Як НКВС репресував луцького архітектора за доносом
9 грудня 1939 року до квартири №6 на вулиці 3 травня, 3 в Луцьку постукали.
– Иосиф Войцехович Новак здесь проживает?
Так почався жахливий етап життя архітектора Юзефа Новака, уродженця Кракова, якого знали і до професійних послуг якого вдавалися і в Луцьку, і в Кракові, і в Варшаві. Та з кінця 1939 року він більше не виконав жодного проєкту і не збудував жодного будинку, банку, гімназії чи кав’ярні.
Про це пише краєзнавець Олександр Котис для ІА Волинські новини.
Радянські війська захопили Луцьк у вересні 1939 року, коли було реалізовано так званий таємний протокол пакту Молотова-Ріббентропа. Польща не могла опиратися навіть нацистській Німеччині, не кажучи про війну ще й на східному кордоні.
Дуже швидко нова влада в місті стала встановлювати свої радянські антилюдські порядки. Одні з перших заходів – підготовка до націоналізації луцької нерухомості та підприємств, а також вишуковування ворогів за безглуздими «статтями» і репресії.
Співробітники НКВС арештували Юзефа Новака у його квартирі на вулиці 3 травня. Сьогодні це вулиця Кривий Вал. Будинок №3 зберігся – нині це адреса Кривий Вал, 17. Існує і колишня квартира архітектора.
Кривий Вал, 17Новака звинувачували у тому, що він був «враждебно настроенным по отношению к советской власти, высказывает клевету по адресу Соввласти, питает надежду о скором поражении Соввласти на територии Западной Украины и восстановлении Польского государства». Його помістили в сумнозвісну луцьку тюрму у колишніх келіях бригідок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Родинний маєток, художня школа, санстанція і бар: історія будинку в центрі Луцька
Під час арешту квартиру обшукали і забрали деякі особисті предмети. Серед них – два фотоапарати, світлофільтр, штатив, фотоальбом, арифмометр, дві друкарські машинки, бінокль, карту Луцька, дипломи, особисте листування, сім хрестів за заслуги, дві медалі, статуетку орла з фотографією Пілсудського та інше. Серед вилученого найбільш інтригує фототехніка і альбом. Що знімав Новак? Луцькі краєвиди? Волинську природу? Портрети друзів і родини? Архітектуру? Вилучили й дуже багато грошей. Адже на момент арешту в Луцьку будували лікарню на Львівській (ту, що потім стала тубдиспансером), і Новак, який мав найнятих будівельників, виплачував їм кошти.
На початку 1937 року в Луцьку взялися за справу будівництва нового повітового шпиталю. Повітовий шпиталь на вулиці Пєрацького (Івана Франка, будівля збереглася) вже і розширили, та потреб він все одно не задовольняв. Тож вирішили звести новий на іншій вулиці. За задумом, це мала бути одна з найбільших лікарень у східній частині Речі Посполитої.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Буревій залишив луцьку кірху без шпиля: наслідки масштабної катастрофи 1960 року (фото)
Основний масив споруди встигли збудувати до війни, в останні місяці перед вереснем 1939-го виконували завершальні роботи, у серпні провели воду й каналізацію, але сама лікарня так і не встигла запрацювати. Завершували її вже за часів «других совєтів». Це стала обласна лікарня, а з 1964 року – протитуберкульозна. Будівництво лікарні у 1939 році – остання робота Юзефа Новака.
Лікарня на ЛьвівськійБіографія та архітектурний спадок
Багато спадщини в Луцьку він не встиг залишити, оскільки переїхав сюди жити тільки в 1935 році. Юзеф Новак народився у 1897 році у Прондніку Червоному, давньому прикраківському селі, яке тепер є одним із районів Кракова. Після закінчення шкільної освіти в останні три роки перед Першою світовою Юзеф працював каменярем на різних будівництвах, одночасно відвідуючи будівельну школу в Кракові. У 1915 році був мобілізований в австрійську армію (у середині ХІХ століття Краків був приєднаний до Галичини в складі Австро-Угорської імперії), в 1918 році добровільно вступив у польську армію, був двічі поранений. Воював і на східному фронті. Спочатку проти військ Петлюри, потім проти більшовиків.
Після завершення війни одружився, продовжив навчання і роботу. У 1925 році вступив на відділ архітектури у Краківську академію мистецтв і завершив його як інженер-архітектор. Одночасно з цим почав працювати з відомим краківським архітектором Адольфом Шишком-Богушем, складаючи плани різних будівель. Тут здобув великий досвід і практику не тільки в сучасному будівництві, а й у реставраційних роботах пам’яток. Саме тому надалі, уже навіть працюючи у Луцьку, він був залучений до реставрації замків по всій Польщі. Особливо Новак пишався тим, що допомагав Шишку-Богушу проєктувати президентський палац у місті Вісла.
