Улюблена музика – як засіб профілактики хвороби Альцгеймера
Останнє дослідження науковців Торонтського університету та Unity Health Toronto стверджує, що часте прослуховування улюбленої мелодії позитивно впливає на нейропластичність у пацієнтів з ранньою стадією Альцгеймера та у хворих з легкими когнітивними порушеннями.
Про це пише сайт волинських новин Конкурент, посилаючись на Technology Org.
Зміни в нейронних шляхах мозку співвідносилися з підвищенням продуктивності пам’яті та потенціалом дії музичних хвиль на пацієнтів з деменцією.
Результати таких спостережень були опубліковані у Journal of Alzheimer’s Disease.
«Експеримент показує, що ключова мелодія у житті кожної людини, наприклад, пісня, під яку святкували весілля, стимулює нейронний зв’язок, підтримуючи функціональний рівень», – говорить Майкл Таут, старший автор дослідження, директор науково-дослідної бази музики та здоров’я Торонтського університету, професор музичного та медичного факультету фонду Джеймса Темертея.
«Як правило, дуже важко прослідкувати позитивну динаміку роботи мозку хворих на Альцгеймера. Результати цього дослідження дають надію та відкривають двері для подальших спроб вивчення впливу музики на мозок людей з деменцією», – каже Таут, який також має ступінь доктора наук у Канадському центрі досліджень музики, нейронауки та здоров’я.
Науковці повідомили, що відбуваються глибокі когнітивні процеси, зокрема у префронтальній корі та функціональні зміни у нервових закінченнях учасників експерименту. Таким чином, можна запустити особливу нейронну мережу, яка складається з безлічі ділянок, які активуються після щоденного прослуховування музики.
Також були помітні зміни у мозковій діяльності та у білій речовині, що надає докази ефективності такого способу.
«Терапія за допомогою музики є доступною, ефективною та відкритою для пацієнтів на ранніх стадіях когнітивних порушень», – говорить Корін Фішер, головна авторка, доцентка кафедри психіатрії Медичного факультету Джеймса Темертея, та директорка відділення геріатричної психіатрії в лікарні Святого Михайла.
«Відомі зараз методи лікування хвороби Альцгеймера є недієвими, – додає вона. – Індивідуальний підхід та прослуховування музики в домашніх умовах є більш корисним способом, який має триваліший вплив на мозок, ніж контрольована терапія у лікарні».
У дослідженні взяли участь 14 учасників – 6 музикантів та 8 людей без музичної освіти, які щодня протягом однієї години впродовж 3-х тижнів слухали спеціально підібраний список знайомих їм композицій. Учасники дослідження пройшли магнітно-резонансну томографію перед та після експерименту для визначення змін функцій та структури мозку. Під час сканувань їм було запропоновано послухати давно відомі хіти та нових виконавців. Нова музика була схожа за стилем, але не містила особливого сенсу для слухачів.
Мозкова активність, під час прослуховування нової мелодії, відбувалася переважно в слуховій корі, тоді як давно знайома музика активізовувала глибоко закодовані мережі префронтальної кори, що є свідченням когнітивної функції.
Також спостерігалось активне залучення підкіркових ділянок мозку, так званих старих областей мінімально постраждалих від хвороби Альцгеймера.
У структурних та функціональних змінах мозку музикантів у порівнянні з не музикантами, прослідковувалися чіткі відмінності, але щоб підтвердити ці висновки, знадобляться подальші дослідження. Незалежно від відношення до музичної сфери, прослуховування музичних композицій сприяло покращенню загального стану усіх учасників.
«Попри те, чи ви музикант, чи ніколи у своєму житті не брали інструмент у руки, музика є своєрідним ключем до вашої префронтальної кори», – каже Таут. – Моя порада проста: продовжуйте слухати улюблену музику протягом свого життя. Пісні усіх часів, близькі серцю композиції мають стати вашим тренуванням для мозку»
Дослідження університету Торонто базуються на попередній роботі з тією ж групою учасників, яка вперше виявила механізми роботи мозку, які кодують і зберігають музичні спогади у людей з ранньою стадією когнітивного порушення.
У майбутньому вчені планують повторити дослідження, але залучивши більшу кількість людей та встановивши суворіші умови проведення задля визначення ролі музичного мистецтва на нейропластичність мозку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
Нововолинський ремонтно-механічний завод продали: хто новий власник?
На «Розетці» продають чипси зі смаком члена та вагіни
Бойову медикиню «Пташку» з «Азовсталі» хейтять в соцмережах, бо погладшала
