Поділитись:

Про трансфери, суддівство та «останній бій»: інтерв’ю з головним тренером ФК «Волинь»

Субота, 04 грудня 2021, 09:00

Футбольний клуб «Волинь», який зараз переживає не найкращі часи, після першої половини сезону 2021-2022 років зумів не потрапити не зони вильоту. А це – завдання №1 для команди у всьому сезоні. Про те, як клуб переживає перехідний період, як проявляє себе новий основний склад ФК «Волинь», та коли очікувати повернення волинського клубу в українську першість – спілкуємось із головним тренером «Волині» Альбертом Шаховим.

- У ФК «Волинь» ви вперше потрапили як гравець у далекому 2000 році. Відіграли за волинський клуб один сезон, 24 матчі, у яких забили 4 голи. Та наступного сезону ви були вже в Калуші. Чи запам’ятався вам сезон 2000-2001 років, яким тоді був ФК «Волинь» і чому вирішили продовжити кар’єру в іншому клубі?

- Я опинився тут тому, що до того грав у Росії, і за мене була велика компенсація. Я давно не грав у професійному футболі, і надійшла пропозиція від Анатолія Барабасевича (головний тренер ФК «Волинь» у 1987-1992 та 1996-2000 роках – ред.). Тут я почав грати під керівництвом Олексія Єщенка (багаторічний головний тренер ФК «Волинь» – ред.). Тоді, за великим рахунком, був молодий колектив. Разом з тим були досвідчені футболісти.

Чим запам’ятався сезон? До того я давно не грав в українському футболі, а ФК «Волинь» виступав у Першій лізі, де був досить високий рівень футболу у той час. Також запам’ятався Луцьк – хороше місто. У клубі мене гарно прийняли, були хороші умови.

Після того, взимку 2001 року, команду прийняв Віталій Кварцяний. До цього часу я був у «Волині» в оренді, Віталій Кварцяний запросив мене в клуб на постійну основу. За мене заплатили якусь певну суму і я опинився тут на контракті і півроку пропрацював із Віталієм Володимировичем. 

- На Волинь ви все ж повернулися у 2013 році, але вже в якості тренера. Спочатку очолили ДЮСШ, а згодом і «молодіжку» ФК «Волинь» U-19. Це був ваш перший тренерський досвід, адже до того ви були лише помічником тренера. З чого почалася ваша тренерська робота, чи пригадуєте свій перший сезон у якості тренера «молодіжки»?

- Ми з моїм помічником випустили юнаків 1998 року народження. Ми прийняли цей склад за півтора роки до випуску. Команда не демонструвала якихось визначних результатів. Але, пропрацювавши півтора роки, ми зайняли 4-е місце. Нам не вистачило 1 очка, щоб потрапити в «трійку». Після цього змінився тренер U-19 і деякий час ми не знали, хто буде наступним тренером. В результаті Віталій Володимирович зупинився на наших кандидатурах, і ми прийняли команду 1997-1998 років народження.

Команда 1997-го року, це: Артем Дудік (нині – ФК ВПК «Агро», у 2016 зіграв за збірну України U-19 – ред.), Олександр Чепелюк, Юрій Романюк (нині – ФК «Металіст» – ред.), Сергій Петров (нині – ФК «Агро», зіграв 3 матчі за збірну України U-16 у 2013 році – ред.), додалися й інші хлопці. Хороші гравці були, перспективні. Намагалися грати у комбінаційний футбол, старалися не бити просто вперед. Ми вчили хлопців, як треба грати.

- Вже в сезоні 2016-2017 років ви були помічником головного тренера «Волині» Віталія Кварцяного. Але той сезон, у тому числі і через фінансові труднощі, виявився для «Волині» невдалим, клуб вилетів із української першості. Як вам працювалося із Кварцяним і як працювалося після нього?

- Помічником Кварцяного я був один тиждень, до початку чемпіонату. Після того, як ми вилетіли з Прем’єр-ліги, пішов Володимир Дикий (помічник головного тренера – ред.). Тоді Віталій Володимирович взяв мене помічником. Після чого він передав управління клубом Ярославу Комзюку. І я залишився працювати з Ярославом Васильовичем. Але після невдалого старту Ярослав Комзюк склав із себе повноваження і я став виконуючим обов’язки головного тренера.

Ніби й непогано стартували, ніби й результат вдалий був, але якісь певні, можливо, навіть навколофутбольні моменти, опустили нас у зону вильоту.

