Поділитись:

12 пласких питань логопеду

Субота, 14 листопада 2020, 10:00

Вади мовлення у дітей – це проблема, яка на сьогодні є досить актуальною. Але з нею, на щастя, можна впоратися. Бо є логопелди – такі собі «чарівники»,  які за допомогою ігор, масажів та вправ можуть допомогти дитині говорити правильно. У когось – серйозні вади мовлення, хтось може впоратися з ними сам. Але не варто сподіватися на те, що дитина «виговориться» чи «переросте», – важливо вчасно звернутися до спеціаліста.

Напередодні Міжнародного дня логопеда, який у світі відзначають 14 листопада, ІА «Конкурент» поспілкувалося з логопедом вищої категорії, розробницею моделі, співзасновницею дитячого корекційно-розвиткового центру «Розмовляйко» у Луцьку Людмилою Вознюк.

1. Чи правда, що звук «р» – це найпоширеніший дефект у мові? І чому цей звук такий важкий?

Якщо ми говоримо винятково про звуковимову, то так. Поясню. Існує вікова періодизація звуковимови у дітей. Ранній онтогенез – той період, коли формуються найлегші звуки: основні голосні «А», «У», «І», «О», «Е», «И» та приголосні «Б-П», «В-Ф», «Д-Т», «Г-К», «М», «Н», «Х». Саме ці звуки є опорними для постановки звуків більш складних. До прикладу, для звука «С» – це звуки «І» та «Ф», для звука «Ж» – це звуки «В» і «З», для «Ц» – звуки «Т» і «С». До звуків середнього онтогенезу зараховуємо ряд інших звуків, які переважно даються дитині порівняно неважко. Нерідко трапляються проблеми зі свистячими («С», «З», «Ц», «ДЗ») так званий міжзубний, призубний чи боковий сигматизм. І вже аж на 6-му році життя ми можемо прискіпливо відстежувати спосіб формування звуків пізнього онтогенезу. Це шиплячі: «Ш», «Ж», «Ч», «ДЖ» та сонори: «Л» та «Р». Саме їх діти опановують найпізніше, це звуки пізнього онтогенезу. Звук «Р» дійсно найскладніший, бо вимагає добре фізично підготовленого язика. Кінчик язика слід утримувати вгорі та ще й викликати вібрацію, певні ділянки язика мають бути напруженими і розслабленими водночас. Якщо коротко, м’язова система язика має дозріти. Аналогічно як і хода – дитина не може піти ногами у 5-6 місяців, є певні вікові норми. Для тих, у кого в’ялий язик, – це завдання надскладне. Допомагають вправи із артикуляційної гімнастики, логопедичний активізуючий масаж, дихальні вправи й інше. Часто відстежується і гіпертонус язика. Слід пам’ятати, що моторика язика напряму залежить від пальцевої: не працюють вправно пальці, то ж важко або неспроможно буде і для язика.

2. Як розговорити мовчуна?

Зважаючи на те, що стоїть за словом «мовчун». Якщо це такий маленький «панок» з гіперопікою, навколо якого крутяться 2-3 родинних покоління та не дають йому права на здобуття власного життєвого досвіду шляхом спроб-помилок, – це одна справа. Кожна дитина потребує руху тіла, пальчикових ігор-вправ, мотиваційного для себе середовища. Як правило, мовлення дитини ми викликаємо звуконаслідуваннями за тваринками: «МУ», «НЯВ», «ГАВ», «БЕ» й інше. Надважливими є мелодійні та ритмічні пісеньки, в такт яких рухається тіло дитини. Однак коли дитя не розмовляє внаслідок ураження центральної нервової системи чи розвиток дитини іде як системне порушення, тут маршрут руху може бути непростим. Мовлення є складним процесом, якому передують ряд інших, базових. У будь-якому випадку навколишнє середовище має бути цікавим, навіть провокаційним.

3. А чому у дітей так часто буває затримка мовлення?

Будь-який лікувально-корекційний вплив починається із правильно встановленого діагнозу чи висновку. Якщо ми говоримо про медичний висновок, з чого і слід починати, то запис «затримка мовлення» у цьому віці не є прийнятним, особливо на фоні обтяженого анамнезу. Хоча наші лікарі переважно пишуть саме так. Жодної пігулки, яка сама собою запускає мовлення, у світі не існує. Далі має бути висновок логопеда. Що каже логопед чи нейрологопед? Адже корекційна логопедична програма будується на принципі єдності діагностики та корекції. Це означає, що для кожного сценарію є свій шлях. Якщо у вас ідуть заняття із дефектологом (працює з вищими психічними функціями, інтелектуальним розвитком), то на чому вони базуються, від чого і куди? Чи передбачають ці заняття усі необхідні складники для запуску мовленнєвих процесів? Чи мотивують вони дитину до говоріння? Щодо істерик, то при первинно збереженому інтелекті вони будуть наростати і далі, якщо не відбудеться прориву у мовленні. Ба більше, неправильно обраний шлях може призвести до мовленнєвого негативізму, коли дитина відмовлятиметься навіть пробувати говорити і перейде на жести чи автономне мовлення, що сама й придумає: слова чи склади-замінники. Заочно більше сказати не можу нічого. Додам, що варто обирати методики та прийоми, що впливають не на наслідок, а на причину, котра може лежати набагато глибше та бути невидимою для ока на перший раз. Ефективна робота розпочинається з ефективного фахівця.

4. Підрізання язика – це стовідсоткове вирішення проблеми?

Упс… Цим запитанням ви «зробили» мій день. Мені зразу уявилась страшна картина. Підрізають не язик, а під’язикову зв’язку. Зазвичай, це роблять немовлятам, коли у дитини не піднімається кінчик язика. Цим самим це заважає смоктанню, пізніше жуванню та вимові. Укорочена під’язикова зв’язка вважається анатомічною вадою, то ж її усувають шляхом підрізання. Часто-густо ця обставина жодного стосунку до наявних мовленнєвих проблем не має.

5. Чому артисти і співаки, інші відомі люди, які картавлять і шипилявлять, не виправляють дефекти своєї мови?

Кожен керується власною позицією. Можу припустити думку, що їм уявляється, що це їх унікальна особливість, родзинка, так би мовити. Проте людині із невисокою самооцінкою це не вдасться. Скоріше навпак – вона буде комплексувати, що не така, як усі. Часто у житті шкодить не вада сама собою, а психологічний комплекс, виплеканий всередині собі ж на шкоду уявною думкою.

6. Коли до логопеда йти уже пізно?

Краще пізно, ніж ніколи. Є різні випадки. Буває, що людині закортить спробувати виправити себе, тим самим позбутись того ж таки комплексу і в солідному віці. Проте артикуляційні вправи для язика даються важко, перш за все – боляче. Те, що дітям дається відносно легко, у дорослих від больових відчуттів викликає сльози. Дорослим відчувається, що язик необхідно «зламати», як кістку. Так на заняттях мені казав професійний футболіст.

7. Який вигляд має логопедичний масаж?

Має екзотичний вигляд (жартую). Дехто аж підстрибує від подиву, що й язик потребує масажу. При зниженій іннервації можна масаж робити пальцями, зубною щіткою звичайною або ж вібраційною. Часто логопеди застосовують логопедичні зонди. Це своєрідні інструменти із медичної сталі. Є ще вібраційні зонди. Діти їх або обожнюють, або ж не переносять – бояться. Все залежить від того, який попередній досвід мала дитина: із нею поступали насильно, дитя пручалось, відчуло біль. Якщо ж аналогічно поступати із процедурою масажу, звісно, такий масаж жодної користі не принесе. При необхідності чи потребі масажують ще й плечовий пояс, обличчя, ділянки голови, в окремих випадках – і м’яке піднебіння.

8. Чим ще займається логопед?

Передусім хороший логопед є хорошим психологом. Саме з позитивного контакту розпочинається взаємодія та формується результат. Логопед зобов’язаний замотивувати дитину, викликати бажання до заняття-гри. Логопед – це корекційний педагог. Той, що виправляє. У своїх підходах базується на знаннях із медицини, генетики, невропатології, психопатології тощо.. Існує великий перелік логопедичних завдань, котрі формуються із логопедичного висновку чи діагнозу. Адже зв’язне мовлення, яке нам є необхідним у житті, розпочинається із вимови складів, слів, словосполучень, речень простих та поширених. Воно не буває без хорошого моторного планування, що базується на мисленні. Як дитина чує звуки, чи не плутає глухі із дзвінкими, чи не має вроджених анатомічних особливостей артикуляційного апарату, як жує-п’є, як дихає-дмухає, як сформована дрібна моторика, чи не переставляє-пропускає склади у словах, наскільки багатим-бідним є словниковий запас – все це і не лише має значення. Насамперед слід пересвідчитись, чи не є порушеним слух дитини, особливо коли було багато антибіотиків. Це обстежує лікар-сурдолог, але не лор. Логопед має бути ще й музикантом – саме з мелодики та ритму іде запуск мовлення, слід багато співати, пританцьовувати. І весь цей комплекс має бачити, чути, відчувати логопед.

У шкільному віці у дітей виявляють проблеми читання та письма. Є діти, які при високій комунікації та збереженому інтелекті не можуть добре читати та писати. Це пояснюється інакшою влаштованістю мозку і називається «дислексія», «дисграфія». Профілактикою цих проблем, їх усуненням теж займаються логопеди. Наприклад, коли дитина іде до школи, але не може зав’язати шнурків на власних черевиках, можна припустити її потенційні «шанси» набути статусу дисграфіка.

9. Хто такі клінічні логопеди?

В Україні такої спеціальності нема. Логопедів готують педагогічні вузи. Якщо логопед працює в медичній установі, все ж він вважається педагогічним фахівцем. Це спадщина із СРСР, бо в інших країнах логопеди належать до сфери медицини. Клінічний логопед за кордоном зобов’язаний мати ще й медичну освіту. У США та Європі, до прикладу, є ще ряд спеціальностей, наприклад, мовленнєвий терапевт. У нас поки що такого розмежування нема.

10. Який може бути кар’єрний ріст?

Логопеди працюють як у державних установах, так і ведуть приватну практику. Все ж зараз немало дітей, котрі вимагають комплексного підходу, тому в Україні активно створюються логопедичні чи корекційно-розвиткові центри. Саме у них фахівці сміливо втілюють різноманітні інновації, як правило, застосовуючи їх доказову базу зі США, Європи. Це доволі цікава площина діяльності, яка не дає «засохнути», бо сьогодні, щоб залишитися на місці, слід бігти зі всіх ніг.

Хороший логопед нерідко переростає в учителя: проводить різноманітні навчання, семінари, майстер-класи. Це теж площина для самореалізації. Казав мені один відвідувач: «Тепер я зрозумів: логопеди є різні, як і лікарі. Є ті, що від Бога, є ті, які з Богом, і є такі, що не дай Бог!». Ніби жарт. Але саме так. Думаю, кар’єрний ріст сам знайде логопеда від Бога.

11. Що вам подобається у своїй професії?

Самокопання. Те, що ми називаємо самоосвітою, постійними навчаннями, самовдосконаленнями. Подобається відкриттями, інноваціями. Маю групу однодумців, саме з ними разом ми постійно вчимося, експериментуємо, апробовуємо різні методи та створюємо власні авторські методики. Подобається професія детективним підходом. Колись я свою професію назвала «соціальним детективом». Подобається спілкування з маленькими принцами та принцесами, серед них немало й воїнів-протестантів, з якими слід вибудувати місточки.  Дуже подобається, коли ми «вириваємо» дитину зі світу мовчання, коли воно 5 років мовчало, а потім заговорило словами, реченнями. Саме зараз переживаємо ось таку ейфорію від успіху з хлопчиком.

12. Що відверто дратує?

Дратує розмежованість зусиль хороших лікарів з логопедичними службами. Саме через це часто упускаються важкі проблеми, яких пізніше уже виправити не є можливим. Я про координацію зусиль, мультидисциплінарний підхід.

Дратує низька просвітницька платформа. Часто батьки слухають сусідку: «Та воно ще мале, чого ви до нього причепились? Ще заговорить». Одиниці розуміють, що перш ніж дитина заговорить, у неї мусять бути сформованими усі передумови для цього: належний рівень комунікації, певні соціальні навички, виконання простих команд, адекватні емоції-реакції, пасивний словник  як дитя розуміє мову інших. Це ціла драбина, по якій нам слід шкрябатись: крок за кроком. Якщо ж системи немає, є хаос, то й відповідних цілей досягнуто не буде.

Ще. От, приміром, допис у соцмережі: «Шукаю логопеда, який не грається з дитиною». І тут же відповідь: «Я». Як же із дошкільником можна не гратися?  Воно ж тобі на другий раз криком кричати буде та не зайде до робочого кабінету. Гра – це повітря для дитини. Казав класик, що ми мусимо вміти спуститися, щоб тим самим піднятися на висоту дитини.

Хочу, щоб усі діти були здоровими та успішними.

Ще два слова до батьків. Дбаючи про дітей, дорослим не слід забувати й про себе. Здорова доля егоїзму є необхідною для батьків, котрі виховують дитину зі складними порушеннями розвитку. Тут йдеться про самовигорання, болісне відчуття провини – що ж я зробила не так? Чим завинила? Наші діти потребують здорових та сильних духом батьків. То ж емоційного усім благополуччя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
27 березня 2024
25 березня 2024
23 березня 2024
22 березня 2024
14 березня 2024
09 березня 2024
04 березня 2024
01 березня 2024
24 лютого 2024
20 лютого 2024