Хроніки війни: день 28

Нарешті постригся. І навіть зайшов в ресторан перекусив. Сусіди повернулись. І вже нагримали, що не там машину ставлю. Ми всі маємо вчитись жити під час війни. Ми вже пережили всі шоки. Вже розрізняємо, коли стріляє наше ППО, а коли прилітає. Коли стріляє літак, а коли гради. В цьому немає нічого хорошого. Але життя ніхто не відміняє.

Ми маємо прогулюватись, пити каву, стригтись, заходити вгості тощо. Треба відкривати все, що можна відкрити. Треба працювати і запускати економіку. Так, бігти в бомбосховище щоразу коли сирена. Але потім вертатись і продовжувати жити. Ми вистояли станом на зараз. Але якщо економіка не запрацює, то навіть військова перемога закінчиться економічною поразкою.

1. Ірпінь з нами. В місто повернулась поліція і проводить зачистку. Військові стискають кільце навколо Бучі, Ворзеля і Гостомеля. Погані новини для окупантів - більше вони не зможуть вивезти награбоване. Навіть більше, я думаю через добу сотні покидьків ніколи не зможуть скористатись тим, що награбували.

2. Кажуть Шойгу пропав. Нікуди він не пропав. Завтра Путін засуне руку йому в одне місце і відправить виступати. Але факт є в іншому, якби було чим хвалитись - Шойгу б щодня доповідав про перемоги.

3. Я вже не раз писав, що проти нас реальні дов..би. Ідея Путіна про вимогу розрахунків в рублях за газ - просто прекрасна. У мене були великі сумніви, що Європа зможе ввести ембарго. То Путін вирішив його ввести на себе сам. Європейці вже сказали, що платитимуть в євро. Так, що хай відрубує газ.

4. “Первым делом, первым делом самолеты...” - пропоную зробити гімном наших ППО. Мінус ще 2.

5. Президент Зеленський завойовує Азію. Виступ в парламенті Японії отримав підтримку і високу оцінку японського істеблішменту. Мало хто знає, але більшості наших лідерів доводилось мало не випрошувати право на візит до азійських лідерів. Третя економіка світу хороший партнер на майбутнє і стратегічний союзник проти Путіна.

Війна стає частиною нашого життя. І це нормально. Маємо бути готові до цього, щоб перемогти. Ворог вірить, що він нас зламає. Він все ще вірить, що ми погодимося капітулювати тільки б все це закінчити. Розчаруймо його. Давайте покажемо, що вже не нам, а йому сподіватись на швидкий кінець смисла нема.

Стоїмо. Віримо в перемогу.

Опубліковано з дозволу автора. Оригінал.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Чому Україна виграє, якщо Лукашенко нападе
• Хроніки війни: день 26
• Хроніки війни: дні 23-24