У Луцьку ременями безпеки пристібаються лише 28% водіїв, – дослідження

Лише кожен четвертий водій у великих містах користується ременями безпеки.

Такими є дані щорічного дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України у 2020 році”, яке провів ГО “Vision Zero” спільно з  Центром демократії та верховенства права в рамках Кампанії “За безпечні дороги”. 

Тож рівень пристібання на сьогодні становить 26,04 %, і це призводить до тих ДТП зі смертельними наслідками, яких можна було б уникнути завдяки користуванню ременями безпеки. Експерти вказують, що причинами є суспільні міфи та упередження, які спонукають водіїв не пристібатися, а також надзвичайно низький штраф – але ситуацію можна змінити на краще.

Учасники Кампанії "За безпечні дороги" провели дослідження у жовтні 2020 року у 24 містах (21 обласні центри України, Києві, Сєвєродонецьку Луганської області та Маріуполі Донецької області. Таке дослідження відбувається щорічно з 2017 року, аби визначити, який відсоток водіїв в Україні насправді користується ременями безпеки та чи змінився він за попередній рік. Для цього використали метод спостереження: так проінструктовані волонтери Кампанії зібрали інформацію про 33 701 водія. Усі вони мали би бути пристебнутими за кермом: користування паском для водіїв і пасажирів – пряма вимога Правил дорожнього руху.

Тим часом у Луцьку пристібаються лише 28,3 % водіїв. Це – восьме місце серед 24 досліджених міст.

Загалом же в усіх досліджених містах більше половини водіїв (від 52% до 85%) не пристібаються під час поїздки. Найчастіше ця цифра становить 70-80 %, такі показники мають 12 досліджених міст.

Спостереження показують, що дещо кращими є результати у Києві, де ременями користуються 48,2 % водіїв. До топ-5 лідерів за пристібанням також увійшли Львів (40,2 %), Черкаси (34,5 %), Дніпро (33,2 %) та Вінниця (33,1 %). Антилідерами рейтингу стали Чернівці, Сєвєродонецьк і Кропивницький, де пристібаються менше 18 % водіїв.

Така поведінка українських водіїв загрожує їхньому життю і здоров'ю, адже без ременя безпеки ризики отримання тяжких наслідків в аварії зростають. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я, пристебнутий пасок міг би врятувати 50 % жертв аварій зі смертельним підсумком. ВООЗ називає ігнорування ременів безпеки одним із ключових факторів  ризику, що впливає на безпеку дорожнього руху, нарівні з перевищенням швидкості, кермуванням у нетверезому стані, та відволіканням на телефон під час кермування

"Сьогодні, на жаль, є типовою звичка не пристібатися як на передньому сидінні, так і позаду, – наголосила Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права. – Є дві причини, які пояснюють, чому. По-перше, це мізерний штраф у 51 гривню, а друге – величезна кількість міфів та упереджень серед водіїв та пасажирів. Ми у Кампанії давно говоримо, що ця 51 гривня створює у людей відчуття, наче правило про користування ременями є несуттєвим, його можна порушувати. Хоча ціною такого порушення може бути життя".

Директорка ЦЕДЕМ нагадала, що з 2016 року організація разом з партнерами пропонує та адвокатує зміни у цій сфері. Один із перших законопроєктів, розроблених у 2018 році, передбачав підвищення штрафу за ігнорування ременів безпеки до 850 гривень. Після його ухвалення у першому читанні рівень пристібання зріс з 15 % до 23 %. Адже документ запустив інформаційну хвилю, яка спонукала людей пристібатися.

Натомість за наступні два роки (2019-2020) ситуація з користуванням ременями безпеки не покращилася порівно з 2018-м. Так, у 2019  році рівень пристібання складав 24,36 %. За словами авторів дослідження, різницю у 2-3 % можна пояснити статистичною похибкою. У кількох містах, зокрема Чернівцях, Чернігові та Черкасах натепер пристібається навіть менше водіїв, ніж минулого року. Однак є і позитивні приклади: у Вінниці з 2019 року рівень пристібання зріс наполовину, а у Маріуполі – втричі.

Додамо, що на сьогодні Верховна Рада України вже ухвалила у першому читанні два законопроєкти, які підвищують штраф за користування ременями безпеки: №2695 і №2696.

 "Для нашої кампанії штрафи – це не засіб поповнити бюджет. Це питання мотивації, формування звички пристібатися. Адже така проста звичка рятує життя", – підкреслила Олеся Холопік.

Зі слів Віктора Загреби, голови ГО "Vision Zero", сувора відповідальність не працюватиме сама по собі, потрібна ще й просвіта: 

"Людям треба пояснювати, що пристібатися – у їхніх інтересах. Карати треба лише тих, до кого не дійдуть раціональні аргументи. Тому слід проводити максимально широкомасштабні кампанії з поясненням, чому ремені безпеки важливі, впливати на ставлення людей. І коли буде це, то змінюватиметься і поведінка людини: вона пристібне себе, пасажирів, переконуватиме друзів, знайомих і незнайомих, що це важливо. Так має сформуватися соціальна норма".

Водночас експерти відзначили і позитивні зміни, які відбулися цього року. Так, 11 листопада Кабмін затвердив зміни до Правил дорожнього руху, скасувавши винятки, які дозволяли не пристібатися водіям та пасажирам таксі та інструкторам автошкіл. 

Довідково: 

Кампанія “За безпечні дороги” – адвокаційна кампанія, спрямована на зменшення смертності та травматизму на дорогах України. Ініційована Центром демократії та верховенства права у партнерстві з ГО “Vision Zero”, U-Cycle та об’єднує міжнародних, українських експертів, представників законодавчої та виконавчої влади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Мінінфраструктури готує для водіїв ряд змін у 2021 році
• Ремінь безпеки в таксі й «світловідбивалки» в пішоходів: почали діяти зміни до ПДР
• Лише 26% луцьких водіїв пристібаються пасками безпеки, – дослідження