«В Україні немає місця критиці. Є любов», – Сергій Фурса про футбол, політику, референдуми і віру в диво

Так зустрічали збірну України після розгромного програшу англійцям на Євро-2020

Український економіст, інвестиційний банкір Сергій Фурса переконаний, що українці занадто емоційно ставляться до тих, до кого краще було б ставитися критично, і віра у диво часто замінює нашим краянам прагматизм і раціоналізм.

Про сліпу любов до збірної України з футболу, референдуми, і особливості мислення пересічних українців Сергій Фурса написав на своїй сторінці у фейсбуці.

Далі подаємо його допис повністю і без змін:

Згідно з опитуваннями, більша частина українців вірила в перемогу збірної України на чемпіонаті Європи з футболу. 36% опитуваних, ще до матчу з Англією, ставили на те, що саме Україна буде чемпіоном Європи з футболу. Україна. По футболу. Чемпіонам Європи. У 2021 році.

Всякі Італії та Англії, Іспанії та Данії котирувалися в опитуваннях набагато гірше. І це при тому, що збірна на цьому Євро на фарті вийшла з групи, жахливо грала більшу частину часу і лише в матчі зі Швецією продемонструвала дух.

І після цього ви пропонуєте виносити важливі питання на референдуми? Запитувати у людей, які живуть в містах, про ринок землі? Запитувати у людей про те, в чому вони розбираються приблизно також, як у футболі, й на основі цих відповідей приймати рішення?

Патріотизм – це добре. І те, що ще десятки молодих голів стали патріотами в результаті Євро – це прекрасно. Але мова про інше. Футбол проілюстрував, як працює суспільну свідомість. Як легко ним маніпулювати, використовуючи патріотичні гасла. Вболівати за рідну збірну – це правильно. Залучати до цього процесу широкі маси – прекрасно.

Але новоприбулі люди, які ще місяць назад не розрізнили б Мессі й Майкла Джордана, не можуть виступати експертами. Їхня віра не повинна вводити їх самих в оману, ніби вони розбираються у футболі. І не повинна стати підставою для того, щоб на основі цієї віри приймалися рішення. Тому що це небезпечно. Тому що люди вірили і готові були ставити гроші на перемогу збірної навіть попри об'єктивні коефіцієнти букмекерів, які вказували на те, що шанси України в поєдинку з Англією мізерні. Але букмекери – це нудні експерти. Українське суспільство воліє вірити, і часто – вірити в диво.

Ви не будете питати на референдумі, як робити операції на серці. Тому не можете питати там само про питання економіки і футболу. Тому що в цих питаннях розбирається дуже мало людей. І саме тому демократія працює таким чином, що люди обирають депутатів та інших своїх представників, і ті вже відповідально приймають рішення. Саме тому у збірної з футболу є тренер, який і визначає, як грати, і хто буде грати.

Ви не можете виносити важливі питання на референдум, адже рішення там приймають  на основі емоцій, а не в результаті раціонального аналізу. Просто тому, що для аналізу у більшості людей немає достатньої інформації. І достатніх знань, щоб прийняти правильне рішення на основі навіть наявної інформації. Якщо люди вірять в те, що збірна, яка грає слабо, де частина лідерів травмовані, може раптом виграти чемпіонат Європи, то ці ж люди легко повірять, що не можна ніяких іноземців допускати до покупки української землі. Українці повинні виграти Євро тому що вони українці. Іноземців не можна допускати до української землі, тому що вони не українці. І там і там приблизно однакова логіка. А ще ми гарно співаємо.

Отож матч з Англією був жахливим. Україна грала дуже і дуже погано. І цьому може бути сотня об'єктивних причин. І щоб цього не повторилося, щоб були зроблені висновки, ці причини повинні бути проаналізовані. І якби Англія так програла, припустимо Бразилії, то після повернення додому експерти і журналісти не залишили б від неї каменя на камені. Розіп'яли б тренера. Препарували б гравців. І зробили б все, щоб такого більше не повторилося. Навіть якщо в той день всі зірки стояли так, що все об'єктивно було проти Англії. А в Україні немає місця критиці. Є любов. Яке було зрозумілим після матчу зі Швецією, але абсолютно недоречна після ганебної поразки від англійців.

Українці некритичні до своїх футболістів, точно також, як некритичні до своїх політиків. І як не критичні до себе самих. Адже легко ставлять себе на місце політиків і думають, що діяли б також. Адже легко уявляють, як програвали б Англії особисто. Українці такі. І прощають їм все раз по раз. Голосують за корупціонерів. А потім дивуються, чому в країні корупція. Так ось тому, що ви самі заохочує корупцію. Тим, що вибачаєте її. Яка ж буде тоді мотивація не красти?

Так і українські футболісти. Відігравши чемпіонат жахливо, повзаючи по полю більшу частину матчів, вийшовши з групи завдяки збігу обставин і вигравши всього один матч в плей-оф, вони приїжджають додому і відчувають себе героями. Так чи будуть вони щось міняти? Чи є у них мотивація? Чи зможе збірна колись грати на рівних з Англією? Або футболісти повернутися в клуби олігархів, отримають дозу любові і нові конверти, і так і залишаться тими, ким вони були, не бажаючи їхати і рости над собою, не бажаючи виходити із зони комфорту? Яка у них мотивація? Зрозуміло, що вони не будуть вбиватися на поле із  сильним противником, адже і так їх назвуть героями. Так навіщо ж?

Українці самі творці своєї реальності. Ця реальність – результат правил, які самі українці встановлюють в суспільстві. І навіть побачивши приклади футболу, українці все одно будуть хотіти, щоб у них запитували на референдумах. У тому числі й про те, як проводити операції на серці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Це дипломатичний ляпас», – Сергій Фурса про зміну ставлення США до України
• «Контрабанді – Так!», – відомий економіст про компроміс між владою і підприємцями
• Відповідальний політик ніколи не буде популярним, – Фурса розповів лучанам, за кого не голосують люди (відео)