Поділитись:

Опублікували першу частину розслідування спроби затримання «вагнерівців» українськими спецслужбами

Середа, 17 листопада 2021, 17:41

Розслідувачі Bellingcat і The Insider опублікували першу частину розслідування про українську спецоперацію із затримання бойовиків ПВК Вагнер.

Про це інформує «Новое время».

Автори розслідування пишуть, що сценарій спецоперації «за своєю складністю та продуманістю залишає далеко позаду найкращі серіали HBO та Netflix».

За інформацією журналістів, українська розвідка вивчала «вагнерівців» з 2014 року, зокрема, дізналася про їхні методи вербування, взаємодію з ФСБ та ГРУ та ротацію між ПВК. Так виникла ідея заманити бойовиків у пастку під виглядом вербування. Спочатку планувалося, що чотири-п'ять осіб виманять на територію Угорщини, де їх затримали б і передали в Україну для суду.

Розслідувачі пишуть, що станом на вересень 2019 року ГУР Міноборони мало доступ до персональних даних понад тисячі бойовиків, «переважна більшість із яких воювала на сході України». Для їхнього вербування створили групу співробітників спецслужб.

Було використано реальну ПВК МАР, створену в 2012 році в Санкт-Петербурзі, яка на час спецоперації припинила діяльність. Українська розвідка у вересні 2019 року зареєструвала аналогічний домен та сайт, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПВК МАР, йдеться у розслідуванні. Як небойове завдання обрали нібито охорону нафтових об'єктів Роснафти на Близькому Сході. Куратором проєкту був спецназовець із бойовим досвідом.

За даними Bellingcat і The Insider, багато хто із «завербованих» бойовиків повідомив інсайдерську інформацію про вторгнення Росії в Україну в 2014—2015 роках і допомогу ПВК Вагнера з боку Кремля. Станом на кінець травня 2020 року у «приватній армії» налічувалося 180 осіб. З них розвідники збиралися «вибрати кілька десятків головних воєнних злочинців», організувати переліт і посадити літак, коли він летітиме над українською територією.

Як сказано у розслідуванні, через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через Білорусь. Найзручнішим був маршрут Мінськ-Стамбул, оскільки літак мав 28 хвилин перебувати в українському повітряному просторі.

Під час спецоперації було визначено два сценарії, які дозволяли законно посадити літак на території України: якщо комусь на борту стане зле (наприклад, серцевий напад) або якщо на борту існує загроза вибуху. Другий варіант прийняли за основу як найнадійніший.

Журналісти з посиланням на експрацівників ГУР повідомляють, що президент Володимир Зеленський вперше дізнався про спецоперацію 15 червня 2020 року під час брифінгу, «загалом схвалив» та попросив надати докладний план, який 1 липня затвердив міністр оборони. Bellingcat і The Insider пояснюють, що схвалення президента було необхідним, оскільки операція спричинила б великий політичний резонанс.

«Двоє старших офіцерів, які відповідають за проєкт: Василь Бурба, директор ГУР, та Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації проєкту Авеню», — сказано в розслідуванні.

На цьому етапі ГУР співпрацювало з СБУ, і співробітники служби підтверджували, що серед «завербованих» були одні з найбільш розшукуваних терористів. Зокрема, найманці брали участь у боях під Іловайськом та Дебальцевим, були причетні до збиття українського військово-транспортного літака під Луганськом у червні 2014 року, а один стверджував, що супроводжував через кордон Росії та України Бук, з якого збили пасажирський Boeing.

У розслідуванні сказано, що спочатку планувався рейс на 47 осіб (серед них найманці без українського досвіду, щоб не викликати підозр). Але через складнощі з квитками список скоротили до 34, а решті бойовиків сказали, що вони полетять іншим рейсом.

Розслідувачі повідомляють, що 15 липня 2020 року було куплено 34 квитки з Мінська до Стамбула. Рейс мав вилітати за 10 днів і, за легендою, «розгортання» планувалося на три місяці. Один із членів групи не вилетів через хворобу.

Найманцям сказали зібратися на автовокзалі Москви 24 липня, звідки вони ввечері прибули до Білорусі автобусом. Кожному, за даними журналістів, роздали фальшиві трудові договори, які надавали право на в'їзд до Білорусі. Найманці мали вилетіти з аеропорту Мінська наступного ранку.