 

«Хлопці не знітилися і багато хто з них зараз «на олівці» у клубів Прем’єр-ліги»

- У червні 2021 року ви вдруге очолили ФК «Волинь». У якому стані перебував клуб на початку цього сезону?

- З команди пішли всі хлопці, які були лідерами. Всі вони сьогодні – фігури в українському футболі, в Прем’єр-лізі. Але завдяки керівництву клубу, завдяки нашим спонсорам, існувала команда «Волинь-2» у Другій лізі. Тому основу нинішньої команди сьогодні складають колишні гравці «Волинь-2» і навіть хлопці, які пройшли зі мною ще U-19.

Тому багатьох хлопців я добре знаю. Але все ж для мене ситуація у команді на початку сезону була певним викликом. Втім, знаючи потенціал футболістів, я був впевнений в них. Звісно, у нас не все, що планувалося, вдалося, але вдалося багато що. 

- Для розвитку сучасного футболу, в першу чергу, потрібні великі гроші. Який фінансовий стан клубу зараз?

-Фінансовий стан стабільний завдяки нашим спонсорам. Ми на плаву, хлопці вдягнені і обуті. У нас хороша матеріальна база в плані поля, у нас хороші автобуси, ми живемо в хороших готелях, отримуємо зарплату двічі на місяць. За великим рахунком, клуб живе, завдячуючи нашим меценатам і спонсорам.

- Після 19 турів, а це вже більша половина сезону, ФК «Волинь» здобув 25 очок. І, судячи з ситуації у турнірній таблиці, загроза вильоту в Другу лігу лишається. Яку стратегічну мету ставила команда на цей сезон і наскільки її вдалося досягти наприкінці першої половини сезону?

- Ми  не ставили грандіозних завдань. Нашою метою було зберегти прописку. Це завдання яким було, таким і лишається. Мене тішить те, що хлопці не знітилися і багато хто з них зараз «на олівці» у клубів Прем’єр-ліги. Вони показали гідний рівень гри у Першій лізі. Але ставити завдання щодо виходу в Прем’єр-лігу з цими хлопцями… За потенціалом – можливо і так, але не на цей період часу.

Матч між ФК «Волинь» і ФК «Прикарпаття»Матч між ФК «Волинь» і ФК «Прикарпаття»
 

- Важлива перемога над «Прикарпаттям» додала впевненості команді?

- Звичайно. При чому, ми перед цим грали з «Ужгородом» і планували вивезти звідти очки. Але вийшло так, як вийшло. Я думаю, багато хто бачив, що за суддівство було в тій грі.

На гру проти «Прикарпаття» хлопці налаштовувалися як на останній бій щоб закріпитися в середині турнірної таблиці. По-друге, ми хотіли довести багатьом скептикам, що ці хлопці дорогого вартують.

Перед важливим матчем із «Прикарпаттям»Перед важливим матчем із «Прикарпаттям»
 

Ми вийшли на цю гру, програючи по ходу поєдинку, але в мене було таке відчуття, стоячи на кромці, що ми цю гру не програємо. Вийшло так, що ми навіть виграли. 

Під час матчу з «Прикарпаттям»Під час матчу з «Прикарпаттям»
 

- У минулому сезоні 2020-2021 з команди пішли 19 гравців, натомість контракти уклали з 18 новими футболістами, які виступали за «Волинь-2». Тобто, відбулось суттєве оновлення основного складу. Зазвичай, після такого необхідний деякий час для налаштування зіграності команди, вибудови правильної взаємодії. Як проходить цей процес? Чи може тренерський штаб зараз виокремити сталі зв’язки футболістів, на зразок зв’язки «Ярмоленко-Яремчук» у Національній Збірній?

- Ці хлопці грають між собою, варяться в одному котлі, вже довгий період часу. Хтось грає 3 роки, хтось 2 роки. Тому певні зв’язки були награні ще в U-19 й у «Волинь-2». Але у «Волинь-2» нам дуже сильно допомагав Максим Войтіховський (центральний захисник – ред.).

Максим Войтіховський демонструє гру на другому поверсіМаксим Войтіховський демонструє гру на другому поверсі
 

Він був певним стержнем, навколо нього будувався колектив. І Максим Сасовський (центральний захисник – ред.)  дуже сильно виріс у футбольному плані, я думаю, саме завдяки Максиму Войтіховському. Адже він підказував, він керував лінією оборони на полі, Максим Войтіховський був лідером, за яким хлопці тягнулися.

Зарає є зв'язок Сіаваш-Ляшенко (Сіаваш Хагназарі та Андрій Ляшенко – півзахисники – ред.). Сіаваш дуже чудово взаємодіяв із Денисом Кожановим (півзахисник, нині виступає за ФК «Карпати» – ред.), коли він тут грав. Та зараз зв'язок Сіаваш-Ляшенко теж на слуху і демонструє хороший футбол у плані зв’язку в центрі поля.

Сіаваш ХагназаріСіаваш Хагназарі
 

Знову ж таки – Артур Рябов (півзахисник – ред.) та Олександр Кучеренко (захисник – ред.), я думаю, непогано взаємодіють. Олександр Климець (захисник – ред.) гарно взаємодіє з Іваном Цюпою (захисник – ред.), вони взаємозамінні, коли йдуть в атаку і коли обороняються.

Я думаю, зв’язки на якомусь індивідуальному рівні є на кожній частині поля. Це завдяки тому, що хлопці багато часу грають разом. Тому, думаю, це багато в чому допомогло, завдяки цьому ми зараз не на дні турнірної таблиці.

 

- Чи достатньо зараз футболістів для втілення всіх тренерських задумів? Не стають великими проблемами травми і дискваліфікації?

-У нас є чотири голкіпера: основний – Віталій Неділько. Це один із наших ключових гравців, капітан команди. У нас є молодий перспективний воротар Арсеній Коркодим, який відіграв всі матчі за Кубок України, в тому числі, проявив себе у серії пенальті.

Також він виходив в матчі проти «Агробізнесу», але пропустив на 4-ій хвилині прикрий гол через рикошет. Але загалом зіграв досить гідно.

У нас ще є воротар 2004 року народження – Влад Савченко. Теж дуже перспективний хлопець. Зараз він травмований, переніс операцію. Був також Володимир Кринський.  Ми планували, що він виступатиме «першим номером», але було видно, що він довго не тренувався і йому було важко вибити з основного складу Віталія Неділька чи навіть посунути Арсенія Коркодима. Але в будь-якому разі воротарська позиція у нас закрита.

 

Щодо польових гравців, то, якщо говорити про попередній основний склад, а це 12-13 гравців, то на той час на заміну їм виходили хлопці, «сируваті» для Першої ліги. Тому ми намагалися не робити замін по ходу гри. Тому, що в такому віці дуже важко входити в такі ігри, де ми або вигравали 1:0, або був нічийний результат, щоб втримати рахунок, не зробити ніяких помилок. Ми намагалися перестраховуватись. Але коли було необхідно, то зрозуміло, що хлопці виходили і, за великим рахунком, сильно картини не псували.

- Як відбувається відбір гравців до основного складу? Що повинен демонструвати футболіст, щоб грати в основі ФК «Волинь»?

- По-перше, це лідерські якості, по-друге – техніко-тактичне оснащення. Ми не дивимося на вік, якщо гравцю 16 років, але він показує на тренуванні якісь певні якості, то обов’язково у нього буде шанс. Як він проявить у грі себе – це вже інше питання. Буває так, що на тренуванні показуєш хороші дії, а виходиш на гру і ніяковієш.

Але, знову ж таки, різні ігри по-різному складаються. Можна випустити молодого футболіста при рахунку 3:0 на нашу користь і тоді це буде зовсім інший футбол з його боку. Інша ситуація, коли виграємо 1:0 і потрібно втримати рахунок чи забити ще 1 гол, то це вже зовсім інша напруга, зовсім інше виконання, значно сильніший психологічний тиск. Хтось може впоратися з цим тиском, хтось ні. Ті, хто більш стійкий до таких психологічних навантажень, ті грають.  

 

«Справжні вболівальники підтримують команду і в тяжку хвилину і в часи перемог»

- Як співпрацюєте з клубною ДЮСШ та чи є у найближчих планах кадрове підсилення команди?

- Якщо подивитися зараз на склад команди, то знайдете дуже багато вихованців дитячо-юнацької школи. Єдине що, був плюс, коли була ще й U-19 і «Волинь-2». Тобто, хлопці не відразу після школи занурювалися в усі ці перипетії Першої ліги, а йшли до цього поступово, починаючи з більш низького рівня. Зараз, на жаль, такої проміжної команди у нас немає. Будемо надіятися, що в наступному році вона знову з’явиться і хлопцям зі школи буде набагато простіше проявити себе і залишитися в команді.

- Чи є особливі показники індивідуального росту футболістів в результаті тренувань? Чи є зараз в команді перспективні гравці, які в  найближчому майбутньому можуть зацікавити клуби з Прем’єр-ліги чи навіть європейські команди?

