Стиль ампір: показали єдине фото спаленого шляхетського маєтку ХІХ ст. на Турійщині
У мережі показали, яким був один із найкрасивіших шляхетських маєтків ХІХ століття, що знаходився на Волині, на Турійщині.
Світлиною у фейсбуці поділилася професорка ВНУ імені Лесі Українки Ірина Констанкевич.
Як розповідає Ірина Констанкевич, будівля в стилі ампір була зведена в 1806 році. На території помістя був великий парк із каштанів, лип, ясенів та живоплоту.
«Однією із особливостей, яка яскраво вирізняла туричанський маєток, була кругла зала з колонами та колоритна сходова клітка на другому поверсі. В цій кімнаті зі стелі звисав масивний кришталевий «жирандоль» із тисячами елементів (люстра у формі підсвічника). На першому поверсі знаходився прямокутний видовжений салон. Кімната була розділена двома парами іонічних колон (в стилі давньогрецької архітектури). На підлозі в кімнатах був дубовий паркет», – йдеться в дописі.
Інтер’єр будівлі був оформлений колекціями меблів в стилі французьких правителів Людовіка XVI та Людовіка Філіпа.
Зокрема, на першому поверсі салон був оформлений блакитним та золотим кольором, від того багато хто його називав «небесний салон». На стінах будівлі були цінні картини відомих тоді художників. Варто згадати масивний портрет останнього короля Польщі Станіслава Августа.
Маєток в Туричанах з’явився набагато раніше ніж на початку ХІХ століття, розташований на березі річки Турія в XVI – XVIІ столітті був власністю спочатку родини князів Курцевичів, а потім Сєраковських. Відомо, що територія володінь в Туричанах охоплювала 321 гектар землі. Сам будинок-резиденція з парком були розташовані на території розміром 4 гектари.
В 1920-х роках в Туричанах більшість населення становили українці, меншістю було польське населення і також налічувалося до десятка євреїв. Всього в селі мешкали понад п'ятсот осіб. В Туричанах був свій млин. Родина Кжижановських була власниками великої плантації хмелю та цегельні, на яких працювало місцеве населення. Для дітей була збудована семирічна школа. В школі разом навчалось українське та польське населення.
Мовою навчання була польська, проте серед дисциплін була українська мова, яка була обов’язковою для українських учнів. Також в школі був урок релігії, польських учнів навчав місцевий пробощ, а українських – православний священник на прізвище Шумський.
«В 1939 році туричанський маєток був спалений, тому, на жаль, до наших не зберігся і його красу можемо оцінити по єдиному вцілілому фото», – зазначає Ірина Констанкевич.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Як вбиралися на свято волинянки наприкінці XIX – початку XX століття (фото)
- Як штучний інтелект бачить храми Луцька (фото)
- Родинний маєток, художня школа, санстанція і бар: історія будинку в центрі Луцька
- Після І Світової війни вже не було: показали старовинні двері Великої синагоги в Луцьку (фото)
- Архітектор Кокеш: творець луцького простору міжвоєння (фото)
