Археологи виявили дитячі іграшки, яким 5000 років (фото)
Нове дослідження 5000-річних мідних сланцевих пластин із гравіюванням у формі сови передбачає, що вони могли бути стародавніми іграшками, зробленими дітьми.
Про це пише Аrkeonews.
Археологи виявили незліченну кількість крихітних бляшок у формі сови, захованих у гробницях, ямах та ущелинах по всьому Піренейському півострові з кінця 19 століття. Однак ніхто не зміг повністю дійти єдиної думки про те, що ці крихітні сланцеві скарби могли колись стояти протягом багатьох років.
Деякі стверджують, що це були релігійні артефакти, які, можливо, виконували символічну функцію для своїх творців. Інші підозрювали, що вони були богинями-ідолами, яким молилися у скрутні часи. Інші стверджували, що копії сов були зроблені на честь померлих, а не як містичні об'єкти.
Тепер Хуан Хосе Негро і його колеги переглянули ці інтерпретації і натомість припустили, що ці таблички з совами могли бути створені молодими людьми на основі місцевих видів сов і могли використовуватися як ляльки, іграшки або амулети.
За шкалою від одного до шести автори оцінили 100 бляшок залежно від того, скільки з шести характеристик сови вони демонстрували, включаючи два очі, пучки пір'я, візерунчасте пір'я, плоский лицьовий диск, дзьоб і крила. Автори виявили багато спільного між сотнею сучасних малюнків сов, зроблених дітьми віком від чотирьох до тринадцяти років, і цими табличками. Малюнки сови все більше нагадували сов, коли діти старіли й ставали вмілішими.
"Гравюри з совами могли бути виконані підлітками, оскільки вони нагадують сов, намальованих сьогодні учнями початкової школи", - пишуть автори дослідження. "Це також говорить про те, що схематичні малюнки універсальні і непідвладні часу".
Багато табличок мають два отвори нагорі, що, на думку команди, робить непрактичним просування через них мотузки, щоб повісити їх як ритуальні предмети. Натомість Хуан Хосе Негро припускає, що отвори використовувалися для вставки пір'я, що являють собою пучки пір'я, схожі на вуха, які є у деяких видів сов у цьому районі, таких як вухата сова або Asio otus.
«Якщо кам'яні іграшки виготовлялися наприкінці кам'яного віку, то металеві інструменти в наступні періоди, напевно, полегшували різьблення фігурок з дерева, що навряд чи залишило б якісь сліди в археологічних записах», – пишуть автори.
«Так само шматки шкіри чи текстилю розпадалися досить швидко. Таким чином, схожі на сов об'єкти, зроблені з каменю, дають, можливо, одне з небагатьох проблисків дитячої поведінки в археологічних записах стародавніх європейських суспільств».
Дослідники припускають, що діти могли використовувати свої іграшки-сови як частини більшої гри, схожої на туфлю, машину та наперсток з «Монополії», за винятком того, що кожна дитина могла мати спеціальну табличку.
Ця унікальність може пояснити, чому деякі моделі знайшли в гробницях. Діти, які померли, могли бути віддані землі разом зі своїм маленьким неживим супутником, або, принаймні, дорослі могли вважати фігурки досить значними, щоб використовувати їх у похоронних обрядах з сентиментальних причин.
Це могло б пояснити, чому щось зроблене зі сланцю – багатого матеріалу на той час – використовувалося для похоронних обрядів, де зазвичай використовувалися розкішні дорогоцінні камені та золото.
Інша гіпотеза у тому, що реліквії сови могли бути охарактеризовані як ляльки. Деякі таблички виявилися розфарбованими та прикрашеними тканиною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Що в будинку та з чого п'є чай власниця вінтажного дому-кафе у Луцьку Яна Тарарай (фото)
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
