Архітектор Кокеш: творець луцького простору міжвоєння (фото)

Луцьк у часи між обома світовими війнами був адміністративним центром Волинського воєводства у складі Польщі. Сприятливі умови економічного розвитку створили не бачене раніше в місті явище потужного розвитку архітектурної сфери, а отже, й архітекторів, які працювали на посадах, у приватних бюро і опікувалися не тільки зведенням окремих будинків та споруд, а й плануванням розвитку і забудови міста на десятиліття наперед. 

Про це пише краєзнавець Олександр Котис для ІА Волинські новини.

Імена будівничих із тих часів збереглися не просто як історична інформація, а й як архітектурні творіння, плоди їхньої праці, якими місто користується дотепер. Тих імен ми знаємо дуже багато, десятки. Адже Луцьк потребував фахівців у різних ділянках архітектури і мав забезпечувати цю роботу на рівні усього воєводства. Тому в міжвоєнному Луцьку архітектурний рух був чималий. Були спілки, видавали фахові журнали, проводили конкурси, виставки, громадські обговорення і, звісно, творили багато цікавих проєктів – від маленьких кіосків і благоустрою ділянок до забудови великих районів міста.

Безумовно, архітектором №1 тих часів у Луцьку варто назвати Францішка Кокеша, який працював у місті від початку 1920-х до Другої світової. Він – один із тих, хто залишив найбільше спадку по собі. Кокеш був шанованим і дуже популярним. Працював і в органах влади, різних комітетах, і провадив приватну практику. Йому замовляли проєкти і приватних котеджів, і великих комерційних будинків та громадських споруд, наприклад, кінотеатрів.

У Державному архіві Волинської області зберігається більш як 60 проєктів Кокеша для різних луцьких власників. Роботу над виявленням усіх проєктів автор цієї статті проводив кілька років, і сьогодні можна зробити вичерпний висновок про те, що саме і коли було зведено за кресленнями Кокеша, якими роботами він керував тощо.

Враховуючи такий великий спадок (очевидно, він насправді більший), стає зрозуміло, що багато його споруд збереглися в Луцьку. Сьогодні розглянемо його найцікавіші збережені проєкти, а також дещо з того, чого нині в Луцьку нема.

Францішек Віктор Кокеш народився 1892 року в Кракові. Там же закінчив школу. У 1911 році вступив на архітектурний відділ Краківської політехніки, де через два роки склав державний екзамен, але не отримав диплом. Із початком Першої світової пішов у військо, з якого був звільнений тільки в 1916 році.

Згодом здобував практику у Товаристві будови та реконструкції в Кракові, Комітеті відбудови у Богородчанах та в архітектурному бюро знаних архітекторів Євгена Червінського й Альфреда Захаревича у Львові, де отримав дуже гарний досвід. Потім знову пішов у військо і боровся проти більшовиків. У той же час робив спроби таки отримати диплом архітектора. Це йому вдалося у Львівській політехніці в 1922 році.

Обставини його переїзду в Луцьк невідомі. Тут у 1923-1924 роках він подав свою кандидатуру і отримав посаду начальника будівельного відділу Дирекції громадських робіт. Можливо, саме така посада змотивувала його на переїзд.

У 1927 році між ним та Волинським воєводою стався конфлікт. Воєвода звинуватив його у неналежному виконанні робіт з ремонту приміщення воєводства і виписав йому догану. Кокеш у відповідь написав рапорт, в якому не погодився з доганою, висловивши своє обґрунтування. Водночас він подав заяву на звільнення. Далі провадив у Луцьку приватну практику.

Викладав на мулярських курсах у Школі будівельних ремесел в Луцьку. Став членом Волинського товариства техніків і деякий час був редактором видання цього товариства Wołyńskie Wiadomości Techniczne («Волинські технічні відомості»), брав участь в архітектурних конкурсах. У 1928 році виборов першу нагороду в конкурсі проєктів народного дому в Горохові, посів друге місце у конкурсі на проєкт костелу в Яновій Долині, брав участь у конкурсі на проєкт Воєводської адміністрації І Сілезького сейму в Катовіце.

У 1926 році одружився зі Станіславою Фронською. У них було двоє дітей – Єва та Станіслав. Син (народився 1927 року в Луцьку) уже після війни стане відомим польським режисером численних документальних фільмів і телепередач.

Архітектурну творчість Кокеша високо цінували сучасники. У пресі періодично траплялися схвальні відгуки про споруди на Волині, які він спроєктував. Колеги обрали його головою Волинського товариства техніків. Через свою високу кваліфікацію Кокеш здобув право виконувати проєкти споруд усіх типів. Поміж десятків архітекторів Волинського воєводства таких було лише сім, четверо з них – у Луцьку.

У 1940 році Францішек Кокеш з родиною ще проживав у Луцьку. Під слідство НКВС, як дехто з його луцьких колег-архітекторів, не потрапив. Під час війни переїхав до міста Ґдиня на півночі Польщі, де і прожив решту життя. Помер у 1970 році.

До сьогодні в Луцьку зберігаються будівлі, які він спроєктував. Серед громадських споруд – це будівля Головного управління національної поліції у Волинській області, музична школа №1 імені Фридерика Шопена, перебудований кінотеатр під Палац культури на Театральному майдані. А також багато житлових та комерційних будинків на різних вулицях міста.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Історія собору Святої Трійці в Луцьку (фото)
• У Луцьку в будинку на Парковій дислокувався підрозділ жандармерії (фото)
• Три в одному: історія будинку міністра УНР на Лесі Українки в Луцьку (фото)
• Як зводили відомий луцький будинок у Старому місті
• Стоїть майже 100 років: будинок на Кривому Валу був найбільшим готелем в Луцьку (фото)