З вини російських солдатів у ХІХ ст. в Луцьку згорів монастир з коштовною бібліотекою
Квартирування у Луцьку російських військ у ХІХ столітті завдало значних руйнувань тогочасному місту.
Про це писав відомий письменник та історик тієї епохи Юліан Урсин Нємцевич, – розповів луцький краєзнавець Олександр Котис.
Наприкінці XVIII, а потім і на початку ХІХ століття на Волині перебував драматург, поет і історик, співавтор Конституції 3 травня, а також масон кількох лож Юліан Урсин Нємцевич.
У 1858 році, після смерті автора, була видана книга «Історичні подорожі польськими землями у 1811-1828 роках», в якій зібрано його мандрівні нотатки.
Відвідуючи Луцьк у 1816 році, він побачив, як багато руйнувань місту завдало квартирування російських військ. Ще він побачив, що судові засідання відбувалися в корчмах.
«Пожежа 1803 року, яка почалася з вини квартированих, спалила домініканський монастир з коштовною бібліотекою. Така величезна армія, яку утримують для оборони краю, у стані спокою нищить працю і старання цілих поколінь. І замість того, щоб одне століття передавало іншому щось для покращення, воно лиш передає для руїни. Що може гіршого вчинити неперервана війна і ворог? Місто настільки розквартироване, що навіть земські і ґродські суди відбуваються у єврейських корчмах», – писав він у своїй книзі.
Нагадаємо: етнограф Оскар Кольберг, який у ХІХ столітті відвідав Луцьк, залишив запис про відьму, яку обезголовили через її злодіяння.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.