Відтермінування спецоперації

Bellingcat зазначає, що, за словами Бурби, голова Офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень. Перед цим було укладено угоду про припинення вогню на Донбасі, яка мала набути чинності 27 липня. За словами Бурби, в Офісі президента вважали, що якщо спецоперація піде за планом, угоду буде розірвано ще до 27 липня. В Офісі президента не прокоментували цю інформацію, а розслідувачам не вдалось перевірити розмову.

Після заперечень Бурби в Офісі президента запропонували скоротити затримку до чотирьох днів, що дозволило б набути чинності угоді про припинення вогню, зазначають розслідувачі.

Потім, коли перша група з 33 осіб залишала Москву, ГУР успішно перебронювало квитки на 30 липня, а другій групі найманців квитки змінили на 1 серпня (таким чином, першій групі довелося затриматися в Мінську).

Бойовиків переселили до санаторію «Білорусочка» за межею міста, оскільки вони не могли більше двох днів затримуватись у готелі в центрі. Єдиний найманець із білоруським паспортом залишився у родичів у Мінську. Згодом стало відомо, що за санаторієм спостерігали працівники КДБ, і вночі 29 липня бойовиків було затримано.

Висновки ТСК у справі «вагнерівців»

15 листопада було опубліковано проміжний звіт ТСК Верховної Ради у справі бойовиків ПВК Вагнера.

ТСК дійшла висновку, що документування осіб, які могли мати стосунок до російських ПВК і брати участь у війні на Донбасі, тривало з першої половини 2018 року до початку липня 2020 року.

Захід розпочався наприкінці червня 2020 року і проводився силами «лише українських розвідувальних та контррозвідувальних органів». У комісії встановили, що було ухвалено рішення про відтермінування заходу з 25 липня на 30 липня 2020 року, але невідомо, хто і на якому рівні це зробив.

У звіті сказано, що ТСК не встановила «документально оформленої вказівки про відтермінування» операції з боку будь-якої посадової особи. Також у ТСК не знайшли доказів того, що президент Володимир Зеленський особисто доручив відтермінувати захід, і заявили, що голова Офісу президента Андрій Єрмак не має повноважень віддавати такий наказ керівнику ГУР Міноборони.

Що відомо про «спецоперацію» із затримання бойовиків ПВК Вагнера

29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. За кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.

У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на боці «ДНР» і «ЛНР». Всупереч клопотанням України про їх екстрадицію Білорусь віддала найманців РФ.

Президент України Володимир Зеленський назвав рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.

При цьому, за даними журналіста Юрія Бутусова, насправді прибуття «вагнерівців» до Білорусі було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з РФ.

Раніше ці бойовики брали участь у бойових діях на Донбасі й причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.

Журналістка Яніна Соколова оприлюднила аудіозапис, на якому, імовірно, зафіксовані переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.

Зрештою Бутусова і Соколову викликали на допит до ДБР у справі про «розголошення секретних відомостей».

Українська влада заявила, що жодної спецоперації проти ПВК Вагнера спецслужби не проводили.

У червні в інтерв'ю на телеканалі 1+1 Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» у Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.

П’ятий президент Петро Порошенко в грудні 2020 року заявив, що особисто санкціонував спецоперацію в 2018 році.

У березні в Держбюро розслідувань заявили, що допитували голову ОП Андрія Єрмака у справі про зрив «спецоперації» українських спецслужб проти ПВК Вагнера.

Голова ТСК Верховної Ради, народна депутатка Мар’яна Безугла розповіла, що СБУ намагалася виманити «вагнерівців» з території РФ, але це не було спецоперацією. Також, за інформацією ТСК, Порошенко не міг санкціонувати «операцію», тому що ця ідея виникла влітку 2020 року. Водночас у Євросолідарності наполягають, що саме Порошенко санкціонував початок спецоперації.

Нагадаємо, 21 вересня на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо зриву спецоперації із затримання «вагнерівців» трапився казус: депутати заслуховували колишнього начальника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу, але як тільки він дійшов до найцікавішого – хто дав наказ зупинити операцію – засідання несподівано перервали і перенесли.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
30 листопада 2021
18:09
28 листопада 2021
12:35
27 листопада 2021
24 листопада 2021
10:02
18 листопада 2021
16 листопада 2021
15 жовтня 2021
09:47
04 жовтня 2021
28 вересня 2021
09:48
19 серпня 2021
09 серпня 2021
07 серпня 2021
16 червня 2021
15 червня 2021