Бомбосховища та укриття у Луцьку: в якому вони стані (відео)
Фонд захисних споруд для захисту населення Луцької громади складається зі 101-ї захисної споруди. Це 61 сховище і 40 протирадіаційних укриттів.
Про це розповів начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Луцької міської ради Юрій Кирилюк, – повідомляє Суспільне.
Усі захисні споруди, що є у Луцьку, можуть укрити 31 тисячу людей. Всього в місті постійно проживають орієнтовно 200 тисяч людей.
Зі слів Юрія Кирилюка, основна відмінність між бомбосховищем та укриттям – призначення. Сховище – це герметична споруда, де люди можуть перебувати понад добу. Воно має захистити від ядерного удару та радіації. Укриття ж захищають від наслідків війни.
Хто і за які гроші утримує захисні споруди
У Луцьку є захисні споруди державної, приватної, і комунальної власності. Зі слів начальника відділу з питань цивільного захисту населення, міська рада опікується лише комунальними захисними спорудами. Утримання приватних споруд – клопіт їх власників.
У комунальній власності міста є 30 споруд зі 101-ї, що розташовані у громаді. Минулого і позаминулого року з бюджету Луцької громади не виділяли грошей на утримання споруд цивільного захисту.
«У нас є програма організації цивільного захисту Луцької громади. У 2017 та 2018 роках виділялися кошти, це близько 130 тисяч гривень було. У 2020 та 2021 гроші не виділяли», – зазначив Юрій Кирилюк.
З його слів, більшість захисних споруд були побудовані у 70-80 роках минулого століття.
«Вони старіють і зношуються. У нас сьогодні 24 споруди не готові до використання за призначенням», – додав посадовець.
Згідно із програмою розвитку цивільного захисту, яку затвердили у Луцьку торік, у 2022 році з міського бюджету мають виділити по 200 тисяч гривень на ремонт захисних споруд та їх комплектацію спецобладнанням.
Найпростіше місце укриття – підвал
Зі слів Юрія Кирилюка, офіційно визначені у місті укриття та сховища не зможуть вмістити усіх охочих, адже розраховані орієнтовно на 31 тисячу людей. Відтак, зі слів начальника відділу з питань цивільного захисту населення, при нагоді можуть стати підвали будинків.
«В 14-му році була вже схожа ситуація, ми подивилися, що не вистачає людям де укритись, не всі ж виїдуть до родичів, чи десь будуть евакуйовані. Ми обстежили підвали, у нас є списки, зараз знову таку роботу проводимо», – розповів посадовець.
З його слів, цього тижня Луцька міська рада повторно обговорить стан підвалів з керівниками ЖЕКів та ОСББ.
«Підвальне приміщення треба вичистити, занести туди стільчик, одіяло, ліхтарик, а також підготувати для себе запаси води, сухарів, аптечку. Атака, якщо вона виникає, то вона не буде довгий період, розраховано на 2-3 години пересидіти треба», – додав Юрій Кирилюк.
В якому стані луцькі бомбосховища
Найбільша захисна споруда у Луцьку розташована за адресою Боженка, 34. Площа сховища, яке може вмістити понад 2 тисячі людей, – 2 500 кв. м. Найменше — сховище за адресою: вул. Січова, 16, площею 35 кв. м та місткістю 50 осіб.
Зі слів Юрія Кирилюка, востаннє захисні споруди обласного центру офіційно перевіряли торік у травні. До цього перевірок не влаштовували у зв'язку із карантином.
Суспільне побувало у двох бомбосховищах на території луцька. Одне із них розташоване на території автоскладального заводу, інше – у міській лікарні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: