Як і для чого благодійний фонд безкоштовно обстежує волинян у селах
Благодійний Фонд боротьби з раком (раніше «Стопрак») безкоштовно обстежує охочих волинян у селах регіону.
Донедавна основним завданням Фонду боротьби з раком було забезпечення медикаментами дітей з онкологією на Волині. Але на початку 2020 року з’явилась також програма з раннього виявлення раку серед дорослих. В рамках цієї програми і відбуваються виїзні обстеження.
Про це пише журналістка Першого Віта Сахнік.
«Ми побачили, що ця сфера ніким не закрита. Більшість займаються вже лікуванням онкології, і переважно серед дітей. При цьому багато дорослих помирають через те, що рак не виявили на ранніх стадіях, коли ще можна було зарадити лікуванням. Також у нас немає спеціалізованих онкоскринінгових центрів. Так, можна піти до гінеколога, дерматолога самостійно, але системно ці профілактичні обстеження не проводяться», – розповідає засновниця фонду Марія Адамчук-Коротицька.
Фонд вирішив зосередитись на скринінгу раку шкіри та шийки матки, бо ці обстеження не потребують громіздкого і дорого обладнання, як наприклад, обстеження на рак грудей (вимагає наявності мамографа) чи легень (флюорографічного апарату або комп’ютерного томографа).
Виїзні обстеження почали робити в 2020 року, але згодом почався локдаун, і їх довелося призупинити. Повноцінно відновити скринінги вдалося вже в лютому 2021 року.
«Пріоритетом є віддалені села, районні центри, де місцеві мало звертаються за медичною допомогою в цілях профілактики. Люди, які не ходять до лікарів, поки щось не болить страшенно, – наша цільова аудиторія», – каже Марія Адамчук-Коротицька.
Дерматологиня маневицької лікарні Лідія Шпанюк запевняє, що профілактика раку шкіри тут проводиться давно. Мовляв, щороку в травні організовують тематичний місячник, відбирають людей із підозрілими невусами (родимками) і відправляють їх на додаткове обстеження в обласний шкірвендиспансер. Але розповіді тих, хто прийшов на безоплатний огляд, а також інших місцевих лікарів підтверджують – це не дуже ефективно.
Мешканці таких населених пунктів, як Маневичі, зазвичай не їдуть до обласного центру на обстеження, якщо не бачать в цьому нагальної потреби. До того ж місцеві дерматологи обстежують шкіру «на око», вони не мають дерматоскопів (збільшувальні прилади, що дозволяють з більшою точністю помітити зміни у шкірі). А це неефективно, – каже дерматовенерологиня Юлія Ніколайчук. З її слів, неозброєним оком не можна розпізнати зміни на ранніх стадіях, коли вони ще відносно легко піддаються лікуванню.
Нещодавно сімейні лікарі трьох сільських амбулаторій (Троянівська, Цмінівська та Старочорторийська) отримали дерматоскопи в рамках проєкту «Телемедицина». Попереду у них навчання по роботі з цим обладнанням. А поки медиків запросили подивитись, як такі обстеження проводяться.
Загалом лише для обстеження на рак шкіри фонд вже зробив дев’ять виїздів, під час яких обстежили понад 400 людей.
«Стараємось за один раз оглядати не менш ніж 50 людей, аби виїзд лікаря не був малоефективним. Адже організувати такий захід складно і дорого», – пояснює засновниця фонду.
Організація оплачує дорогу, роботу лікаря, розхідні матеріали і послуги лабораторії, якщо мова йде про скринінг на рак шийки матки (для цього проводиться цитологічний аналіз). Один виїзд для обстеження на рак шкіри коштує орієнтовно 2,5 тисячі гривень, на рак шийки матки – 5,5 тисяч гривень. На це збирають благодійні внески. Також у майбутньому хочуть знайти тематичні грантові програми.
«Спочатку ми шукали лікарів. Нам важливо, щоб вони робили це не лише заради грошей, а розділяли наші цінності. Тепер же вони самі звертаються до нас і пропонують допомогу. Кажуть, хочуть робити добрі справи», – розповідає Марія Адамчук-Коротицька.
Обстеження проводять на базі місцевих медичних закладів. Від їхніх керівників просять зібрати потрібну кількість людей, а також виділити кабінет.
«Не відмовляли нам ніколи. Лише один раз погано організували процес і зібрали дуже мало людей. Але у більшості випадків все влаштовують добре: дають оголошення, сімейні лікарі обдзвонюють своїх пацієнтів», – пригадує очільниця фонду.
Зараз намагаються виїздити на обстеження раз на тиждень-два, але й самі медики кажуть про можливий локдаун у жовтні і просять приїхати у їхні громади раніше, аби встигнути до нього.
Юлія Ніколайчук наголошує, що підступність онкологічних захворювань шкіри у відсутності симптомів. Злоякісні утворення не болять і не викликають жодного іншого дискомфорту, тому люди часто не надають їм значення. Водночас вони доволі швидко дають метастази. Тобто стадія хвороби стрімко росте.
За її словами, невуси (родимки), які з’явилися у перші роки життя, зазвичай безпечні. Натомість уваги потребують ті, що раптово «вискакують» у дорослому віці.
До переліку небезпечних ознак належать:
- нерівні краї родимки;
- асиметричність;
- неоднорідний колір;
- швидкий ріст;
- зміна кольору.
«Загалом розмір і колір самі по собі не є показниками. Можуть бути меланоми дуже маленькими і безпечні невуси великими, різнокольоровими. Головне – динаміка», – каже Юлія Ніколайчук.
Дерматовенерологиня наполягає, що принаймні раз на рік, якщо нічого не турбує, потрібно проходити дерматоскопію у свого сімейного лікаря. Найкраще – восени, коли минув період найбільш агресивного сонця. Якщо ж є багато родимок і вони неоднорідні, або близькі родичі хворіли на рак шкіри, необхідно перевірятися двічі на рік. Головний же профілактичний захід – користуватися сонцезахисними засобами, не перебувати під палючим сонцем.
«Якщо ваш сімейний лікар не володіє методом дерматоскопії, просіть скерування до дерматологів. Просто подивитись очима неефективно. Без обладнання помітно патології тільки в дуже запущеній стадії. Велике значення також має досвід і «надивленість» лікаря. Я працюю 10 років і досі вчусь цьому», – резюмує Юлія Ніколайчук.
При цьому у 2019 році від меланоми померло 17 волинян, інших злоякісних новоутворень шкіри – 13, у 2020 – 18 та 14. Дані за 2021 рік обласне управління статистики поки не надає.
За даними Національного канцер-реєстру України за 2019 рік, серед тих, у кого виявили меланому, протягом першого року померло 9,4% українців, інші злоякісні утворення шкіри – 2,1%. Це означає, що захворювання діагностували вже на пізніх стадіях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Що в будинку та з чого п'є чай власниця вінтажного дому-кафе у Луцьку Яна Тарарай (фото)
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
