Гроші, печиво та тролінг русні у TikTok: як луцькі діти допомагають ЗСУ (фото)

Весь світ захоплюється тим, як українці згуртувалися, аби дати відсіч ворогу. Ми здивували турків, зібравши за кілька днів гроші на байрактари, здивували Європу і Сполучені Штати, масово пішовши у військкомати у перші дні повномасштабного вторгнення. Ми щодня дивуємо одне одного. Жертовністю, щедрістю і бажанням наблизити кінець росії і спільну перемогу. 

Чи не найзворушливішим у цьому є те, що навіть українські діти не стоять осторонь, і своїми маленькими лапками допомагають захищати Україну. Бо їм тут жити, і вже зараз вони виборюють це своє право. 

Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» зібрали кілька зворушливих історій про те, як луцькі діти наближають нашу перемогу. 

 

«ПЛАСТ» ДОПОМАГАЄ ПЛАСТУНАМ У ЗСУ

Ранок суботи на початку липня. Над Луцьком хмари, проте на головній пішохідній вулиці дуже людно. Поруч із Театральним кафе на початку Лесі Українки кілька жінок лаштують невеликі столики. На них розкладають різний гендмейд – листівки, значки, браслети, картини, брелоки та інше. Все це продаватимуть, аби зібрати гроші військовим. 

Навколо жінок швидко збирається юрба дітей. Хлопці і дівчата від 5 до 16 років отримують кошики, напаковують їх печивом і йдуть уздовж вулиці. Вони підходять до всіх людей, і пропонують купити печиво, гроші за яке підуть на допомогу українським військовим. 

«Діти знайшли сферу, в котрій вони найкращі: продаж печива. Вони придумують цікаві ходи, до яких дорослі б не вдались. Це дає свої плоди: вони продають майже всеньке печиво, котре готується до ярмарку. Старші діти навіть печуть його самостійно. Це класно, бо вони дійсно роблять те, що допомагає, і відчувають свою потрібність», – розповідає наставниця пластунів Юлія Мамчур.

 

 

Луцький пласт з початку повномасштабного вторгнення активно долучається до допомоги ЗСУ. Крім продажу печива, діти роблять ярмарки, грають у виставах та співають пісень. Під час цих заходів у велику скарбничку вони збирають гроші. Їх передають волонтерському Штабу Мобільного Спротиву, та штабу «Ангар» – найбільшій волонтерській організації Волині, яка допомагає військовим. Волонтери своєю чергою підтримують підрозділи, у яких у тому числі служать вихідці із «Пласту». 

«З Луцької станиці «Пласту» пішли воювати вже понад 10 чоловік: хлопці були виховниками та наставниками, і молодше юнацтво та новацтво на них завжди рівнялося. Тому зараз наші діти працюють на своєму фронті: вони ярмаркують, продають печиво і різний крам для того, аби допомогти своїм побратимам на війні. На початку повномасштабного наступу моя донька Саша питала про те, як вона може допомогти. Вона з друзями-пластунами допомагала нам сортувати допомогу на штабі. Пластове юнацтво разом з нашим Штабом в РЦ «Промінь» проводили благодійну настільну гру «Криївка». Згодом у Юлі Мамчур та Юлі Панасюк виникла ідея з ярмарком, яку вони одразу ж кинулись втілювати в життя. Тут вже могли підключитись і наймолодші пластуни.

Штаб Мобільного Спротиву в першу чергу допомагає своїм, оскільки це середовище національно-патріотичних організацій міста, кістяк яких пішов воювати. У Штабі Мобільного Спротиву працює команда, яка складається з пластунів, членів Національного альянсу, фестивалю Бандерштат, оргкомітет змагань Доброволець та Beyzot. Які окрім допомоги загалом військовим та цивільним намагаються закривати зокрема потреби наших пластунів та альянсівців», – пояснює пластунка і співкоординаторка Штабу Марина Плотнікова.

 

 

 

«Я хочу допомогти нашим захисникам, підтримати тих людей, які нас захищають, і взагалі підтримати нашу країну. Україна переможе, тут навіть варіантів нема. А коли ми переможемо – то обов'язково вип'ємо шампанське за перемогу. Дитяче. А ще я сфотографую мирне небо. Люблю фотографувати небо», – швидко каже пластунка Дарина Лучик, і біжить далі продавати печиво зі свого кошика. Дарині 14 років, і цієї суботи вона збере для військових майже три тисячі гривень. 

