточнення деталей — на сайті школи «Концепторія».

ЩО ВХОДИТЬ У ВАРТІСТЬ НАВЧАННЯ?

Навчальна програма передбачає:

• офлайн-лекції з кейсами та воркшопами від практикуючих експертів
• онлайн-платформа для навчання
• перевірка домашніх завдань
• менторський супровід + індивідуальні консультації з ментором
• сертифікат по завершенню

Матеріал опубліковано на правах реклами