Палац президентаЗ 1932 року працював як приватний архітектор у Кракові, проте недовго. У 1934 році його покинула дружина, і він вирішив переїхати в Луцьк. Обставини сімейної драми і вибору саме Луцька невідомі. Маючи такий професійний багаж, Новак одразу отримав посаду керівника технічного відділу Луцького магістрату. Працював тут лише два роки і звільнився через постійні конфлікти з президентом міста Мєчиславом Венжиком. Далі вів приватну практику в Луцьку, одночасно приймаючи замовлення на реставрацію замків. У 1938 році одружився вдруге – з лучанкою Станіславою Домбською.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Архітектор Кокеш: творець луцького простору міжвоєння (фото)
Заслуговує на увагу творча відпустка-подорож, яку Юзеф Новак реалізував якось у 1935 році. Протягом п'яти тижнів архітектор мандрував країнами і містами Європи для огляду історичних місцевостей. Він відвідав Чехословаччину, Угорщину, Австрію, Італію, Швейцарію, Францію і Німеччину. Побачене надихало його в архітектурній роботі.
Зважаючи на недовгу роботу в Луцьку, Юзеф Новак не встиг запроєктувати багато споруд у місті, але те, що є, справді вражає.
Міжвоєнний період в архітектурі позначений розвитком стилю модернізм. Загалом усе зводилося до таких ідей: використання простої, раціональної архітектури, без декорування, застосування сучасних і дешевих матеріалів (скло, метал і бетон замість цегли й дерева), творення максимально освітленого, але компактного простору, поєднання з природним середовищем. Зрештою, модерністи творили лаконічні і стримані форми, моделювали геометризовані структури. Кола, квадрати, паралелепіпеди, лінії і дуги, потрапляючи в руки вправних архітекторів, виростали у дуже привабливі творіння.
Будівлі модерністів передбачали багато світла всередині, тож часто використовували великі вікна, багато скла. Інтер’єри для житла проєктували компактними, але максимально великими з залученням якнайбільших площ. Тому часто у проєктах будинків з’являються тераси на даху, які дають додатковий простір для відпочинку, «повітряність» і поєднання з природою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким був проспект Волі у 60-х (ретрофото)
Юзеф Новак став автором найкращих модерністських житлових проєктів. Стилістично довершеною була пропозиція секційної будівлі між теперішніми вулицями Кривий Вал та Градний Узвіз. Інспірований ідеями Баухаузу та французьких модерністів: компактний простір, багато світла, спілкування з природою, кутові й стрічкові вікна, динаміка ліній та брил. Будівля складається із 18 трирівневих квартир, які завершуються прекрасною терасою з виглядом на замок, старі храми і річкову заплаву. Призначався для міської інтелігенції.
Інша будівля, яку мали збудувати неподалік, передбачала сонячні ванни. На терасі містилася окрема кімната, де зберігалися лежаки, поряд були два душі. З тераси будинку відкривався вигляд на замок і навколишні зелені насадження. Двоповерхова споруда симетричного планування зі спареними балконами і металевими лініями-огородженнями тераси. Свіжа ідея з лаконічним вирішенням.
Ці дві будівлі з різних причин не було реалізовано. А з реалізованих споруд Новака в Луцьку варта уваги чеська школа, зведена за підтримки Вацлава Земана у 1930-х роках.
Чеська школаТакож зберігається в Луцьку школа, яку запроєктував Новак. У пізніший радянський час її добудували для розміщення школи №8.
Перебіг слідства і вирок
Юзеф Новак перебував під вартою кілька місяців. За цей час його кілька разів допитували. З огляду на поставлені питання, стає зрозумілим, що хтось із знайомих архітектора, який ходив до нього і його дружини в гості, доніс органам про те, що Новак нібито негативно висловлювався про радянську владу і вірив у її швидке повалення. Чи справді так було, невідомо. Новак заперечував, що він так висловлювався. Натомість слідство стало на бік донощиків і прийняло їхню версію.
На одному з допитів архітектору ставили питання, з ким він спілкується, кого знає, хто бував у нього вдома. Він називав різних людей. Серед них – Ольга Федорівна Сороколєтова, дочка російського офіцера, подруга дружини, машиністка луцького магістрату. Ставлячи запитання, слідчий фактично визнав, що це вона зробила донос, оскільки сказав, що Новак саме в її присутності «неоднократно клеветал на вождей партии и советское правительство». Архітектор все заперечував.
На допит викликали свідків. Серед них – Францішек Кокеш, один із найзатребуваніших архітекторів Луцька міжвоєнного періоду. Всі з допитаних заявляли, що знають Новака як порядного професіонала, який ніколи не вів розмови на політичні теми і антирадянських заяв не робив.
Все це не мало значення. Новака тримали в луцькій тюрмі до кінця січня 1941 року, коли винесли вирок – п'ять років виправно-трудового табору. Архітектора помістили у так званий Севжелдорлаг в Архангельській області.
Юзеф НовакЙому не довелося відбути всі п'ять років. На початку березня 1942-го Юзефа Новака амністували. У збережених документах ідеться про те, що після звільнення йому дали добові на три дні і кошти на проїзд в село Летка республіки Комі, яке він обрав.
Що сталося далі з ним – невідомо.
У 1989 році Юзефа Новака реабілітували.
Його історія – лише маленька крапля з того, як режим знищував той старий Луцьк і започатковував нове радянське місто.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.