У Луцьку затвердили стратегію розвитку: що це і для чого треба
У Луцьку затвердили стратегію розвитку громади аж до 2030 року. Цей документ розробляли майже рік та провели чимало досліджень й опитувань містян з різних сфер.
Відповідне рішення ухвалили під час засідання сесії міської ради у середу, 31 липня.
Розробляли цей важливий для життя громади документ з допомогою різних експертів. За його створення бралися неодноразово, але, зі слів керманича міста, перешкодою була сума, необхідна для розробки. Хоч, зі слів депутатів, як виявилось, сума була не надто великою.
Засідання сесії міської ради, де голосували за стратегію розвитку громадиЯкщо коротко, то стратегія розвитку – це, так би мовити, шлях, який має пройти громада. Там розписано, які напрямки життєдіяльності розвиватимуться, чого і яким способом треба досягти. Також вона сприятиме залученню інвестицій. Але давайте детальніше...
Якою має бути Луцька територіальна громада у 2030 році?
Почнемо трішки здалеку. Стратегію розробляли разом з фахівцями Ради Європи, безпосередньо мешканцями через опитування, представниками бізнесу, влади та інших сфер. На це витратили майже рік. Безпосередньо жителі громади й вирішували, над якими напрямками треба працювати, які та де є проблеми та чого не вистачає.
«Багато залучили суб'єктів, які працюють у Луцькій міській територіальній громаді. Як бізнесу, так і представників громадських організацій, представників органів влади. Зокрема, ми використовували й попередні напрацювання – стратегічні цілі, бачення громадських організацій тощо. Спільно з членами стратегічного комітету й тематичними групами напрацювали п'ять основних стратегічних цілей, куди 3,5 тисячі людей, які були залучені до процесу, рекомендують рухатись Луцьку», – пояснила експертка Ради Європи Юлія Гвоздович, яка надавала підтримку у цьому процесі.
Юлія ГвоздовичПісля численних розмов, опитувань, зустрічей і подібного фахівці виокремили п'ять стратегічних цілей, зокрема:
- Луцька молодіжна громада;
- Нова громада з історичним центром;
- Сучасний екополіс;
- Регіональний лідер;
- Громада сучасності та інновацій.
Детальніше про те, що передбачають ці цілі – у презентації:
Як додала пані Юлія, в стратегії врахували виклики, які зараз є через війну в Україні. Проте спрогнозувати усе, на жаль, неможливо, тому під час впровадження стратегії можна вносити зміни.
«У стратегії врахували усі виклики, які ми маємо через війну. Можливо, не все ми могли спрогнозувати, зокрема по кількісних показниках. Враховане питання реінтеграції ветеранів, ВПО, демографічні виклики. На нашу думку, стратегія є актуальною та відповідає сучасним викликам. Вона допоможе вирізнитись Луцьку з-поміж інших громад, показати порівняльні переваги та врахувати усі ризики», – додала фахівчиня.
Вона зауважила, що у документі розробили й розділ оцінки. Тобто буде можливість побачити, на скільки якісно йде робота і де, можливо, треба щось доопрацювати. Й пояснила, що стратегія не є таким собі «цементом», якого треба неухильно дотримуватися. Бо ж ситуації бувають різні й десь, ймовірно, доведеться щось змінити.
Хто та коли розпочне покращувати Луцьку громаду?
Депутатка міської ради від фракції «Європейська Солідарність» Алла Доманська подякувала усім, хто долучився до створення важливого документа. Разом з тим поцікавилася, якими будуть подальші кроки.
«Борисе Анатолійовичу, не усі колеги були присутні на презентації стратегії. Розкажіть, будь ласка, що буде далі відбуватися після того, як ми затвердимо стратегію. Який наступний крок?» – запитала обраниця.
Алла ДоманськаОчільник департаменту економічної політики Борис Смаль повідомив, що далі розпочнеться основний процес – впровадження стратегії. Перший крок для цього мають зробити у вересні. Тобі депутати затверджуватимуть план заходів, який уже розробляє департамент.
«Буде розроблений конкретний план заходів з відповідальними особами й з орієнтовними термінами. Буде розпочата робота. Якщо ви бачили не тільки стратегічні, а й операційні цілі та перелік заходів, то роботи цієї дуже багато, вона специфічна. Для реалізації певних заходів потрібні вузькопрофільні спеціалісти. Тому буде формуватися команда, яка буде реалізовувати цю стратегію», – відповів Смаль.
Борис СмальПосадовець також пояснив, що моніторинг, про який говорила Юлія Гвоздович, буде проводитися не через декілька років, а фактично день у день. Якщо ж якась ситуація буде складатися іншим чином, то вноситимуть необхідні зміни. Разом з тим наголосив, що змінюватимуть конкретні заходи, а не глобальні стратегічні цілі.
Оскільки ще не було інформації про те, хто саме буде займатися виконанням тих чи інших завдань, цим поцікавилась Алла Доманська.
«Уточніть, будь ласка, хто саме напрацьовуватиме цей конкретний план дій, встановлюватиме терміни, які ми потенційно у вересні й будемо затверджувати?» – запитала вона у Бориса Смаля.
Він повідомив, що склад комітету буде обговорюватися до моменту його затвердження. Фактом залишається лише одне – це будуть висококваліфіковані представники галузей. Наприклад, за медицину відповідатимуть фахівці з медичної сфери, за освіту – зі сфери освіти й так з усім.