- Практично, 3-4 нашими гравцями дуже серйозно цікавляться клуби з української Прем’єр-ліги. Але коли будуть конкретні пропозиції – тоді можна буде про це говорити. На рівні чуток та дзвінків це відбувається. Наприклад, Максимом Войтіховським дуже сильно цікавляться, причому – не один клуб. Цікавить Андрій Ляшенко, Максим Сасовський, Чернов, Цюпа… Практично всі гравці основного складу на слуху і на виду. По кожному з них є певний інтерес.

- Чи може клуб заробляти гроші на трансферах, виховуючи своїх гравців, і про які суми може йтися?

- Звісно, хотілось би, щоб наші хлопці йшли в інші команди не безплатно, а за хороші відступні. Але зараз бачите яка ситуація у нас в країні, клуби особливо не розкидаються грошима і намагаються забрати футболістів безплатно.

Добре, якщо до літа збережеться поточний молодий склад команди. І якщо його підсилити ще 2-3 досвідченими футболістами, то можна ставити більш серйозні завдання на наступний сезон.

- У сезоні 2018-2019 років «Волинь» була близька до того, щоб повернутися в українську прем’єр-лігу. Але зовсім трішки не вистачило дотиснути і клуб лишився у Першій лізі до цього часу. Чи не втратив ФК «Волинь» частини своїх вболівальників у зв’язку з цим? Чи достатню підтримку ви відчуваєте у домашніх, і, головне, виїзних матчах?

- Справжні вболівальники підтримують і в тяжку хвилину і в часи перемог. Звісно, приємно бачити вболівальників на трибунах. Так, зараз не так багато людей ходить на футбол, як раніше. Але ті, які приходять – це істині фанати і вболівальники ФК «Волинь». А коли у нас буде трішки інший результат – підтягнуться й інші.

Добре та зручно підтримувати команду, коли в неї все гарно складається. А коли йде перехідний період, як зараз, наприклад, – не всі це роблять. Коли є результат – то є й підтримка трибун, а коли результату немає, то лише найбільш віддані вболівальники продовжують ходити на футбол і підтримувати.

- Наскільки підтримка трибун допомагає футболістам?

- Дуже сильно допомагає! На декількох матчах до нас приходили хлопці з ліцею, займали майже 2 сектори. І після цих матчів футболісти запитували, коли ще ліцеїсти будуть нас підтримувати. Зрозуміло, що ця підтримка жене в атаку і радість від забитих м’ячів відчувається зовсім по-іншому. І коли команда пропускає – вболівальники підтримують. Це дуже серйозно впливає на стан футболістів.

Ліцеїсти підтримують улюблений клубЛіцеїсти підтримують улюблений клуб
 

- Ви вже згадували про суддівство, і це окрема тема. Який рівень суддівства у першій лізі і чи дійсно «Волинь» втрачала бали у цьому сезоні саме через суддівські помилки?

- Мене оштрафували за емоційні висловлювання на адресу судді. Я пропустив дві гри. Тому говорити зараз про суддівство не те, що не хочеться, думаю, це недоцільно. Адже знову ж таки можуть бути якісь санкції.

Я надіюсь, що ті помилки, які вчинялися по відношенню до нашої команди, були саме помилкою судді, а не якимись заангажованими діями.

 

- Чи повернеться «Волинь» найближчим часом в українську Прем’єр-лігу і що для цього потрібно? 

- Я на це надіюся. Але хлопці в основному складі занадто молоді, щоб це від них вимагати. Тому у цьому сезоні – навряд. А щодо наступного – будуть ставитися нові завдання. Дай Бог зберегти місце в Першій лізі.

Альберт ШаховАльберт Шахов
 

Фото з архіву ФК «Волинь»

Довідково:
Альберт Шахов – народився 5 жовтня 1975 року. Український футболіст, що грав на позиціях нападника, захисника та півзахисника. Відомий за виступами за низку команд різних ліг України, Росії та Ізраїлю, в тому числі – за ФК «Волинь». У 2015-2016 роках – головний тренер ФК «Волинь» (U-19). З 2016 по 2020 рік – помічник головного тренера ФК «Волинь». У 2020-2021 роках – головний тренер ФК «Волинь-2». З червня 2021 року – головний тренер ФК «Волинь». 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
01 липня 2022
17:26
30 червня 2022
28 червня 2022
27 червня 2022
14:57
25 червня 2022
24 червня 2022