 

 

Точно підрахувати, скільки грошей для армії зібрали пластуни, важко, адже часом вони беруть участь у спільних заходах з іншими волонтерськими організаціями. Проте, лише за два пластунські ярмарки вдалося зібрати для військових більше, ніж 35 тисяч гривень.

 

  

ДІТИ, ЯКІ ВОЛОНТЕРЯТЬ В «АНГАРІ»

Найбільший штаб волонтерської допомоги на Волині «Ангар» також постійно публікує дописи про дітей. Малюки приносять волонтерам гроші, отримані на день народження, зекономлені на випускному, зібрані на якусь іграшку. Приносять речі, свої іграшки, малюнки. Діти розуміють важливість перемоги у цій війні. 

Серед постійних волонтерів «Ангару» також є дитина. Це Соня Співачук, донька головного волонтерського медика Анни Співачук. Батько дівчинки зараз на фронті у складі прикордонних військ обороняє нашу державу на сході. Соні 14 років, і з першого дня повномасштабного вторгнення вона у штабі. Спочатку дівчинка завідувала відділом непотрібних речей – наводила там лад, і серед «непотрібного» знаходила те, що може знадобитися. На четвертий місяць війни дівчинка вже могла давати раду роботі в інших відділах. Вона може самостійно складати посилки, шукати і знаходити необхідні медикаменти.

 

В «Ангар» часто приходять попрацювати діти волонтерів. Малюки пакують іграшки, які згодом передають внутрішньо переміщеним особам. 

Частіше діти долучаються до волонтерства грошима, розповідає керівниця волонтерського штабу «Ангар» Ольга Валянік. 

«Одна дівчинка у Луцьку продавала черешні, а гроші принесла нам. Інші діти влаштували концерт у себе в дворі у Луцьку, і кошти теж для військових передали. Дуже багато батьків і дітей вирішили не святкувати випускний у школах і садочках, щоб передати зекономлені кошти на штаб. Зворушує, коли діти приносять до нас гроші, які їм подарували на день народження», – розповідає Оля. 

 

Постійно волонтерить для «Ангару» юний лучанин Андрій. Він вже три місяці чистить горіхи, з яких потім роблять енергетичні сухпайки для військових. Андрію волонтери приносять мішок горіхів, а забирають вже почищене.  

Досить багато волонтерів – із дитячої театральної студії «Догори дриґом». Оскільки в «Ангарі» зібралися представники креативної індустрії, ця театральна студія часто долучається до фінансової підтримки ЗСУ.

«Діти – це наше майбутнє, і те, на яких ідеях вони виростуть – також вклад у спільну перемогу. Війна буде тривати ще дуже довго. І дітей треба вчити змалку, що в нас є зовнішній ворог, який анексує наші території, напав на нас і вбиває наших людей. Важливо, щоб вони розуміли все», – каже Ольга Валянік. 

ЩО КАЖУТЬ БАТЬКИ ДІТЕЙ

Син працівниці Волинського краєзнавчого музею Валентини Машлай з лютого намагається бути корисним.  Богданові 12 років. Він актор, пластун і волонтер. 

«Ми з мамою та ще моїми однокласниками зібрали речі – сигарети, одяг, малюнки, засоби від комарів. Все, що треба солдатам, ми зібрали і занесли в «Ангар». Мені подобається волонтерити. Мама з татом були у «Нацальянсі», а я пластун. Збройні сили України роблять усе, щоб ми могли жити тут, у Луцьку. Щоб тут були доми, а не руїни. Я хочу, аби наші військові знали, що ми тут небайдужі. Наші захисники дуже мужні, адже захищають нас від бомб, ракет і всього російського. Їм велика подяка», – каже Богдан. 

 

 

Його мама пояснює: сьогодні усім важливо бути волонтерами. Дорослі мають показувати дітям приклад, адже від дій кожного з нас залежить, у якій країни завтра ми прокинемося. 

«Ми повинні розуміти, що прожили день, випили кави, погуляли лише завдяки армії, яка складається з таких же людей. Вони потребують їжі, одягу, зброї. Вважаю, дітям треба обов'язково щасливе дитинство, але все ж, ми мусимо казати їм правду про війну. Наші діти, на жаль, за останні місяці дуже подорослішали. Вони знають страшні слова «війна», «тривога», «смерть». Я розказую своїм синам, що є дітки, які не мають, що їсти, які ховаються від обстрілів у підвалах, які за цей час стали янголами... Саме тому сьогодні важливо всім разом підтримувати ЗСУ. 

Я казала, що їх дитячі малюнки, слова підтримки дуже важливі захисникам і захисницям. В нас неймовірні діти! Вони творчі, креативні, а головне щирі. Важливо дати їм можливість зробити свій внесок в перемогу, бо це їх майбутнє. Так вони цінуватимуть життя, незалежність, свободу та мир, адже там частинка і їх праці теж», – каже Валентина. 

 

Доньки депутата Луцькради від фракції «Громадянський Рух «СВІДОМІ» Михайла Находа також не сидять, склавши руки. З перших днів повномасштабної війни Валя і Єва робили щось, аби наблизити перемогу України. Допомагали мамі готувати їжу для волонтерів, готували і продавали печиво разом із «Пластом», а у вільний час тролили росіян у TikTok. 

Крім того, дівчатка працюють і на складі волонтерського штабу «СВІДОМИХ» – формують коробки, допомагають пакувати посилки з допомогою, що згодом їде до людей, які постраждали від війни. 

«Валя і Єва ліпили вареники, чистили картоплю. Вони пластунки, тому продавали печиво і брали участь в усіх благодійних ярмарках, до яких долучався «Пласт». Один із законів «Пласту» – служити Богові і Україні. З перших днів були також у «інтернет-військах» – тримали дитячий інформаційний фронт і тролили москалів. Дівчата бачать, що ми з дружиною намагаємося активно волонтерити, і собі теж наслідують наш приклад. Це їхній внесок у нашу перемогу. Їм важливо бути причетними. По-іншому вони не можуть, і я пишаюся своїми доньками. Пишаюся, що вони ростуть свідомими патріотичними громадянами своєї країни», – каже Михайло Наход. 

14-річна Валя переконана, що для того, аби Україна чимшвидше перемогла, працювати мають усі. Це не важко, каже дівчинка. І кожен може робити посильний внесок. 

 

ВІЙСЬКОВИМ ЦЕ ДУЖЕ ПОТРІБНО

Усі ці «черешні на байрактари», «гроші з копілки на ЗСУ», «блокпости у дворах» – це неймовірно важливо, кажуть українські військові.

«Чи не в кожному нашому бліндажі є дитячі малюнки. Іноді доволі несподівані. Скажімо, на власні очі бачив червоно-чорну «ядерну кнопку», на звороті якої є інструкція із застосування: «Натиснути для знищення Кремля». А якось спостерігав реакцію цілого взводу грізних дядьків – бійців роти контрдиверсійної боротьби – на коробку домашнього печива з листом від 10-річної дівчинки. Вони смакували те печиво, а їхні очі світилися чимось дуже добрим», – розповідає боєць однієї із бригад Сил ТрО Сергій.

Він дякує всім діткам, які по-своєму працюють для перемоги, і закликає їх бути чемними і вірити в ЗСУ.

***

Поки ми писали цей текст, кілька маленьких лучан напекли шоколадних кексів і продали їх серед відвідувачів однієї з місцевих бібліотек. Діти зібрали більше, ніж три тисячі гривень. Гроші принесли в «Ангар», щоб наші військові за них робили смерть москалям. Історія про дівчинку-шахістку, яка передала Притулі 21 тисячу гривень, також сталася за цей короткий час. А скільки таких історій залишилося без нашої уваги!

Ми обов'язково переможемо у цій війні. І коли це станеться, за одне можна точно бути спокійними – у нашої країни буде чудове майбутнє. Бо саме зараз у наших містах і селах підростає найкраще покоління українців. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Луцькі волонтери подолали 800 кілометрів за день, щоб допомогти людям (відео)
• У Луцьку хлопчик-переселенець з Бучі збирає гроші для ЗСУ грою в шахи (відео)
• Сплавитися Стиром за 300 гривень і допомогти ЗСУ: як це роблять у Луцьку (відео)