Поділитись:

Був серед перших, коли йшли у бій: сімейні спогади про загиблого на війні волинянина В'ячеслава Зенца (фото, відео)

Неділя, 09 квітня 2023, 22:34
Був серед перших, коли йшли у бій: сімейні спогади про загиблого на війні волинянина В'ячеслава Зенца (фото, відео)

49-річний стрілець-помічник гранатометника В'ячеслав Зенц загинув 25 лютого на Харківщині. На початку березня його поховали на кладовищі у місті Рожище. Дружина полеглого військового Наталія розповіла Суспільному – щодня приходить на могилу чоловіка і приносить ранкову каву, яку любив Вячеслав.

«Він завжди мене будив, робив мені каву. Говорив: кава то святе». Тепер ранок мій починається з одного – приготування кави для нього»,– говорить вдова.

Був серед перших, коли йшли у бій: сімейні спогади про загиблого на війні волинянина В'ячеслава Зенца (фото, відео) 

Вперше добровольцем до війська волинянин пішов у 2014-му році. Брав участь в обороні Донецького аеропорту, де отримав звання «кіборг». Наталія розповіла: 24 лютого 2022 року В'ячеслав був у Польщі на роботі. Полишив усе і повернувся в Україну, щоб знову піти добровольцем на війну.

«У Бахмуті він хоч раз у добу виходив на зв'язок, казав, що по 15 годин лежали голови донизу, Коли його перевели у Харків, думала, що спокійніше місце», – каже жінка

Останній бій В'ячеслав Зенц прийняв на Харківщині, по їхнім позиціям вдарив ворожий танк.

Був серед перших, коли йшли у бій: сімейні спогади про загиблого на війні волинянина В'ячеслава Зенца (фото, відео) 

Донька В'ячеслава Ельвіра Зенц показує прапор батька із підписами побратимів, з якими служив з 2014-го року. Каже: тато був серед перших, коли йшли у бій.

Був серед перших, коли йшли у бій: сімейні спогади про загиблого на війні волинянина В'ячеслава Зенца (фото, відео) 

«Садив мене біля себе і каже:«Доця, ти навіть не уявляєш, що там відбувається. Треба дякувати Богу, за кожну хвилину, що ти жива і що тут такого немає», – пригадує донька.

Ельвіра каже: під час одного з боїв батько разом із двоюрідним братом, з яким служили разом, зайшли на територію ворога і вкрали російський танк. Тоді окупанти оголошували винагороду за вбивство Вячеслава.

« А він сміявся. Казав: «А чого я маю переживати?! Що хотів – те зробив, а голови моєї не отримають». Він говорив на позитиві, не переживав за смерть, нічого не боявся, він такий був – веселий», – розповідає донька бійця. Додає: після загибелі батька часто переслуховує усі голосові повідомлення, які він їй надсилав з передової.

Наразі родина В'ячеслава збирає підписи, щоб перейменувати вулицю в рідному місті Рожище ім'ям військовослужбовця. 7 квітня ще одна донька Вячеслава Зенца, Олександра опублікувала на сайті президента петицію із проханням присвоїти «кіборгу» звання «Героя України».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів