Поділитись:

"Вілії" 20 років: як живе найбільше аграрне підприємство Волині (фото)*

Четвер, 01 липня 2021, 20:00

Ця компанія з'явилася на Волині у липні 2001 року. Тоді троє одногрупників – випускників Луцького НТУ Євген Дудка, його дружина Ірина та товариш Сергій Супрунюк вирішили закупити зерно, перемолоти його і продати готове борошно та висівки. Через 20 років перелік послуг, які надає їх компанія, заледве вміщається на одній сторінці. І справу, яку починали молоді студенти, нині розвиває 1 120 працівників. 

У червні 2021 року компанія "Волинь-Зерно-Продукт", якій належить торгова марка "Вілія", відсвяткувала своє 20-річчя. Гучно і масштабно. У колі найкращих друзів, яких за роки роботи зібралося більше тисячі. Під час святкування засновники "ВЗП" розповіли про те, як починався їх шлях, показали сучасні потужності компанії, похвалилися партнерами зі світовим іменем, а також влаштували свято, яке ще довго пам'ятатимуть просторі поля Горохівщини. 

Як все починалося

Історія "Волинь-Зерно-Продукту" почалася у студентських аудиторіях політеху зі знайомства трьох амбітних та енергійних молодих людей. 

"Я хлопець із села. В ЛНТУ пішов із 12-ї школи, а в моїй групі всі були з ліцеїв і гімназій. У школі я був відмінником, але тут в університеті перша сесія - а в мене трійки. В Сергія було аналогічно. Іринка з 21 школи - супервідмінниця. І ми тягнулися до неї. Наше завдання було стати відмінниками. Так ми закінчили університет. Що в нас було тоді? Та було бажання. Бажання щось зробити. Ми були просто не ліниві. І рухалися ми разом", – просто розповідає засновник найбільшого аграрного підприємства Волині Євген Дудка. 

Євген ДудкаЄвген Дудка

Ірина ДудкаІрина Дудка

Спершу компанія закуповувала зерно, відправляючи його на переробку, але вже за два роки придбала колишній Луцький комбікормовий завод, таким чином збільшивши складські площі і залучивши до підприємства ще кількадесят працівників. З цього часу рух компанії відбувався тільки угору. 

Складним для компанії видався кризовий 2008 рік. Тоді молоде підприємство, яке тільки стало на ноги, враз опинилося під загрозою банкрутства. Справа у валютному кредиті, з яким працювали аграрії, пригадує фінансовий директор Сергій Супрунюк. Каже, однієї ночі курс долара різко підскочив, і зранку вони прокинулися з величезним боргом, який треба було якось погасити. 

"2008 рік. Ми на порозі банкрутства. Збирається офіс. Перше, що ми погодили – це що начальство буде отримувати на 40% меншу зарплатню. Хто згоден – той з нами. Хто ні... я спокійно це сприймав. Сказав, якщо ми вирулимо, я в кінці року доплачу. Тоді в нас був такий час, що ми затягнули шитики, як кажуть у нас в селі, і почали активно працювати і рухатися вперед. Ми побачили, що саме в активному розвитку наш шанс вийти з банкрутства. В кінці року ми "вискочили", і люди отримали 13-ту зарплату. Після того ми почали активно інвестуватися, рухатися вперед", – натхненно говорить засновник компанії.

їх шлях із банкрутства полягав у експорті зернових. Того року залишки зібраного врожаю підприємство вперше реалізувало за кордоном, отримавши виручку у валюті. За ці гроші вдалося виплатити кредит, і сьогодні група компаній торгової марки "Вілія" пишається бездоганною кредитною історією. 

Сергій Супрунюк (другий ліворуч)Сергій Супрунюк (другий ліворуч)

Як компанія працює сьогодні

Група компаній ТМ «Вілія» охоплює чимало напрямків роботи. Це і рослинництво, зберігання зернових, олійних та бобових культур, зернотрейд, борошномельно-круп’яне виробництво, торгівля засобами захисту рослин, добривами, пальним, насінням, тваринництво, будівництво аграрних об’єктів, кредитування фермерів. 

Підприємство обробляє 41 тисячу гектарів землі. Це 6 окремих дільниць з окремим менеджментом і можливістю приймати рішення на місцях. Агрономічні рішення диктує не Луцьк і Волинь, їх ухвалюють в тих умовах, які диктує погода на кожній конкретній локації. На кожній дільниці вирощують 5-6 культур, і якщо не вродили озимі, то обов'язково вродять ярі. 

Компанія має сім потужних елеваторних комплексів у Волинській та Рівненській областях. До них входять власне елеватори – величезні зерносховища об'ємом до 10 тисяч тонн, обладнані пристосуваннями для підіймання, сушіння та зберігання зерна. Також важливою частиною елеваторного комплексу є залізничні майданчики для вантаження вагонів. До прикладу, елеваторний комплекс у Звинячому Горохівського району має настільки потужну вантажну станцію, що може навантажити зерном 30 вагонів за добу. Вагони їдуть як до внутрішнього споживача, так і на експорт через порти у Херсоні та Миколаєві. На одному з елеваторних підприємств заведена вузька колія з Польщі, тому завдяки залізниці волинське зерно може потрапити за кордон без проблем. 

Елеватори у ЗвинячомуЕлеватори у Звинячому

Елеватори у ЗвинячомуЕлеватори у Звинячому

На території елеваторного комплексу у Звинячому нещодавно запрацював також і насіннєвий завод, отже тепер підприємство може забезпечувати себе та своїх партнерів якісним відбірним посівним матеріалом. 

З 2013 року у "ВЗТ" користуються послугами закордонних консультантів. Компанія часто їздить у закордонні поїздки, аби запозичувати найкращий світовий досвід. Підприємство робить велику ставку на удосконалення техніки, і діджиталізація у них вийшла на новий рівень. Без здобутків технічного прогресу, пояснює головний технолог з рослинництва Ярослав Мазуренко, неможливо управляти таким великим земельним банком, та й ефективно обробляти стільки землі.

"Сьогодні у моєму смартфоні я можу побачити кожне поле і фотографії з нього. В нас є дрони і оператори дронів, які знімають поля. У нас перший рік працює дрон-оприскувач. По GPS-координатах оцифровано кожне поле. Так само працює і сітка паїв. У нас 14 тисяч пайовиків, і ми повинні чітко знати, де який пай і на скільки років укладений договір оренди, де він зберігається. Це потрібно оцифрувати, щоб можна було всім управляти", – каже спеціаліст. 

Сучасні технології настільки змінили уявлення про традиційне аграрге підприємство, що трактористів "ВЗП" називають "трактористами" хіба за звичкою. По суті ж, керують сучасною технікою оператори, завданням яких є просто слідкувати за приборами і вчасно повернути у правильний бік. 

"Трактористів ми називаємо операторами або пілотами. Часто повторюємо анекдот "видимість нульова, іду по приборах", тому що моніторів в кабіні оператора стає все більше. Є монітор управління трактором, сівалкою, засіб для інкрустації насіння, внесення добрива. Часто дисплеєм у тракторі є I-Pad. Працює система паралельного водіння: оператор лише на розворотах розвертає трактор. Далі він автоматично згідно сигналу GPS ведеться", – розповідає Ярослав Мазуренко.

Велика надія малих фермерів

Одним із найцінніших здобутків групи компаній ТМ "Вілія" за всі 20 років роботи є потужний осередок аграріїв, із якими вони співпрацюють. Десятки і сотні фермерів свого часу змогли стати на ноги завдяки підтримці компанії Євгена Дудки, і зараз вони згадують про це з теплом і вдячністю.  

"Середня кількість землі, яку обробляє фермер, з яким ми працюємо – 300-500 гектарів. Є менші. Ми працюємо з усіма тому, що фермери, які мають площі 100-200-300 гектарів, дуже швидко ростуть. Навіть найменші у перспективі стають среедніми, або навіть великими", – каже фінансовий директор Сергій Супрунюк.  

Він наголошує, що компанія зацікавлена у розвитку аграріїв, бо якщо ростуть вони – росте і "Вілія". 

Тарас Щерблюк – фермер із Горохова і депутат. Він із родиною має доволі велике багатопрофільне господарство – 2000 гектарів землі. Займається рослинництвом, тваринництвом і садівництвом. Фермер намагається реалізувати себе скрізь. Каже, поки виходить непогано. 

З підприємством "ВЗП" працює близько 15 років, і жодного дня не шкодував про цю співпрацю.  

"Євгена Степановича як керівника знаю вже доволі давно. Коли ми познайомилися, він тільки розпочинав свою діяльність. Його підприємство було молоде, і на той час він тільки купив комбікормовий завод. Все починалося з партнерських відносин. Ми продавали пшеницю, вони переробляли її на борошно. Я розпочинав свою діяльність з 30 гектарів. У мене не було якогось господарства, і було непросто. Були важкі часи. Земля була в березах, соснах, чагарниках, і нам доводилося освоювати одні з найгірших земель.

