Війна Facebook з дезінформацією – соцмережа видаляє російський антивакцинаторський контент

В еру цифрових технологій соцмережі вважаються найсильнішим засобом комунікації — але поширення дезінформації продовжує створювати проблеми для великих платформ.

Faсebook досить часто опинявся в центрі таких контроверсійних ситуацій і, як наслідок, цього місяця він вжив заходів із видалення зі свого сайту сторінок деяких антивакцинаторських інфлюенсерів, які, ймовірно, діють під впливом російських джерел.

Це найновіша з серії дій соціальної мережі, яка також заборонила військовим М'янми публікувати пропагандистські матеріали після захоплення ними влади в результаті перевороту в лютому.

Fazze – агенція, що стоїть за поширенням дезінформації

Одною з переваг інтернету є можливість об’єднувати людей для спільної боротьби з проблемами, які впливають на суспільство. Онлайн-зустрічі АА (Анонімні Алкоголіки) допомогли видужуючим особам із алкогольною залежністю, також появилося багато сайтів створених з метою підтримки осіб з поведінковими проблемами, як-от ігрова залежність, а рух #MeToo допоміг тисячам впоратися із домашнім насильством.

Однак ми також помічали й деструктивний вплив соцмереж. У Facebook вважають, що за цим стоїть агенція Fazze, в якої відслідковуються зв’язки з Росією.

Дослідники вважають, що Fazze, дочірня компанія маркетингової фірми Adnow, зареєстрована у Великобританії, заохочує впливових осіб розміщувати матеріали, спрямовані проти вакцинації, в обмін на оплату. Вони вважають, що операція почалася в середині 2020 року зі масового створення «ботоферм» (ботів і підроблених профілів) у Бангладеші й Пакистані, де регулювання Інтернету практично відсутнє.

Їх ціллю є, мабуть, поширення у споживчих ринках Індії, Латинської Америки й США масивної дезінформації про вакцини Pfizer і AstraZeneca, включаючи одну заяву про те, що остання перетворює людей на шимпанзе.

Здається, що кампанія взяла п'ятимісячну паузу й у травні цього року відновила свою діяльність, опублікувавши підроблені «офіційні» документи, в яких на цей раз поставили під сумнів вакцину Pfizer. Експерти вважають, що ці два періоди активності збігаються з періодом обговорення кількома урядами екстрені дозволи на використання вакцин через ризик надмірного поширення випадків захворювання на коронавірус.

Коли дана дезінформація почала поширюватися в мережі, деякі впливові особи вирішили повідомити про це владу. Два користувачі YouTube, Мірко Дротчманн і Лео Ґрассет, прикинулися, що пропозиції Fazze з розповсюдження дезінформації їх зацікавили, й потім передали отриману інформацію детективам. Таким чином розкрився величезних розмірів проєкт, який спонукав Facebook через кілька тижнів вжити рішучих дій.

Реакція Facebook

Facebook відреагував швидко й рішуче. Компанія закрила 65 акаунтів Facebook та 243 акаунти Instagram, що мали 24000 фоловерів.

Використовуючи фейкові акаунти для поширення неправдивих новин, вони сформували й почали розширювати так зване «промивання мізків» дезінформацією, й почали створювати підроблені статті на інших сайтах, як-от Reddit чи 4Chan і потім поширювали їх через соцмережі.

Події у М'янмі стали стимулом вжити заходів, націлених на військових збройних сил азіатської країни, які використовували соціальні мережі як засіб пропаганди після успішного захоплення влади в результаті військового перевороту. Як і Fazze, вони використовували підроблені акаунти та навіть видавали себе за антиурядових протестувальників, щоб розпалити гнів.

Реакція гігантів соцмереж на фейкові новини, схоже, буде мати великий вплив ще довго. При неадекватному урядовому регулюванні в багатьох країнах влада знаходитиметься в їхніх руках, і саме вони зможуть захистити громадськість від дезінформації. Залишається лише питання — чи це їм вдасться?

Боротьба з фейковими новинами

Боротьба мережі Facebook із поширенням дезінформації впливає не лише на її користувачів, а й на нас усіх. Якщо «альтернативні факти» стирають грань між правдою й брехнею, як тоді люди зможуть прийти до спільного знаменника щодо версії реальності та яким чином їм тоді прийдеться домовлятися щодо вирішення нагальних проблем? На додачу, це спричиняє розчарування і гнів серед тих, хто не може знайти спільну мову зі своїми опонентами.

Глобальна вакцинація є яскравим прикладом того, як така проблема може напряму впливати на громадське здоров’я. Незважаючи на доказові дані від науковців, у країнах, які мають більш, ніж достатньо доз, рівні вакцинації серед дорослих поки що дуже далекі від 100 %. У Великобританії, наприклад, більше 10 % осіб старших 18 років досі не отримало першої дози вакцини, незважаючи на її доступність, а в США станом на початок серпня ще не вакциновано 30 % дорослого населення.

А що далі? Зростання числа випадків захворювання, особливо серед невакцинованих прошарків населення, вищі шанси появи нових штамів і більше потенційних невдач у боротьбі з найбільшою пандемією цього століття.

Дії Facebook проти злочинців можуть виглядати досить жорсткими, але це лише крапля в морі глобальної боротьби з фальшивими новинами.