Добровільне декларування: волинські податківці пояснили мету «податкової амністії»
В Україні вже третій місяць триває одноразове добровільне декларування громадян. Процес декларування розпочався 1 вересня 2021 року та триватиме до 1 вересня 2022 року.
Про те, чому варто подати декларацію та які активи підлягають декларуванню розповіла під час брифінгу очільниця Державної податкової служби України у Волинській області Світлана Савчук 3 листопада.
Світлана Савчук зазначила, що громадяни помилково вважають, ніби добровільне декларування стосується виключно державних службовців.
«Державні службовці проходять декларування зовсім по іншій системі. Вони щороку подають декларації про доходи. Добровільне декларування стосується іншої категорії громадян – тих, які отримали статки і не сплатили із цих доходів податків», – пояснила Світлана Савчук.
Законодавець визначив три ставки податку для таких громадян: 3% або 5% на загальних підставах, та 9% – для закордонних активів. Також 2,5% – для декларування активів облігацій внутрішньої державної позики.
Якщо ж платник податків не може сплатити всю суму нарахованих податків одним платежем, він може зробити це трьома рівними частинами протягом трьох років. В такому разі ставки податків становитимуть: 6%, 11,5% та 3% відповідно.
«Ставка на доходи фізичних осіб становить 18%. Як бачимо, запропоновані ставки податків для добровільного декларування значно нижчі», – звертає увагу Світлана Савчук.
Декларуванню підлягають активи, в тому числі й грошові, з яких не сплачені податки. Це, зокрема, об’єкти нерухомості, земельні ділянки, транспортні засоби, антикваріат, майнові права тощо. Не підлягають декларуванню житлові приміщення до площею 120 квадратних метрів, земельні паї. Однак, активи, вартість яких перевищує 400 тисяч гривень, повинні бути задекларовані.
Щодо декларування готівкових коштів, то громадяни мають можливість покласти ці кошти на спеціальні банківські рахунки. Банки можуть відмовити громадянину у відкритті такого рахунку лише у випадку, якщо у результаті фінансового моніторингу буде встановлено, що кошти мають кримінальне походження.
До слова, активи, здобуті внаслідок недотримання антикорупційного законодавства, жодним чином не можуть бути легалізовані. Разом з тим органи податкової служби не уповноважені перевіряти джерела походження активів, які декларує громадянин
Світлана Савчук зазначила, що через подібну практику легалізації доходів проходили й інші європейські країни.
«Це прийнятний шлях у цивілізованому світі. І, я думаю, в Україні процес декларування буде активним, адже вже є громадяни, які подають декларації», – вважає Світлана Савчук.
Станом на 3 листопада до Державної податкової служби України у Волинській області ще не подали жодної декларації, однак, за словами Світлани Савчук, волиняни активно цікавляться процедурою подачі таких декларацій.
Як наголошують податківці, декларування таких активів – право, а не обов’язок громадян. Однак, рано чи пізно, виникне ситуація, коли таким громадянам доведеться пояснювати походження своїх активів. Наприклад, при купівлі дорогих об’єктів нерухомості. Відтак, у випадку, якщо такі громадяни не зможуть пояснити джерел походження своїх активів – їм доведеться нести відповідальність відповідно до чинного податкового законодавства.
Нагадаємо, легальні заготівельники ягід і грибів у волинських лісах сплатили до бюджетів усіх рівнів 4 мільйони гривень ПДФО, майже 2,8 мільйона гривень ренти за спецвикористання лісової продукції, 834 тисячі гривень єдиного податку та 332 тисячі гривень військового збору.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
Нововолинський ремонтно-механічний завод продали: хто новий власник?