«Якщо ми, наприклад, беремо медичну галузь, то зрозуміло, що в складі має бути висококваліфікований представник саме цієї галузі. Так само і з освітою, і з економікою тощо. Це не буде таємний документ, який з'явиться тільки у вересні», – відповів пан Борис.
Згодом Алла Доманська запитала, чи достатньо компетенції у департаментів, управлінь, відділів Луцької міської ради, щоб напрацьовувати план конкретних дій і реалізовувати стратегію загалом. Очільник департаменту економічної політики пояснив, що до цього плану залучатимуть не тільки представників міськради, а й людей з громадських організацій, бізнесу та інших сфер як це було під час розробки безпосередньо стратегії.
Чи справді врахували побажання усіх людей?
Депутат міськради від фракції Громадянський рух «СВІДОМІ» Андрій Лучик своєю чергою поцікавився, чи враховували пропозиції жителів громади під час громадських обговорень фінального проєкту стратегії розвитку.
«Щойно сказали, що залучалися широкі кола: і громадськість, і бізнес. Скажіть, коли відбувалися громадські обговорення, чи надходили якісь пропозиції, аби змінити стратегію. Чи враховували їх?» – зазначив Лучик.
Андрій ЛучикЯк поінформував Борис Смаль, від людей надійшли дві несуттєві пропозиції, які тим чи іншим чином або уже були «зашиті» у стратегію, або враховуватимуться під час розробки конкретних завдань.
«Були дві несуттєві пропозиції, які не змінювали нічого. Перша: «немає чіткої картини про те, що саме з'явиться в інфраструктурі до 2030 року, що буде побудовано. Було б добре мати широку прогулянкову доріжку...». Далі йде перелік заходів, які не є стратегічними. Це не стратегія, а пропозиція. Друга пропозиція: розробка ресурсу про права та обов'язки молоді. У нас ціла стратегічна ціль визначена для молоді. Частина з пропозицій уже є в заходах, тому вона врахована», – казав очільник департаменту економічної політики.
На останок Смаль зауважив, що про соціальні послуги у стратегії, напевно, написано найбільше, адже це безпосередньо впливає на життя громади.
Чи враховували у стратегію інші напрацювання щодо розвитку громади?
Депутат від фракції Громадянський рух «СВІДОМІ» Андрій Маруняк розповів, що паралельно зі стратегією розвитку розробляють інший важливий проєкт – комплексний план просторового розвитку громади. Він поцікавився:
«Зараз йде розробка комплексного плану просторового розвитку нашої громади. Це також стратегічний документ. Як ці два документи будуть узгоджуватися, і коли ми плануємо завершити розробку комплексного плану?» – поставив запитання Андрій Маруняк.
Андрій МарунякНа жаль, Борис Смаль не повідомив, коли робота над створенням комплексного плану буде завершення, адже, з його слів, це не належить до компетенції департаменту економічної політики. Проте щодо взаємодії документів сказав таке:
«Усі розробки, які були у комплексному плані на цей час, готові та були враховані. Частина громадських організацій нас змушували роботи робити й проявляли активність. Те, що є на сьогодні уже враховано», – пояснив керівник департаменту.
Ба більше, за словами Смаля, усі наступні доробки теж враховуватимуться у стратегії.
Працювати з жителями громади можна було б і краще?
Як підкреслив депутат від фракції Громадянський рух «СВІДОМІ» Михайло Наход, прийняти такий документ треба було давно й дуже добре, що його внесли у сесійну залу. Разом з тим наголосив: розробка стратегії коштувала не так дорого, як дуже часто розповідали.
«Ми справді зараз на важливому етапі та маємо хороший комплексний документ. Хочу наголосити, що наша команда Громадянського руху «СВІДОМІ» ще відпочатку каденції наголошувала на необхідності прийняття цього документу. Добре, що його вже внесли у сесійний зал. Хочу подякувати офісу Ради Європи, завдяки якому цей документ став реальністю. Разом з тим хочу наголосити, що розробка цього документа у фінансовому плані не така вже й дорога, як нам подавали декілька років тому. Якщо порівнювати, скільки ми платимо за оренду котельні, чи платимо за поточні ремонти, то це зовсім невелика сума», – казав Наход.
Михайло НаходНа думку обранця, залучати громадськість до розробки стратегії можна було б краще. Адже лише дві зміни до стратегії, які зачитував Борис Смаль, пояснив Михайло Наход, уже свідчать, що лучани та мешканці громади не були достатньо поінформовані про створення такого документа.
«Розробка вимагала належних організаційних зусиль. Хочу зауважити про ще один негативний момент – залучення громадськості. На мою думку, хоч це і є пріоритетом Ради Європи й вони намагалися максимально залучити мешканців, я переконаний, що цю ділянку роботи можна було б зробити краще в межах міської ради. Навіть те, що надійшло лише дві пропозиції до стратегії говорить: громадськість не була належним чином поінформована. Очевидно, тут це треба буде виправляти під час напрацювання додаткових документів. Але є результат і я дякую усім, хто до цього долучився» – зазначив Михайло Наход.
Опісля мер міста зазначив, що, на його думку, залученість жителів була достатньою. Бо ж для цього розмістили оголошення в ЗМІ та соцмережах.
Після запитань, виступів та філософських міркувань, обранці взялись голосувати. Стратегію підтримали одноголосно – 35 з присутніх депутатів з 35 проголосували «за».
Отож зараз треба чекати вересня, аби побачити, які завдання розробить департамент економічної політики, коли їх реалізовуватимуть та хто це робитиме.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.