Все почалося з того, що ми захотіли розвиватися. Розпочали тваринництво з 50 свиноматок, купили у власність приміщення, працювали маленькою фермою з 2-3 найманими працівниками, і так потихеньку жили. Тоді дуже важко було кредитуватися, не було кредитної історії і були серйозні проблеми з пошуком фінансування для бізнесу. В той момент мені прийшов на допомогу Дудка і його компанія. Можна сказати, ми так пліч-о-пліч ішли, і завжди чинили порядно. Він і я – ми завжди намагалися дотримуватися слова. У бізнесі це найголовніше", – говорить фермер. 

Тарас ЩерблюкТарас Щерблюк

Компанія кредитувала справу Тараса Щерблюка, забезпечуючи його добривами чи фінансовими ресурсами за потреби. Завдяки цій підримці і своїй наполегливій праці фермер розвинув своє господарство до таких масштабів. Сьогодні у нього 20 найманих працівників. У сезон Тарас Щерблюк додатково наймає до 100 працівників, які  збирають полуницю, яблука чи інше. 

"ВЗП нам допомагає в усьому, що треба. Чи то в транспортних перевезеннях, чи в зберіганні, чи в кредитуванні по засобах захисту, по фінансах чи добриву. В нашому районі Горохівському близько 100 фермерських господарств. Є і маленькі, які мають по 50-100 гектарів землі. Підприємство Дудки не зважає, чи це великий фермер, чи малий. Він готовий іти назустріч усім", – каже чоловік.

Його слова підтверджує історія іншої фермерки Олени Боярської. Тендітна усміхнена жінка  належить до тих малих фермерів, яких активно підтримує "ВЗП". 

"Ми створили фермерське господарство у 2013 році. В мене знайомий порекомендував звернутися на "Вілію". В перший раз було дуже страшно, я не знала, що це таке. А потім зрозуміла, що завдяки "Волинь-Зерно-Продукту" фермери, які тільки почали працювати, отримують дуже хороший шанс піднятися. Самому не впоратися, і держава нічим не допомагає. Тоді, у 2013 році, нам найперше треба були засоби захисту. Купити їх тоді коштів не було. Раніше ми у знайомих позичали, в банк ішли. Хоча суми були смішні... Колись ми хотіли взяти у банку кредит 5 тисяч, і нам їх не хотіли давати, бо ми новостворені, і ще нічого свого нема. У "ВЗП" ми почали брати засоби захисту, і все, що було потрібно. Нам це досить сильно допомогло стати на ноги", – розповідає фермерка. 

Олена БоярськаОлена Боярська

Сім'я починала з двох гектарів. З року в рік вони почали добирати в оренду паї. Зараз офіційно в оренді у них 100 гектарів. Вирощують сою, ріпак і пшеницю. Олена каже, що планів на розвиток багато: збільшувати площі, придбати нову техніку, і поступово рухатися вперед. За її словами, з гарними партнерами все це стає можливим. 

Свято компанії – свято кожного працівника 

Попри грандіозні масштаби, святкування 20-ї річниці заснування групи компаній ТМ "Вілія" було теплим, щирим і дуже "сімейним". Таку атмосферу довіри і розуміння Євген Дудка формує навколо себе вже багато років. Не дарма у назву торгової марки аграрій вклав найцінніший із сенсів – імена своїх дітей ("Вілія" – це сполучення імен Віталій і Лілія).

Святкування 20-ї річниці заснування підприємстваСвяткування 20-ї річниці заснування підприємства

До колективу ставлення також дуже тепле. Керівники різних підрозділів підприємства були на святі у креативних корпоративних вишиванках, а кожен член великої команди – у світлій брендованій футболці. 

"В нас є культура звертатися на ім'я і на "ти" всередині компанії. Дуже просто у нас комунікація влаштована, і я, як засновник, завжди слідкую за тим, щоб начальство не "відривалося" від людей", – просто каже Євген Дудка.

Протягом свята він щиро тисне руку кожному, хто до нього підходить. Вітається, питає, як справи, і швидко рухається далі. Бо час іде, а отже, нам усім треба бігти. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
04 серпня 2021
03 серпня 2021
02 серпня 2021
01 серпня 2021
11:00
31 липня 2021
29 липня 2021
28 липня 2021
27 липня 2021
26 липня 2021